Справа № 559/4071/25
Провадження № 2-а/559/85/2025
16 жовтня 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 22.09.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1/878 від 26.08.2025 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.09.2025 даний позов було залишено без руху у зв*язку з несплатою позивачем судового збору та відсутністю клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
26.09.2025 до суду надійшла заява позивача про виправлення недоліків, за якою недоліки позову виправлені.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 08.10.2025 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на 3 дні з дня одержання ухвали. Відповідач отримав вказану ухвалу 08.10.2025, до цих пір відзив не подав.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.08.2025 службовцем ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нього складено протокол №667 за ч.3 ст.210-3 КУпАП у зв'язку з тим, що позивач не звернувся до ТЦК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд відповідно до вимог п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Позивач стверджує, що розгляд справи призначено не було, про час та дату розгляду справи його не повідомлено. В подальшому відповідач виніс постанову №1/878 від 26.08.2025, якою позивача було визнано винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. Позивач з вказаною постановою не згодний, оскільки не отримував повістку для проходження ВЛК, а про розгляд справи про адміністративне правопорушення повідомлений належним чином не був, чим порушено його законні права.
Враховуючи вищевикладене позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та просить її скасувати, а справу закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Як вказано вище, від представника відповідача відзив не надходив.
У зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.
Судом встановлено, що 25.08.2025 службовцем - молодшим сержантом ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нього складено протокол №667 за ч.3 ст.210-3 КУпАП у зв'язку з тим, що позивач не звернувся до ТЦК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд відповідно до вимог п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Позивач у протоколі вказав, що повістку не отримував, постійно проживає за вказаною адресою, наміру від ухиляння проходження ВЛК в нього не було, має відстрочку, прибув до ТЦК за викликом. В подальшому начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс постанову №1/878 від 26.08.2025, якою позивача було визнано винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що з вказаною постановою не згодний, оскільки не отримував повістку для проходження ВЛК, а про розгляд справи про адміністративне правопорушення не був повідомлений належним чином.
Щодо процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченою частиною третьою статті 210 КУпАП, суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із приписами частини 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, що закріплені у КУпАП, містять певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Отже, позивач був позбавлений можливості взяти учать у розгляді справи про адміністративне правопорушення, тому його права як особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності дотримані не були.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо особу належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 6 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №591/2794/17, від 6 лютого 2020 року №05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року, від 18 листопада 2021 року №185/8460/16-а у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку:
«…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.»
Таким чином, факт несвоєчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №185/8460/16-а та Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.06.2025 у справі № № 559/640/25.
Відтак, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Для належного розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачу необхідно провести розгляд справи із дотриманням прав позивача, передбачених статтею 268 КУпАП, та прийняти відповідне рішення за наслідками такого розгляду.
За таких обставин, суд дійшов переконання про необхідність скасування оскаржуваної Постанови з процедурних підстав та направлення такої справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Що стосується розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що за подання позову позивач сплатив 605,60 грн, тому на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути вказану суму.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 132, 139, 244-246, 250, 268, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.08.2025 №1/878 скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя О.М.Томілін