Дата документу 10.10.2025Справа № 554/12272/25
Провадження № 2-а/554/174/2025
10 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 № 774 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України від 04.06.2025 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування позову вказує на те, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, що підтверджується відповідною відміткою в його військово-обліковому документі, сформованому в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста через мобільний додаток «Дія». 04.06.2025 р. його зупинили працівники правоохоронних органів та повідомили, що він перебуває в розшуку, як особа, яка порушила правила військового обліку. ОСОБА_1 зазначає, що з метою уточнення даних його було доставлено до приміщення будівлі за адресою АДРЕСА_1 , де стосовно нього почали складати якісь документи за те, що він, начебто, не з'явився 22.11.2024 року за повісткою для уточнення даних. Позивач зазначає, що він звертав увагу посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 на те, що повісток про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 чи до будь-якого іншого ІНФОРМАЦІЯ_4 він не отримував. Більше того, у зазначений час він не мав можливості з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 чи до будь-якого іншого ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як перебував на стаціонарному лікуванні з 22.11.2024 року по 04.12.2024 року в КП «4- міська клінічна лікарня ПМР імені Леоніда Куроєдова». ОСОБА_1 вказує, що не зважаючи на його заперечення та докази, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено, що він може сплатити штраф за вчинене ним адміністративне правопорушення у розмірі 8 500 грн., замість 17 000 грн., з винесенням постанови не погоджувався. Позивач вказує, що 05.08.2025 року дізнався про те, що його банківські картки заблоковано, у зв'язку з чим 07.08.2025 року звернувся за юридичною допомогою до адвоката. 07.08.2025 року адвокатом Ткаченко А.В. до ІНФОРМАЦІЯ_3 подано адвокатський запит про надання належним чином завірених документів, на підставі яких 04 червня 2025 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову № 774 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з даним позовом відповідь на адвокатський запит не отримано. ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що він постанову № 774 про справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП особисто не отримував, а ознайомився з її змістом лише 07.08.2025 р., коли з допомогою адвоката Ткаченко А.В., через мобільний додаток «Дія» було завантажено матеріали виконавчого провадження № 78734250. ОСОБА_1 постанову № 774 від 04.06.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказану ухвалу відповідач отримав 14.08.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.44)
Відповідач не реалізував свого права, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд убачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що з копії Витягу з «Резерв +» вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним (а.с.30).
З копії Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3774 наданої КП «4-та міська клінічна лікарня ПМР ім. Л.Куроєдова» вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 22.11.2024 р. по 04.12.2024 р. (а.с.30-31).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_3 № 774 від 04 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. за те, що 21.11.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою № 1149185 для уточнення даних. Про поважність причини неявки повідомлено також не було. Повістку було направлено засобами поштового зв'язку КТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленням. Своїми діями порушив п.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації за особливий період», затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, за що передбачена адміністративна відповідальність, визначена ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що пом'якшують відповідальність відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр.. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.33-34).
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст.210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по текстуПорядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов'язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Відповідно до норм статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей, що повістка про виклик ОСОБА_1 була доставлена та вручена позивачеві, або повернулася з відміткою у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відміткою у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Крім того, позивачем надано довідку про перебування його на стаціонарному лікуванні з 22.11.2024 р. по 04.12.2024 р., тобто останній підтвердив поважність не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак вказану обставину працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 не було враховано при винесені оскаржуваної постанови.
Саме вручення позивачу повістки про його виклик, є обов'язковою передумовою притягнення його до відповідальності.
При цьому, стороною відповідача будь-яких доказів про направлення позивачу судової повістки та отримання її останнім до суду не надано. Отже, суду не доведено факт виклику позивача.
Варто зауважити, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд також наголошує, що в постанові про адміністративне правопорушення № 774 від 04.06.2025 року не зазначено, зокрема відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо ОСОБА_1 , як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та СП та не виконує правила військового обліку.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
За приписами ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа №743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа №524/7184/16-а).
Суд вважає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення. Враховуючти викладене, відповідачем не надані докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3ст.210-1 КУпАП. А отже, вказані обставини дають суду підстави вважати про відсутність винної поведінки позивача та об'єктивної сторони правопорушення.
Крім того, згідно ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як встановлено судом, 22.11.2024 року відповідачу вже було відомо про факт неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було постановлено 04.06.2025 року, тобто більш ніж через три місяці.
Отже суд вважає, що відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, при цьому не враховано положення ч.9 ст.38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ч.9 ст.38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є такою, що прийнята з порушення норм процесуального права, отже підлягає скасуванню.
За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1ст. 139 КАС Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (а.с.1).
Керуючись ст.ст.38,245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову № 774 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_3 від 04 червня 2025 року про притягнення з ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції місце знаходження: м.Полтава, вул.Стешенка,6, ЄДРПОУ 34963066.
Суддя Л.І.Савченко