Дата документу 10.10.2025Справа № 554/13239/25
Провадження № 2-а/554/187/2025
10 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гудзь Л.Г., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 359 від 14.04.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 17000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову представник позивача вказує на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 359 від 14.04.2025 р. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в сумі 17 000 грн. Вищевказаною постановою встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою № 1562348 для уточнення даних, чим порушив п.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації за особливий період», затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, за що передбачена адміністративна відповідальність, визначена ч.3 ст. 210-1 КУпАП, діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Представник позивача вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а прийняту відповідачем постанову безпідставною. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.03.2025 року призначений опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 12721 від 27.05.2025 року ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не складався протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та справа про адміністративне правопорушення відносно останнього в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглядалась. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Згідно повістки № 1562348 на 26.12.2024 року, яка слугувала підставою видачі оскаржуваної постанови, остання не тільки не містить доказів її надсилання (вихідного номеру, поштових конвертів, повідомлень) або вручення, а виписана на адресу АДРЕСА_2 , тобто не за місцем реєстрації позивача. Представник позивача зауважує, що з оскаржуваної постанови вбачається, що її складено за відсутності ОСОБА_1 .. Відомостей про повідомлення позивача про дату і місце розгляду адміністративної справи та якими доказами це підтверджено, у постанові не зазначено. ОСОБА_1 не було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз'яснено його права та обов'язки, у тому числі права на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону. Представник позивача вважає, що відповідачем не доведено в установленому законом порядку наявності в діях позивача складу правопорушення. Відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 359 від 14.04.2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, які усунуто в строк вказаний в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказану ухвалу відповідач отримав 19.09.2025 року в особистому кабінеті в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.45).
Відповідач станом на 10.10.2025 року не реалізував свого права, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд убачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на строк до 07 серпня 2025 року, підстава отримання відстрочки: опікун особи, яка судом визнана недієздатною, що слідує з довідки виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 27.05.2025 р. № 12721 (а.с.21).
З копії рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 призначено опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.16-19).
ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім'я ОСОБА_1 сформовано повістку № 1562348, у якій зазначено про необхідність з'явитись 26.12.2024 р. о 11.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для уточнення даних. З копії повістки вбачається, що у ній вказано адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с.24).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковника ОСОБА_5 № 359 від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. за те, що 26.12.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою № 1562348 для уточнення даних. Про поважність причини неявки повідомлено також не було. Повістку було направлено засобами поштового зв'язку КТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленням. Своїми діями порушив п.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації за особливий період», затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, за що передбачена адміністративна відповідальність, визначена ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.14).
На адвокатський запит ОСОБА_6 від 22.08.2025 р. щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 29.07.2025 р. за Вих. № 14/13609 адвоката ОСОБА_6 повідомлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_8 26.12.2024 р. та 27.08.2025 р. для уточнення даних за адресою АДРЕСА_3 за повісткою № 1562348 та № 45743889. Про поважні причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 у строк визначений у повістці ОСОБА_1 не повідомив. Дії військовозобов'язаного ОСОБА_1 підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ІНФОРМАЦІЯ_9 не складався протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 не розглядалася (а.с.23) .
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст.210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по текстуПорядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов'язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Відповідно до норм статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про належне оповіщення ОСОБА_8 про виклик до ТЦК та Сп.
Так, судом встановлено, що у повістці вказано адресу: АДРЕСА_2 , місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_1 , що слідує із копії паспорту позивача серії НОМЕР_2 від 29 липня 1999 року (а.с.9-12).
Відповідач не надав до суду даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 повідомляв територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншу адресу місця проживання відмінну від задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Таким чином, відповідач не довів, що повістка про виклик ОСОБА_1 була доставлена та вручена позивачеві. Саме вручення позивачу повістки про його виклик, є обов'язковою передумовою притягнення його до відповідальності.
Варто зауважити, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд також наголошує, що в постанові про адміністративне правопорушення № 359 від 14.04.2025 року не зазначено, зокрема відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо ОСОБА_1 , як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та СП та не виконує правила військового обліку. Крім того, представниками ІНФОРМАЦІЯ_8 не здійснено перевірку місця реєстації позивача ОСОБА_1 та повістку направлено за адресою АДРЕСА_2 , тоді як місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_1 .
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа №743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа №524/7184/16-а).
Суд вважає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення. Враховуючти викладене, відповідачем не надані докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. А отже, вказані обставини дають суду підстави вважати про відсутність винної поведінки позивача та об'єктивної сторони правопорушення.
Разом з тим, суд не бере до уваги твердження представника позивача ОСОБА_1 - Гудзь Л. про те, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Крім того, згідно ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як встановлено судом, 26.12.2024 року відповідачу вже було відомо про факт неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було постановлено 14.04.2025 року, тобто більш ніж через три місяці.
Отже суд вважає, що відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, при цьому не враховано положення ч.9 ст.38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ч.9 ст.38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є такою, що прийнята з порушення норм процесуального права, отже підлягає скасуванню.
За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1ст. 139 КАС Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (а.с.1).
Керуючись ст.ст.38,245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справ- задовольнити.
Скасувати постанову № 359 начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковника ОСОБА_5 від 14 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Л.І.Савченко