15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10660/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виробничо - комерційного підприємства «ПРОМТЕХСНАБ» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 р. (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/10660/25 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «ПРОМТЕХСНАБ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Приватне виробничо-комерційне підприємство «ПРОМТЕХСНАБ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №207 від 20.03.2025 в частині анулювання ліцензії на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» реєстраційний номер 04090308202403498 строком дії з 19.06.2024 по 19.06.2025; визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №207 від 20.03.2025 в частині анулювання ліцензії на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» реєстраційний номер 04090311202403834 строком дії з 19.06.2024 по 19.06.2025; зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести відомості про те, що ліцензія на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» реєстраційний номер 04090308202403498 та ліцензія на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» реєстраційний номер 04090311202403834 вважаються діючими з дати їх припинення до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Також, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області проводити перевірку правомірності здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за період з 21.03.2025 по 02.04.2025 до набрання судовим рішенням у справі №160/10660/25 законної сили.
В обґрунтування заяви вказувалось на те, що ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» фактично дізнався про анулювання ліцензій пізніш,е ніж спірні розпорядження набрали чинності, внаслідок чого відбувався продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів вже після набрання чинності рішенням (розпорядженням) про припинення дії ліцензій, які були незаконно анульовані контролюючим органом. Наведене «порушення» є підставою для проведення фактичної перевірки та застосування штрафу до ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ», що, зважаючи на оскарження останнім розпорядження про анулювання ліцензій, також буде не законним та матиме наслідком звернення позивача до суду з метою доведення неправомірності дій та протиправності рішень контролюючого органу по факту проведення фактичної перевірки. Отже, існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 р. у задоволенні заяви позивача відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи, що викладались позивачем у заяві про забезпечення позову і які, на думку скаржника, судом залишено поза увагою.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржену ухвалу суду без змін, вказуючи на те, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не ймовірне порушення їх в майбутньому.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції не виявив існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Перелік видів забезпечення позову встановлено частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №420/2157/20).
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, перш - за все, необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За правовим висновком Верховного Суду, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами (постанова від 17.04.2025 у справі №340/5170/24).
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність очевидних ознак протиправності спірних розпоряджень, як підстави для забезпечення позову. Крім того, заява не містить доводів про те, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права в разі задоволення позову. Також, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивач просить забезпечити позов шляхом заборони контролюючому органу вчиняти дії, які не є предметом оскарження у справі. Фактично позивач просить заборонити контролюючому органу виконувати повноваження, передбачені Податковим кодексом України, щодо здійснення податкового контролю, що у даному випадку, зважаючи на предмет спору, є неприпустимим.
Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому не є підставами, визначеними статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого судового рішення.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного виробничо - комерційного підприємства «ПРОМТЕХСНАБ» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 р. в адміністративній справі №160/10660/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 жовтня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий