15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8882/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 р. (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/8882/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 21 березня 2025 р. направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку позовну заяву, в якій просив суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області моральну шкоду, спричинену професійним захворюванням, набутим під час проходження служби, грошові кошти в сумі 880000,00 грн., без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 р. позовну заяву було залишено без руху з підстави пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та запропоновано надати суду заяву про його поновлення та докази поважності причин такого пропуску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 р. позивачу відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду. Адміністративний позов повернуто позивачеві.
Ухвала суду про повернення позовної заяви оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку. Скаржник просить скасувати вказану ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що вперше із подібним позовом ОСОБА_1 звертався до суду ще у вересні 2023 року. В межах справи №160/24663/23 йому було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2024 р. справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, який залишив позовну заяву без руху та зобов'язав позивача повторно надати документи. З причини зміни представника, позивач не мав можливості надати суду документи у визначений строк, що призвело до повернення позовної заяви ухвалою від 19 лютого 2025 р. Однак, повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до суду, яким ОСОБА_1 і скористався у березні 2025 року. Скаржник вважає, що його позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не обмежена процесуальними строками, тому повернення позовної заяви судом є, на його думку, незаконним. Крім того, позивач не допускав необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на звернення до суду і сподівається на ефективний захист порушених прав.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 2 ст. 123, п.9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху ухвалою від 02 квітня 2025 р., суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск ним строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією процесуальною нормою визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відлік цього строку суд першої інстанції почав з дати огляду позивача Обласною МСЕК № 1 м. Черкаси, тобто з 23.06.2021, за результатом якого йому була видана довідка про ступень втрати професійної працездатності у розмірі 80%. Захворювання визнано таким, що пов'язано з проходженням служби в поліції.
Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли під час проходження позивача публічної служби. Характер цих правовідносин, як публічно-правовий, визначений постановою Верховного Суду від 28 листопада 2024 р. у справі №160/24663/23.
Однак, предметом пред'явленого позивачем позову є відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я під час проходження служби в поліції.
Пунктом 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду) не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Ця норма застосовувалась Великою Палатою Верховного Суду при розгляді спорів щодо відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків (справа №210/5258/16-ц, справа № 210/2104/16-ц).
Колегія суддів вважає, що обмеження строком, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України, осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, у захисті прав, порушених у зв'язку із ушкодженням здоров'я, призводить до їх дискримінації порівняно з особами, які отримали таке ушкодження під час трудових відносин і, відповідно, мають право на звернення до суду без застосування позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність процесуальних підстав як для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, так і її повернення, тому оскаржена ухвала суду від 16 квітня 2025 р. підлягає скасуванню у відповідності до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України із направленням справи для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 р. в адміністративній справі №160/8882/25 - скасувати.
Адміністративну справу №160/8882/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 жовтня 2025 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий