16 жовтня 2025 року справа №200/3930/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Компанієць І.Д., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 200/3930/22 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 200/3930/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.06.2022 року № 2783015153, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії за вислугу років,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.06.2022 року № 2783015153, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії за вислугу років - задоволено повністю: 1) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.06.2022 року № 2783015153 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області з 11.08.2021 року призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вказане судове рішення набрало законної сили 19.12.2022 року.
19 липня 2023 року по справі видані виконавчі листі.
01 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просив: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 168008 гривень 57 копійок.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 200/3930/22 заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у справі № 200/3930/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 168008 (сто шістдесят вісім тисяч вісім) грн 57 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року у справі № 200/3930/22, нараховано 168008,57 грн заборгованості, що утворилась в результаті перерахунку та підлягає виплаті за рішенням суду.
Листом від 26.01.2023 № 1162-17933/П-02/8-0500/23 пенсійний орган з поміж іншого повідомив позивача, що заборгованість з виплати пенсії у розмірі 168008,57 грн облікована відповідачем та буде виплачена Позивачу після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз викладеного вище, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.
У цьому випадку, відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року у справі № 200/3930/20 в частині виплати заборгованості пенсії не виконується більше двох років з дня набрання чинності судовим рішенням, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Крім того, оскільки відповідачем не заперечується, що невиплата коштів пов'язана з відсутністю бюджетних асигнувань на рахунках пенсійного фонду, то виконання можливе за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040 ).
Кошти за КПКВ 3504040 (Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою) передбачені Додатком 3 до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік».
Враховуючи викладене та наведені вище обставини, не виконання рішення суду по суті у визначений початково спосіб, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі на стягнення з відповідача визнаної ним же суми заборгованості перед позивачем.
Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу при цьому спор щодо суми нарахованої заборгованості між позивачем та відповідачем відсутній.
Отже, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку за належне змінити спосіб захисту прав позивача із зобов'язання на стягнення.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 200/3930/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 200/3930/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
І.Д. Компанієць