16 жовтня 2025 року справа №200/8266/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 200/8266/24 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії з 01.03.2022 та відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виплачувати пенсію на визначений банківський рахунок, скасувати рішення про відмову від 26.09.2024 П/С № 914120138137; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 березня 2022 року, на банківський рахунок, а саме: поточний рахунок НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві комерційний банк “ПРИВАТБАНК».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року позов задоволено, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.09.2024 року П/С № 914120138137 про відмову у переведенні виплати пенсії гр. ОСОБА_1 на АТ КБ «ПриватБанк».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 березня 2022 року, на банківський рахунок, а саме: поточний рахунок НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві комерційний банк “ПРИВАТБАНК».
Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що підстави припинення виплати пенсії визначені ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Нарахування пенсії позивача з березня 2022 року по серпень 2022 року проведено на виплатні відомості через поштове відділення 87531 м. Маріуполь Донецької області.
Згідно з Переліком територія Маріупольського району Донецької області віднесена до тимчасово окупованою російською федерацією території України з 05.03.2022.
Виплату пенсії за зазначений період не проведено на підставі інформації АТ «Укрпошта» та призупинено причиною «тривале неотримання» з 01.09.2022 відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058, тобто, у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Припинення виплати проводиться без стороннього втручання автоматичним способом в ІКІС ПФУ підсистема “Призначення та виплати пенсії» (ППВП) після 6 місяців неотримання пенсійних виплат на підставі ст. 49 Закону 1058 (форма рішення територіального органу Пенсійного фонду про припинення пенсії чинним законодавством не затверджена).
Для поновлення виплати пенсії необхідно надати заяву та документи, визначені п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (документ, що посвідчує особу, документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, трудова книжка (за наявності), реквізити банківського рахунку (за бажанням)), до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від місця проживання (реєстрації) заявника.
Також, 8 грудня 2023 року набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 20 листопада 2023 року №49-2 «Про затвердження Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 грудня 2023 року за №2111/41167.
Заява про поновлення виплати пенсії, подана у встановленому законом порядку, від Позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України не надходила. Заява та інші звернення щодо проведення відеоідентифікації також не надходили.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю особистого звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення пенсії відповідно до вимог пункту 1.1 Порядку № 22-1 або відсутністю проходження фізичної ідентифікації шляхом відеоконференцзв'язку з метою поновлення пенсії згідно з нормами Постанови № 162 та Порядку 49-2, підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» відсутні.
Однак, при встановленні фактичних обставин справи суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
З 01.09.2022 відповідачем припинено виплату пенсії позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
18.09.2024 позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про виплату пенсії на його поточний рахунок, який відкрито у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Номер звернення НОМЕР_2 . До заяви було додано довідку за реквізитами у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Рішенням від 26.09.2024 року П/С № 914120138137, відповідачем було відмовлено у переведенні виплати пенсії гр. ОСОБА_1 на АТ КБ «ПриватБанк».
Зокрема в рішенні було зазначено, що нарахування пенсії з березня 2022 року по серпень 2022 року проведено на виплатні відомості через поштове відділення 87531 м. Маріуполь Донецької області. Виплату пенсії за зазначений період не проведено на підставі інформації АТ «Укрпошта» та призупинено причиною «тривала невиплата» з 01.09.2022 відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058, тобто у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції з тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Маріупольський район віднесено до тимчасово окупованої Російською Федерацією території з 05.03.2022. Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 Закону № 1058.
Заява про поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (абзац 1 пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1) (далі-Порядок № 22-1).
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі - Постанова № 162) визначено, що особам, які проживають на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, і виплату пенсій яким було припинено в період з 1 серпня 2022 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії може бути відновлена за поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, заявами про виплату пенсії на поточні рахунки в уповноважених банках або за заявами про поновлення виплати пенсії, що надійшли через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи пенсіонерки у режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
У зв'язку з відсутністю особистого звернення пенсіонерки до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення пенсії відповідно до вимог абзацу 1 пункту 1.1 Порядку № 22-1 або відсутністю проходження пенсіонеркою фізичної ідентифікації шляхом відеоконференцзв'язку з метою поновлення пенсії відповідно до вимог Постанови №162 та Порядку 49-2, підстави для переведення виплати пенсії ОСОБА_1 на АТ КБ «ПриватБанк» відсутні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлений обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-VI.
Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерел формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Відповідно до частини 2 статті 45 зазначеного Закону пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
За приписами статті 47 Закону № 1058-VI, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Стаття 46 Закону № 1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час: нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрат.
Виключно цим Законом № 1058-IV визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування (стаття 5 Закону № 1058-IV).
Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовано статтею 49 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 зазначеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або суду.
При цьому, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду України, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, прямо передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 49 вказаного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Як свідчить аналіз положень Закону № 1058-VI припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
Разом з тим, матеріали справи не містять рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії позивачу з підстав передбачених Законом № 1058-VI.
Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечував.
Скаржник посилається на припинення нарахування та виплати пенсії з підстав того, що за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 нарахування позивачу пенсійних коштів проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 87531 м. Маріуполь, які передавались для виплати до виплатних об'єктів АТ «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонером. З 01.09.2022 виплата пенсії автоматично припинена у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року № 169), затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, який діяв до 27.12.2022.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.
Згідно означеного Переліку м. Маріуполь окупована з 05.03.2022.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач не міг отримувати пенсійні виплати у поштовому відділенні АТ “Укрпошти», оскільки цей населений пункт був віднесений до тимчасово окупованих територій та відділення АТ “Укрпошта» свої послуги з цього часу не здійснювали.
Отже, позивач не отримував пенсії через обставини які не залежали від нього, а через неможливість виконувати свої обов'язки АТ “Укрпошта».
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач не отримував пенсійні виплати протягом 6 місяців підряд з власної вини.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що приписи пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058 передбачають припинення саме виплати, а не нарахування пенсії у разі неотримання пенсіонером призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Ураховуючи викладене, відповідач протиправно припинив нарахування пенсії позивачу, при цьому виплата пенсії позивачу припинена фактично через неможливість її виплати у спосіб обраний позивачем раніше.
Суд зазначає, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом № 1058-VI.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсійної виплати, суд вважає таким, що не ґрунтується на вимогах Закону.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
У преамбулі до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Також, постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» передбачає, що у разі звернення одержувача, яким не укладено договору банківського рахунка, до органу Пенсійного фонду України у визначеному законодавством порядку, в тому числі надіслання одержувачем письмової заяви поштовим відправленням, щодо виплати пенсії через поточний рахунок, відкритий в іншому уповноваженому банку, або щодо виплати йому пенсії за місцем проживання через АТ “Укрпошта» суми пенсій, зараховані на поточний рахунок, через який здійснювалися виплати до такого звернення, повертаються банком Пенсійному фонду України не пізніше ніж наступного операційного дня від дня надходження до банку відповідної вимоги Пенсійного фонду України.
Тобто, у разі надходження заяви від особи, територіальний орган Пенсійного фонду України зобов'язаний здійснити виплату відповідних сум.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України з заявами про поновлення виплати пенсії та виплату пенсії на поточний банківський рахунок через вебпортал Пенсійного фонду України, подання яких неможливе без використання електронного підпису.
Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (надалі - Порядок № 1596), визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно п. 3 Порядку № 1596, виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: […] між уповноваженими банками, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п. 4, 6 Порядку № 1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Пунктом 10 Порядку № 1596 встановлено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.
Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Поряд з цим, п. 17 Порядку № 1596 передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть забезпечити проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Під час сеансу такого відеоконференцзв'язку пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.
До фізичної ідентифікації прирівнюється: авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; […].
Ураховуючи викладене, відкриття АТ КБ “Приватбанк» банківського рахунку на ім'я позивача свідчить про те, що особу позивача на автентичність наданих ним документів, що посвідчують його особу, а також волю щодо відкриття банківського рахунку, установлено уповноваженими особами АТ КБ “Приватбанк».
Поряд з цим, на АТ КБ “Приватбанк» покладено обов'язок щомісяця не пізніше 20 числа подавати органам Пенсійного фонду України перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами.
З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що заява про виплату пенсії на банківський рахунок також подавалась позивачем до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Стосовно відсутності особистого звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії до органу Пенсійного фонду України, суд ставиться критично, тому що відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 №280/4551/21, необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.
Суд зазначає, що під особистим зверненням пенсіонера, слід розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонера до приймальні відповідача. Суд зазначає, що у такому разі зазначені тлумачення норм права звужують право позивача на пенсію у порівнянні з нормами, викладеними у спеціальному Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що має вищу юридичну силу.
З огляду на означене, заява позивача подана до ПФУ в установленому законом порядку.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 200/8266/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 200/8266/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати підписання та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 16 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко