29 вересня 2025 року м. Київ
Справа №760/1317/25
Апеляційне провадження №33/824/3569/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року за матеріалами, які надійшли Департаменту патрульної поліції у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №207728 від 29 грудня 2024 року, 29 грудня 2024 року о 00.33 год. в м. Києві, бульвар Чоколівський,42, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №006929 від 29 грудня 2024 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями, водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000, 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, до якої долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 участі в судовому розгляді не приймав, повний текст постанови ним було отримано 20 травня 2025 року. У зв'язку з викладеним, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Скаржник зазначає, що поліцейські перед пропонуванням пройти перевірку на стан сп'яніння не зазначили ОСОБА_1 ознак сп'яніння. Письмове направлення на огляд та акт огляду у матеріалах справи відсутні.
Поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про причини зупинки транспортного засобу передбачені ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Скаржник також вказує на те, що відеозапис не повний, та в матеріалах справи відсутні дані про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено відеозйомку, а тому такий доказ є недопустимим.
Скаржник зазначає, що в медичному закладі було порушено порядок огляду, а саме, перед початком продуття, не зроблено контрольний забір повітря, та відсутнє свідоцтво приладу «Драгер», в якому повинна міститись інформація про останню калібровку.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , та його захисник - адвокат Бегейович Р.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Т.В. приймала участь в судовому засіданні призначеному на 06 травня 2025 року. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав в суді 20 травня 2025 року, що підтверджується розпискою /а.с. 112/, та 26 травня 2025 року подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2,3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п.п. 3,4 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до п.п. 15,16,17 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 20, 22 Розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п.п. 10-14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що 29 грудня 2024 року о 00.33 год. в м. Києві, бульвар Чоколівський,42, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №006929 від 29 грудня 2024 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями, водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №207728 від 29 грудня 2024 року. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у графі пояснення зазначено «пояснення надам у суді». До протоколу додано: висновок лікаря-нарколога, рапорт поліцейського, відео з БК 476738, 470905 /а.с. 1/;
висновком щодо результатів медичного огляду в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 грудня 2024 року №006929, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння - 1,55 проміле. Висновок підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень /а.с. 3/;
рапортом поліцейського взводу 1 роти 6 бат. 3 полку 1 з обслуговування правового берега УПП в м. Києві ДПП сержанта поліції Кравчука Олександра, в якому останній доповів, що 29 грудня 2024 року під час патрулювання ними було зупинено транспортний засіб BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення комендантської години, під час перевірки було встановлено, що у водія відсутня перепустка, яка дає право пересуватися в комендантську годину. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Останньому було запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестера «Драгер» на місці, однак водій відмовився. Водій погодився пройти огляд у лікаря-нарколога в медичній установі. Лікарем-наркологом було надано висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1.55 проміле. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с. 5/;
розпискою ОСОБА_2 , якою вона підтвердила факт залишення на зберігання транспортного засобу BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 4/;
посвідченням водія ОСОБА_1 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (витяг з системи Armor ) /а.с. 6,7/;
відеозаписом з БК 476738, 470905, який було переглянуто апеляційним судом, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в комендантську годину за порушення ПДР України (наїзд на перешкоду), працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 вказану причину зупинки, останній незгоди не виявив. Під час спілкування з останнім поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», однак ОСОБА_1 відмовився. Після цього поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога в медичній установі на що останній погодився. ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де він пройшов огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 1.55 проміле. ОСОБА_1 незгоди з результатом не виявив. Лікарем-наркологом було складено висновок щодо результатів медичного огляду в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 грудня 2024 року №006929, який було під підпис вручено ОСОБА_1 .. Після цього, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с. 10/.
За наведених обставин, висновок викладений у постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджується вказаними вище доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про причини зупинки транспортного засобу передбачені ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки з відеозапису та матеріалів справи вбачається, що останнього було зупинено в комендантську годину за порушення ПДР України (наїзд на перешкоду), тобто за порушення ПДР, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» є підставою для зупинки транспортного засобу поліцейськими.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські перед пропонуванням пройти перевірку на стан сп'яніння не зазначили ОСОБА_1 ознак сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки останні спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені та озвучені останньому ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я та акту огляду, чим порушено вимоги ст. 266 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься висновок №006929 від 29 грудня 2024 року в якому, за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в медичному закладі було порушено порядок огляду, а саме, перед початком продуття, не зроблено контрольний забір повітря, та відсутнє свідоцтво приладу «Драгер», в якому повинна міститись інформація про останню калібровку, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки під час проходження огляду ОСОБА_1 у лікаря-нарколога свідоцтво приладу «Драгер» не вимагав, під час проходження огляду незгоди та заперечень щодо процедури проведення огляду не висловлював, погодився з результатом огляду та підписав висновок №006929 від 29 грудня 2024 року без жодних зауважень.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не повний, та в матеріалах справи відсутні дані про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено відеозйомку, а тому такий доказ є недопустимим, суд до уваги не приймає, оскільки події, зафіксовані відеозаписом та які були переглянуті судом апеляційної інстанції, відповідають суті правопорушення, відеозапис є цілісним, а в протоколі зазначено, що відеозапис здійснювався на боді камеру № 476738, 470905.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. А отже відсутні підстави для закриття провадження у справі, як на тому вказано в апеляційній скарзі.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.