апеляційне провадження №33/824/1885/2025
справа №756/15294/24
29 вересня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №173878 від 15 листопада 2024 року, ОСОБА_1 14 листопада 2024 року о 22 годині 40 хвилин, у м. Києві, вулиця Полярна, 6, керував транспортним засобом BMW 318i, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення відповідної категорії повторно протягом року. Порушив вимоги пункту 2.1 а ПДР України.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Тарановим С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин у справі.
Вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом BMW, 318i. д.н.з. НОМЕР_1 , 14 листопада 2024 року о 22 годині 40 хвилин. Відеозаписи, додані до протоколу, не містять зафіксованого факту керування транспортним засобом.
Вказує, що із доданих відеофайлів неможливо встановити особу водія, час, дату та місце вчинення правопорушення, марку автомобіля та приналежність такого відеозапису до технічного пристрою, як то відеореєстратор БК 477768, БК 476790.
Стверджує, що обставини, зафіксовані на відеофайлі, не підтверджують обставин, які викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, не містять відомостей про причину зупинки, а також, що особа керувала транспортним засобом.
Звертає увагу, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, складено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім цього, особа, щодо якої складено протокол, не була допитана, їй не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, отже ОСОБА_1 не був ознайомлений із пред'явленим йому звинуваченням належним чином.
ОСОБА_1 не був запрошений інспектором поліції для складання протоколу, ОСОБА_1 не роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, не надано можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Мотивуючи наведеним, просить суд постанову Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Викликати до суду та допитати в якості свідка інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону 1 полку УПП у місті Києва ДПП лейтенанта поліції Захватова В.В.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Таранов С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд її задовольнити.
Інспектор 1 взводу 2 роти 4 батальйону 1 полку УПП у місті Києва ДПП лейтенант поліції Захватов В.В. у судове засідання на неодноразові виклики не з'явився. 22 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява Захватова В.В. про неможливість прибути у судове засідання у зв'язку із специфічними умовами служби та нерівномірним графіком роботи.
Зазначив, що склав протокол за частиною 5 статті 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 оскільки останній повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП. Крім цього, було складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП. Номер судового провадження щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП №3/756/260/25.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, апеляційний суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Статтею 1 КУпАП визначено:
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП визначено:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 10 КУпАП визначено:
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 11 КУпАП визначено:
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Статтею 23 КУпАП визначено:
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -
тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до статті 251 КУпАП:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно даних протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №173878 від 15 листопада 2024 року, ОСОБА_1 14 листопада 2024 року о 22 годині 40 хвилин, у м. Києві, вулиця Полярна, 6, керував транспортним засобом BMW 318i, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення відповідної категорії повторно протягом року. Порушив вимоги пункту 2.1 а ПДР України (а.с.1-3).
Згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №3003339 від 07 вересня 2024 року, убачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.
З даних довідки щодо проведення заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, складеною старшим інспектором відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві, убачається, що станом на 15 листопада 2024 року відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с. 6).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відеофайли, на яких зафіксовано перебіг подій. Зокрема, долучений до матеріалів справи містить два відеофайли "173878" та "VID-до_ЕПР1_173878_".
На відеофайлі "173878" зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 з моменту прибуття на місце події за викликом. Також зафіксовано процедуру складення відповідних адміністративних матеріалів.
На відеофайлі "VID-до_ЕПР1_173878_" зафіксовано рух транспортного засобу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.
Із переглянутого відеофайлу убачається, що відповідні матеріали, в тому числі і протокол, заповнюватись в присутності ОСОБА_1 .. Зокрема, із переглянутого відеофайлу убачається, що ОСОБА_1 о 23:20 годині був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, о 23:25 годин ОСОБА_1 покинув працівників поліції, зайшовши у під'їзд.
Аналіз відеофайлу дозволяє зробити висновок, що ОСОБА_1 самостійно розпорядившись своїми правами особи, яка притягується до відповідальності, самоусунувся від надання будь-яких пояснень та покинув місце події.
Отже, такі доводи суд відхиляє, оскільки не убачає у діях працівників поліції порушень прав ОСОБА_1 , оскільки у поліцейських була відсутня можливість вручити протокол та роз'яснити ОСОБА_1 права з вини саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, апеляційний суд зазначає про таке.
Згідно тверджень інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону 1 полку УПП у місті Києва ДПП лейтенант поліції Захватова В.В. 14 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, номер судового провадження 3/756/260/25.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та адвокат Таранов С.І. підтвердили факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1 КУпАП за вчинення правопорушення 14 листопада 2024 року.
У статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Отже суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими,
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Із змісту постанов убачається, що 14 листопада 2024 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW», моделі «318І», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Полярній, 6, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився, що було зафіксовано технічним засобом відеозапису (нагрудні камери патрульних поліцейських).
Аналіз наведеного дозволяє зробити висновок, що протокол за частиною 1 статті 130 КУпАп та протокол, що є предметом розгляду у цій справі складено в один і той же день, час та в тому ж місці. Отже, обставини зафіксовані протоколами стосуються однієї і тієї ж події, що підтверджено скаржником.
Під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП суд установив, що у ході спілкування ОСОБА_1 спочатку вказував, що не керував автомобілем, однак, у подальшому, підтвердив факт керування транспортним засобом. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 знаходився на місці події, зокрема надавав працівникам поліції документи та повідомляв свої анкетні дані.
Крім цього, факт руху транспортного засобу зафіксовано на відеофайлі "VID-до_ЕПР1_173878_".
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом 14 листопада о 22 годині 40 хвилин у місті Києві, вул. Полярна, 6.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом, оскільки доказами не підтверджені та їх сутність не є значимою для визначення законності прийнятої постанови, оскільки не впливають на можливість встановлення факту правопорушення, який передбачає настання юридичних наслідків.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено матеріали справи, надано оцінку доказам у справі, та за результатом розгляду справи прийнято законну постанову, отже апеляційну скаргу слід відхилити як необґрунтовану.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують на та їх правильність не впливають. Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не убачає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК