апеляційне провадження №33/824/3687/2025
справа №753/2418/25
23 вересня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Комова Олега Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, частиною 1 статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218061 від 11 січня 2025 року, ОСОБА_1 11 січня 2025 року о 09:15 годині у м. Київ, Харківське шосе, 166 км, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, у лікаря-нарколога водій відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Згідно даних протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР №218057 від 11 січня 2025 року, ОСОБА_1 11 січня 2025 року о 09:15 годині у м. Київ, Бориспільське шосе, КП503 км., був зупинений на блок-посту КП 503, та не прийняв вправо та не зупинився на майданчику для огляду автомобіля у відповідному місці, поїхав з місця на шаленій швидкості, в подальшому переслідуваний на службовому авто "Пежо 301", д.н.з. НОМЕР_1 , на синьому фоні, та зупинений по вулиці Харківське шосе, 164. Порушив вимоги пункту 2.4 ПДР.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року об'єднано матеріали за протоколом серія ЕПР1 №218061 від 11 січня 2025 року про адміністративне правопорушення по справі №753/753/2418/25 (провадження №3/753/1672/25) та протоколом серія ЕПР1 №218057 від 11 січня 2025 року по справі №753/2420/25 (провадження №3/753/1674/25) в одне провадження з присвоєнням їй єдиного унікального №753/2418/25 (провадження №3/753/1672/25).
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року провадження у справі відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122-2 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із прийнятою постановою в частині накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, адвокатом Комовим О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 погоджується з висновками суду першої інстанції у частині закриття провадження щодо частини 1 статті 122-2 КУпАП через відсутність складу правопорушення, оскільки доказів невиконання ним вимоги поліцейських зупинитися не надано, а сам відеозапис свідчить про зупинку водієм автомобіля на вимогу поліції. Свідків порушення не залучено, інших доказів у справі не зібрано.
Натомість ОСОБА_2 заперечує проти визнання його винним за частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки дії працівників поліції були незаконними з самого початку, що нівелює будь-які подальші вимоги чи докази, зібрані на їх підставі.
Згідно із статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний назвати конкретну й законну підставу зупинки, чого в цій ситуації зроблено не було. Відеозапис із боді-камери (№ 473856) чітко фіксує, що ОСОБА_1 не отримав відповіді на запитання щодо причин зупинки, а сам факт зупинки мав місце не на блокпосту, як зазначено в протоколі.
Також немає жодних доказів наявності у водія ознак алкогольного сп'яніння, як цього вимагає стаття 266 КУпАП та відповідна Інструкція. Відсутність ознак підтверджується відео, де ОСОБА_1 прямо заявляє, що не вживав алкоголю і поспішає до дитини. Тобто поліцейські не мали законних підстав вимагати проходження огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 уважає, що у справі відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише просив поліцейських пред'явити сертифікати на алкотестер. Відеозапис із боді-камери підтверджує, що чіткої та однозначної відмови не було. Натомість працівники поліції не запропонували водієві пройти огляд у медичному закладі у встановленому порядку - не вручили письмового направлення, не склали акту огляду, а лише оформили протокол про адміністративне правопорушення.
Вказує, що направлення на медичний огляд оформлене вже після того, як водія відпустили, що свідчить про грубе процесуальне порушення. Незважаючи на це, ОСОБА_1 самостійно приїхав до медичного закладу, де отримав висновок про відсутність ознак алкогольного сп'яніння. Також на відеозаписі не зафіксовано жодних явних ознак сп'яніння: поведінка водія адекватна, мова чітка, а запах алкоголю працівники поліції не могли об'єктивно встановити, оскільки навіть не просили водія видихнути повітря.
Вказує, що відеозапис із боді-камер є фрагментарним, що суперечить вимогам чинної Інструкції, яка передбачає безперервну фіксацію з моменту початку взаємодії.
Також поліцейські не забезпечили доказування ознак сп'яніння - не відібрали пояснення у свідків, не зафіксували ознаки в належному порядку.
З огляду на це, висновок про вину водія є передчасним, необґрунтованим і суперечить принципу презумпції невинуватості та стандарту доказування "поза розумним сумнівом". У справі відсутні як подія, так і склад адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження.
Просить постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.
В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку адвокат Комов О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Комова О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Установлено, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року оскаржується лише в частині притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, отже в іншій частині апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до окремих положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103:
2. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
3. Огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
6. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
7. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
8. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218061 від 11 січня 2025 року, ОСОБА_1 11 січня 2025 року о 09:15 годині у м. Київ, Харківське шосе, 166 км, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, у лікаря-нарколога водій відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України (а.с.1-2).
З даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 січня 2025 року до КНП КМНКЛ "Соціотерапія" убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на місці зупинки категорично відмовився (а.с. 4).
Відповідно до даних висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000059 від 11 січня 2025 року убачається, що 11 січня 2025 року за самозверненням ОСОБА_1 проведено огляд на стан сп'яніння. За результатом проведеного огляду у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено (а.с. 52-53).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.
Із переглянутого відеозапису убачається, що такий починається з моменту зупинки ОСОБА_1 поліцейськими за допомогою проблискових маячків.
Під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота.
Також із переглянутого запису убачається, що ОСОБА_1 неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. З переглянутого відеозапису убачається, що ОСОБА_1 в обґрунтування непроходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу посилався на необхідність забрати дитину із Дарницького залізничного вокзалу. В подальшому, ОСОБА_1 цікавився чи він затриманий, якщо не затриманий, він продовжить рух.
Посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а вимагав пред'явити сертифікат на алкотестер, апеляційний суд відхиляє, оскільки із переглянутого відеофайлу убачається, що ОСОБА_1 на відрізку часу 07:04 запитав у працівників поліції про наявність сертифікату на прилад. Працівник поліції повідомив, що його колега надасть сертифікат. Працівник поліції підійшов до службового автомобіля по затребуваний ОСОБА_1 сертифікат. В цей час, ОСОБА_1 спілкується по мобільному телефону.
На відрізку часу 08:28 працівник поліції повернувся із службового авто для уточнення чи потрібен ОСОБА_1 сертифікат чи не потрібен.
Інспектор поліції зазначив, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду. Після цього працівник поліції вкотре запитав у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 , спілкуючись по телефону, зазначив про безпідставність зупинки.
В подальшому, жодних вимог ОСОБА_1 про пред'явлення сертифікату не було.
На відрізку 10:56 хвилин ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд, на що ОСОБА_1 відповів "я вам вже сказав".
Працівниками поліції повідомлено, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
На відрізку часу 12:00 на запитання працівник поліції чому ОСОБА_1 не хоче пройти огляд, ОСОБА_1 відповів "тому що принципово, у мене немає стану сп'яніння та ознак". Додав, щоб працівники поліції складати протокол, а ОСОБА_1 поїде далі.
Щодо тверджень про те, що працівниками поліції не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, суд зазначає про таке.
На відрізку часу 05:12 працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 відсторонений від керування, оскільки він відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння. Працівником поліції вказано, що якщо ОСОБА_1 не бажає пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, то ОСОБА_1 може пройти огляд у медичному закладі, для чого треба сісти до службового автомобіля працівників поліції, після чого він буде доставлений до медичного закладу.
Посилання скаржника на відсутність ознак сп'яніння апеляційний суд відхиляє, оскільки виявлені ознаки були озвучені ОСОБА_1 та відображені у направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання скаржника на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000059 від 11 січня 2025 року. Апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
Згідно розділу ІІІ Інструкції МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Зазначена Інструкція не передбачає самозвернення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду.
Окрім цього, згідно частини 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Установлено, що згідно даних висновку на який посилається скаржник, огляд ОСОБА_1 проведено об 11:55 годині, що свідчить про порушення двогодинного часу, встановленого для проведення огляду.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що в даній справі ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судом, оскільки доказами не підтверджені та їх сутність не є значимою для визначення законності прийнятої постанови, оскільки не впливають на можливість встановлення факту правопорушення, який передбачає настання юридичних наслідків.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає, що судом першої інстанції належним чином оцінено матеріали справи, надано оцінку доказам у справі, та за результатом розгляду справи прийнято законну постанову, отже апеляційну скаргу слід відхилити як необґрунтовану.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують на та їх правильність не впливають. Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не убачає.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Комова Олега Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК