Справа № 358/1615/25 Провадження № 3/358/683/25
16 жовтня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.05.2000 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2025 року серії ВАД № 712859, складеного старшим ДОП відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старшим лейтенантом поліції Матвєєвою О.В., 09 серпня 2025 року близько 06 год. 00 хв. ОСОБА_1 у громадському місці, поблизу будинку № 40 по вул. Шевченка в м. Богуслав Обухівського району Київської області, висловлювався нецензурною лексикою на адресу ОСОБА_2 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.
Посадовою особою дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні 28.08.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомив, що перебуває на обліку у лікаря психіатра.
Відповідно до ст.ст.17, 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка була в стані неосудності, тобто яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
09.09.2025 на запит суду, від лікаря психіатра Комунального некомерційного підприємства «Богуславська центральна лікарня» ОСОБА_3 до суду надійшла довідка про те, що ОСОБА_1 , 07.07.1972 року перебуває під наглядом в кабінеті психіатра КНП БМР «Богуславська ЦЛ» з діагнозом параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, психопатоподібний тип дефекту. Також перебуває під наглядом в кабінеті лікаря нарколога з діагнозом: синдром залежності від алкоголю.
15.09.2025 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Стаття 17 КУпАП визначає обставини, що виключають адміністративну відповідальність, а саме: особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Задля перевірки осудності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату вчинення адміністративного правопорушення: 09 серпня 2025 року за статтею 173 КУпАП, суддя своєю постановою 18 вересня 2025 року призначив у справі №358/1615/25 амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручив Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання».
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 272 за результатами проведеної амбулаторної судово-психіатричної експертизи експерт дійшов до висновку, що: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждав під час скоєння інкримінованих йому дій на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг (F 20.0 за МКХ-10); ОСОБА_1 не міг під час скоєння інкримінованих йому дій усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_1 страждає на даний час на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг (F 20.0 за МКХ-10); ОСОБА_1 не може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Так, адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.
Об'єктивна сторона правопорушення, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення є протиправне діяння у вигляді дрібного хуліганства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Відповідно до ст.17 КУАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану - ст.20 КУАП.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховним Судом у справі № 130/2612/17 у постанові від 19 листопада 2019 року сформульовано правову позицію про те, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Поняття неосудності включає в себе співвідношення медичного (біологічного) і юридичного (психологічного) критеріїв. Медичний критерій полягає у наявності у особи психічного захворювання, що істотно впливає на свідомість і волю людини (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки). Юридичний у нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. При цьому юридичний критерій виражається двома ознаками: 1) інтелектуальною особа не може усвідомлювати фактичну сторону своїх дій (бездіяльності) та/або не здатна усвідомлювати їх суспільно небезпечний характер; 2) вольовою особа не може керувати своїми діями (бездіяльністю) внаслідок руйнування психічною хворобою її вольової сфери.
Висновок про неосудність особи у конкретній справі суд робить, спираючись на результати судово-психіатричної експертизи (постанова Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі № 755/5059/19).
Під час розгляду справи встановлено, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 272 за результатами проведеної амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждав під час скоєння інкримінованих йому дій на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг (F 20.0 за МКХ-10), не міг під час скоєння інкримінованих йому дій усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також страждає на даний час на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг (F 20.0 за МКХ-10) і не може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
За таких обставин оскільки ОСОБА_1 у стані неосудності вчинив протиправні дії, передбачені ст. 173 КУпАП, на той час і тепер страждає на хронічне психічне захворювання, то провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з його неосудністю.
Керуючись ст.ст. 283, 284, п. 3 ч. 1 ст.247 КУпАП, суд -
Закрити провадження в справі № 358/1615/258 про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подач і апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов