Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання вирішення клопотання про розгляд справи
за правилами загального позовного провадження
16 жовтня 2025 р. справа № 520/25617/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - позивач, заявник, суб"єкт владних повноважень, Управління, ГУ) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі за текстом - відповідач, боржник) про стягнення заборгованості,
встановив:
Ухвалою суду від 30.09.2025 судом було прийнято рішення про розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач 14.10.2025 подав до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи її тим, що аналогічні позовні заяви неодноразово розглядалися Харківським окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження, що, на його думку, ускладнює повне та всебічне встановлення всіх обставин справи. Позивач зазначає, що під час спрощеного провадження він позбавлений можливості поставити питання відповідачу та отримати на них відповіді, тоді як останній не надає належних пояснень щодо обставин, які мають значення для справи, посилаючись на рішення у попередніх судових справах, попри те, що фактичні обставини у кожному випадку змінюються або доповнюються. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідно до пунктів “а», “в» частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи в порядку спрощеного провадження унеможливлює подальше касаційне оскарження рішення суду, що, на його думку, обмежує право сторін на доступ до касаційної інстанції, гарантоване Конституцією України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З цього приводу суду зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У силу приписів ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання про прийняття позову до розгляду судом було з'ясовано, що відповідно до ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України на даний спір не поширюється дія імперативного правила відносно форми адміністративного судочинства.
Також відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ознак існування значного суспільного інтересу до розгляду справи судом не виявлено, підстави для визнання спору складним відсутні, адже зміст, характер та правова природа спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів ані поодинці, ані у поєднанні не зумовлюють складності даної справи.
Наявності інших факторів, котрі б спричиняли доцільність розгляду справи у порядку загального позовного провадження та перелічені у ч.3 ст.257 КАС України, судом не знайдено.
Для повного та всебічного встановлення обставин справи ані характер спірних правовідносин, ані предмет доказування в даному спорі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а в обґрунтування зворотного відповідачем жодних доводів не наведено, унаслідок чого клопотання про розгляд даної справи в загальному позовному провадженні є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Крім того, предметом спору є сума заборгованості в розмірі 71.260,41 грн, що також не свідчить про складність справи, яка б зумовлювала необхідність розгляду її в порядку загального позовного провадження.
Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.73 КАС України у спірних правовідносинах предметом доказування є виключно документально зафіксовані обставини об"єктивної дійсності, а не усні пояснення чи довідки учасників суспільних відносин.
Позивачем не надано жодних доказів того, що розгляд у спрощеному провадженні унеможливлює встановлення всіх істотних обставин справи.
Суд також звертає увагу, що посилання позивача на нібито відсутність можливості ставити питання відповідачу та отримувати пояснення є необґрунтованим, оскільки у межах спірних правовідносин усі юридично значимі фактори підлягали з'ясуванню саме суб"єктом владних повноважень та саме до моменту вчинення управлінського волевиявлення з приводу формування розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у порядку п.2 Розділу XV Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Тож, спірні обставини, включаючи питання правонаступництва КП "Харківводоканал" та підтвердження трудового стажу працівників, мають бути з'ясовані на підставі письмових доказів, що належним чином долучені до справи, а не на змісті усних відповідей представника відповідача.
Крім того, довід суб"єкт владних повноважень з приводу порушення права на касаційне оскарження прямо суперечить положенням п.2 ч.5 ст.328 КАС України, котрі чітко та однозначно визначають умови реалізації такого права.
При цьому, у розумінні ч.ч.1-3 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження та загальне позовне провадження є рівноправними формами адміністративного судочинства.
Окремо сул зважає, що у силу спеціального застереження загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Проте, доводи процесуального документа сторони позивача не переконують суд у існуванні явної та очевидної недоцільності розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Тож, суд зазначає, що застосування загального позовного провадження лише для отримання уявної та вигаданої (а не фактичної та реальної) можливості касаційного оскарження не є підставою для зміни процесуального порядку розгляду, особливо коли предмет спору визначається письмовими документами.
Доводів про існування у межах цієї справи виняткового випадку стосовно неможливості з'ясування судом об'єктивної істини без використання у якості джерел здобуття об'єктивних даних про обставини, котрі входять до предмету доказування, інших доказів, окрім письмових документів, текст процесуального документу відповідача не містить.
З огляду на викладе, суд з матеріалів справи не знаходить підстав для розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 262, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 14.10.2025р. - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що ухвала не підлягає оскарженню; набирає законної сили з моменту підписання.
Cуддя А.В. Сліденко