Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
16 жовтня 2025 р. Справа №520/2832/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДРОБ" (пров. Вишневий, буд. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61124, код ЄДРПОУ 21619927) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДРОБ" (надалі за текстом - ТОВ "СПЕЦБУДРОБ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129870 від 28.01.2025;
- визнати протиправним та скасувати припис №004639 від 28.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що водій ТОВ "СПЕЦБУДРОБ", ОСОБА_1 , повідомив інспектора про те, що транспортний засіб марки ISUZU, номерний знак НОМЕР_1 не обладнано тахографом, проте він (водій) веде і може надати для ознайомлення «Індивідуальну контрольну книжку водія» (Додаток 3 до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів). Старшим державним інспектором ВДН(К) у Закарпатській області Магурським Є.І., на думку позивача, було проігноровано і не вивчено зміст «Індивідуальної контрольної книжки водія» і так само, враховуючи зміст наданих відеоматеріалів, інспектором було викривлено, на думку позивача, донесені водієві ТОВ "СПЕЦБУДРОБ" зміст норм закону.
Окремо зазначено, що вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340). вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення №340). За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Серед іншого зазначено, що у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.
З урахуванням окресленого позивач зазначає, що для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняних.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач 25.02.2025 подав до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позов, в якому зазначив, що на момент проведення перевірки встановлено, що відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки ISUZU, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ТОВ «Модус, ЛТД», проте використовується у господарській діяльності позивачем. Означене було установлено на підставі наданої водієм товарно-транспортної накладної № ЛВ000000274 від 17.12.2024, у графі «автомобільний перевізник» якої зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудроб», 21619927. На момент проведення перевірки встановлено, що відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, транспортний засіб не обладнано контрольним пристроєм (тахографом). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач 25.02.2025 подав до Харківського окружного адміністративного суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (надалі за текстом - Порядок № 1567), Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (надалі за текстом - Порядок № 422), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області та направлення на перевірку № НР 001799 від 16.12.2024, 18.12.2024 співробітниками Відповідача проводилась рейдова перевірка на а/д М- 09, 68 км.
18.12.2024 водій ТОВ "СПЕЦБУДРОБ", ОСОБА_1 , перевозив вантаж згідно ТТН №ЛВ000000274 від 17.12.2024 на транспортному засобі марки ISUZU, номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки ISUZU, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ТОВ "Модус, ЛТД", проте використовується у господарській діяльності позивачем.
Окреслене було встановлено на підставі наданої водієм товарно-транспортної накладної № ЛВ000000274 від 17.12.2024, у графі "автомобільний перевізник" якої зазначено "Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудроб", 21619927.
На момент проведення перевірки встановлено, що відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, транспортний засіб не обладнано контрольним пристроєм (тахографом).
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 073052 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.12.2024, зі змістом якого водій ознайомлений, підписавши останній без зауважень.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Повідомленням № 2484/40/24-25 від 09.01.2025, направленим поштою рекомендованим повідомленням № 0601100368890, позивача було викликано для розгляду справи на 28.01.2025 з 9.00 до 11.00.
Позивачем надано пояснення № 258 від 28.01.2025, яке зареєстроване № 3725/0/22-25 від 28.01.2025.
За результатами розгляду акту № АР 073052 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.12.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129870 від 28.01.2025 та припис № 004639 від 28.01.2025.
Згідно з приписами пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 129870 від 28.01.2025 та припису № 004639 від 28.01.2025 направлено позивачу, разом із супровідним листом від № 9260/40/24-25 рекомендованим повідомленням № 0601106530657, яке позивачем було отримано особисто.
Окремо суд зазначає, що процедура повідомлення та розгляд справи відповідачем не входить до предмету позовних вимог.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо відсутності у позивача на момент проведення рейдової перевірки тахографу та протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону «Про автомобільний транспорт» (надалі за текстом - Закон №2344) автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Статтею 34 Закону №2344 передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
На підставі пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Окремо суд зазначає, що протяжність маршрутів позивача згідно з товарно-транспортною накладною від 17.12.2024 перевищує відстань 50 км.
Отже, всі вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Судом установлено, що посадовими особами відповідача під час здійснення рейдової перевірки було зупинено транспортний засіб марки ISUZU, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ..
Маса транспортного засобу, відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 , становить 3700 кг..
Тобто, маса транспортного засобу, що здійснював перевезення, перевищувала 3,5 тонн, а тому вказаний транспортний засіб позивача відповідно до приписів Наказу №340 повинен був бути обладнаний тахографом, однак під час розгляду справи судом установлено та не заперечувалось позивачем, що транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення не був обладнаний тахографом, а у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, з огляду на що, відповідач діяв у спосіб, визначений законодавством.
Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 11.04.2025 у справі №440/9704/23 та від 10.07.2025 у справі №620/5897/23.
Окремо суд зазначає, що пунктом 20 "Порядку проведення рейдових перевірок", затвердженому постановою КМ України від 08.11.2006 №1567 передбачено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Судом установлено, що посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки виявлені порушення, про що зазначено в акті .
Під час здійснення перевірки доводів позивача, судом встановлено, що Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 містить у собі п.6.1, яким передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Також, судом установлено, що Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 містить у собі п. 3.3, яким передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Суд зазначає, що положення Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 у редакції від 29.05.2025 вже не містить п.3.3, однак, суд звертає увагу, що указана редакція не є застосовною до цієї справи, оскільки спірні правовідносини відбувалися під час дії редакції в іншій часовий проміжок.
Щодо посилань позивача на постанови Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21 та від 11.02.2020 у справі 820/4624/17, суд зазначає, що зважаючи на час винесення, предметність позовних вимог в контексті законодавства на час виникнення спорів окреслені рішення Верховного Суду не є релевантними по відношенню до окреслених спірних відносин.
Окрім того, судом враховано висновки, що викладені Верховним Судом у постановах від 11.04.2025 у справі №440/9704/23 та від 10.07.2025 у справі №620/5897/23.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДРОБ" (пров. Вишневий, буд. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61124, код ЄДРПОУ 21619927) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 16.10.2025.
Суддя Супруна Ю.О.