Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2025 р. № 520/18190/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 203950012441 від 13.06.2025 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 21.02.2007 по 03.08.2016 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11 червня 2025 року, із проведенням відповідних виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що порушує права позивача на соціальне забезпечення.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, зазначив, що за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період з 21.02.2007 по 03.08.2016 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 08.06.1994, оскільки документально не підтверджено повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637 (додаток №5). Згідно трудової книжки записами про роботу не підтверджено характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи. Отже, позивач вважає, що пільговий стаж особи за Списком №1 у позивача відсутній, а тому Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповіді на відзив на позов представник позивача підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.
За відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 у період з 21.02.2007 по теперішній час позивач працює на посаді машиніста електропоїзда в КП "Харківський метрополітен".
05.06.2025 позивач (після досягнення пенсійного віку 50 років) звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом із заявою про призначення пенсії позивач також надав пенсійному органу, зокрема, наступні документи: 1) паспорт громадянина України; 2) РНОКПП; 3) трудову книжку; 4) заяву про призначення пенсії у довільній формі; 5) довідку КП «Харківський метрополітен» № 03-17/305 від 28.04.2025 щодо посад, які обіймав позивач; 6) довідку КП «Харківський метрополітен» № 250/23.01-07 від 18.04.2025 щодо відсутності наказів про встановлення позивачу неповного робочого дня; 7) довідку про перейменування КП «Харківський метрополітен»; 8) диплом про навчання позивача в технічній школі КП «Харківський метрополітен»; 9) наказ про атестацію робочих місць КП «Харківський метрополітен» від 24 листопада 1994 року; 10) наказ про атестацію робочих місць КП «Харківський метрополітен» від 09 квітня 1997 року; 11) наказ про атестацію робочих місць КП «Харківський метрополітен» від 07 грудня 1999 року; 12) карти умов праці посади машиністу електропоїзда КП «Харківський метрополітен» за відповідні роки.
За результатами розгляду заяви позивача за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах № 203950012441 від 13.06.2025 відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 10 років.
Відмову у призначенні пенсії відповідач обґрунтував наступним: «За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період з 21.02.2007 по 03.08.2016 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 08.06.1994, оскільки до Електронної пенсійної справи не долучена довідка що відповідає вимогам передбаченим п. 20 Порядку № 637 (Відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах)».
При цьому, згідно даного рішення визнаний страховий стаж позивача становить: 32 роки 10 місяців 16 днів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно п.2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє зробити висновок, що для чоловіків, що претендують на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, чинним законодавством встановлено наступні вимоги:
1) досягнення пенсійного віку 50 років;
2) наявність 25 років загального страхового стажу;
3) наявність 10 років пільгового стажу на роботах за Списком № 1, за умови зайнятості протягом повного робочого дня з правом зменшення пенсійного віку чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
У спірних правовідносинах, на момент звернення до пенсійного органу позивачу виповнилось 50 років.
За змістом оскаржуваного рішення визнаний страховий стаж позивача становить: 32 роки 10 місяців 16 днів.
Тобто, наявність у позивача необхідного віку та страхового стажу відповідачем не оспорюється.
Водночас, до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховані періоди роботи на посаді машиніста електропоїзда в КП "Харківський метрополітен" з 21.02.2007 по 03.08.2016 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 08.06.1994, оскільки до Електронної пенсійної справи не долучена довідка що відповідає вимогам передбаченим п. 20 Порядку № 637 (Відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах).
З цього приводу суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 № 773 внесені зміни і доповнення до Списків №№ 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт «а» підрозділу 1 розділу XXI «Транспорт» після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: « 200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену».
У подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах»: а) затверджені: Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; б) визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 № 773.
До Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», позиція «Машиністи електропоїздів метрополітену» не внесена.
Відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення від 11.07.2005 № 05-07-05 «Про колективний трудовий спір між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України» Кабінету Міністрів України рекомендовано виконати пункт 1 рішення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України від 10.02.2005 року: « 1. Задовольнити вимогу машиністів електропоїздів метрополітенів України: «відновити професію «машиніст електропоїздів метрополітену» в Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 № 276 внесені зміни до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підрозділ «Транспортні послуги» зазначеного Списку доповнено позицією - «Машиністи електропоїздів (метрополітену)».
До 01.04.2006 Міністерству транспорту та зв'язку разом з Міністерством охорони здоров'я запропоновано розробити методику проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену), а також забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) державних підприємств «Дніпропетровський метрополітен» і «Харківський метрополітен», а разом з Київською міськдержадміністрацією - на комунальному підприємстві «Київській метрополітен» і подати Мінпраці та соціальної політики до 01.07.2006.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом № 383 від 18.11.2005 Міністерства праці та соціальної політики України, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Тому, оскільки Постановою Кабінету Міністрів № 36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276) робота машиністом електропоїзда (метрополітену) віднесена до Списку № 1, то протягом цього періоду позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку № 1.
Понад це, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на посаді машиніста електропоїзда (метрополітену) незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18.
Суд також зазначає, що за правилами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі по тексту - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції № 58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.
За відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 (записи №№ 10-17) у період з 21.02.2007 по теперішній час позивач працює на посаді машиніста електропоїзда в КП "Харківський метрополітен".
Зазначені записи у трудовій книжці є чіткими, зрозумілими, скріплені печатками та підписами відповідальних осіб.
Ніяких претензій до записів трудової книжки позивача, відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначено.
Дані обставини додатково підтверджуються довідкою Комунального підприємства «Харківський метрополітен» № 03-17/305 від 28.04.2025.
Окрім того, як вбачається зі змісту довідки Комунального підприємства «Харківський метрополітен» № 250/23.01-07 від 18.04.2025, накази про встановлення позивачу неповного робочого дня відсутні, що підтверджує факт зайнятості позивача протягом повного робочого дня.
Таким чином, із наданих позивачем документів можна встановити, що з 21.02.2007 і по теперішній час позивач був зайнятий повний робочий день на посаді машиніста електропоїзда метрополітену.
Отже, спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Єдиною підставою для неврахування до пільгового стажу спірних періодів роботи є те, що до Електронної пенсійної справи не долучена довідка що відповідає вимогам передбаченим п. 20 Порядку № 637 (Відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах).
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Суд відзначає, що відповідно до п. 20 Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 17 вказаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Отже, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі № 307/3091/16-а.
Таким чином, вимога пенсійного органу надати уточнюючі довідки за умови наявності у трудовій книжці відомостей про зайнятість позивача є протиправною.
По-друге, записи трудової книжки позивача містять назви посад, дати призначення позивача на дані посади, номери наказів, печатки юридичної особи, та усі необхідні реквізити для їх сприйняття.
Отже, відповідач необґрунтовано поставив під сумнів записи у трудовій книжці позивача.
Оскільки записи трудової книжки позивача №№ 10-17 підтверджують його зайнятість на посадах із особливо важкими і шкідливими умовами праці, що відносяться до Списку № 1, відмова пенсійного органу у призначенні позивачу пенсії через відсутність уточнюючих довідок є протиправною.
Щодо умов праці позивача, суд зазначає, що праця позивача у особливо шкідливих і особливо важких умовах, що відповідають Списку № 1, підтверджується, зокрема, картами умов праці.
Карта умов праці є одним із основних документів атестації робочих місць, складання якої передбачено пунктом 2.3 «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 у справі № 2040/6395/18.
Карта умов праці - це документ, що узагальнює результати атестації робочих місць за умовами праці, яка оформлюється атестаційною комісією після проведення атестованою лабораторією гігієнічних досліджень.
Так, матеріали справи свідчать, що станом на 2003 та 2008 роки у КП «Харківський метрополітен» оформлені карти умов праці, у яких зафіксовано, що:
а) станом на 2003 рік: по показникам робоче місце слід вважати з шкідливими умовами праці з постійною роботою у тунелі без природного освітлення, що відповідає показникам Списка № 2, п. 1. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзда метрополітену - Список № 1. Робоче місце має в наявності 1 фактор 1 ступеня, 1 фактор 2 ступеня, 1 фактор 3 ступеня. По показникам робоче місце слід вважати з шкідливими умовами праці з постійною роботою у тунелі без природного освітлення. За результатами атестації станом на 2003, позивачу надані пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1, а саме: надбавка за умови праці 16% та додаткові дні відпустки (7 днів) за кількість відпрацьованих днів за ОШУП-1 (особливо шкідливі умови праці за Списком № 1);
б) станом на 2008 рік: по показникам робоче місце машиніста електропоїзда (метрополітену) належить вважати з особливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці, що відповідає показникам Списку № 2, п. 2. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзда метрополітену - Список № 1. Умови і характер праці відноситься до ІІІ класу 2 ступеня шкідливих та небезпечних умов праці, що вказує на невідповідність робочого місця вимогам «Гігієнічної класифікації праці…» № 4137-86. По показникам робоче місце машиніста електропоїзда (метрополітену) належить вважати з особливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці.
Отже, позивачу надавались пільги та компенсації, які передбачені для працівників, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1, а саме виплачувалася надбавка за умови праці 16% та надавалися додаткові дні відпустки (7 днів).
За таких підстав, за позивачем збережена відпустка за шкідливі умови та особливий характер праці та виплачувалась надбавка за умови праці.
Крім того, в розділі 5. Пільги і компенсації, карток умов праці за 2003 та 2008 роки зазначено, що діючим є пенсійне забезпечення за Списком № 1, а запропонованим є Список № 2, а отже станом на дати проведення атестації в 2003 та 2008 роках застосовувався на підприємстві до машиністів електропоїздів Список № 1.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18.
За таких обставин, період роботи позивача на посаді машиніста електропоїзда КП «Харківський метрополітен» з 21.02.2007 по 03.08.2016 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1.
Отже, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 203950012441 від 13.06.2025 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
В частині вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. У відповідності до пункту 1 абзацу 1 частини 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства пенсійний орган не зарахував період роботи позивача на посаді машиніста електропоїзда КП «Харківський метрополітен» з 21.02.2007 по 03.08.2016 до пільгового стажу за Списком № 1.
Водночас, суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Відтак, позов у частині зобов'язання пенсійний орган призначити позивачу пенсію за віком, до задоволення не підлягає.
Разом з цим, враховуючи вищезазначене, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 05.06.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 21.02.2007 по 03.08.2016, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити пенсію із проведенням відповідних виплат, суд відмовляє, оскільки пенсія позивачу ще не призначена, а тому позовні вимоги в частині проведення відповідних виплат є передчасними та заявлені на майбутнє.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки суду не впливають.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням викладено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 203950012441 від 13.06.2025 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.06.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 21.02.2007 по 03.08.2016, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 16.10.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко