16 жовтня 2025 року Справа № 480/955/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/955/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Зодчих, 22, Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21005), і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії №183450032758 від 21.01.2025 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у податкових органах з 24.11.1993 по 29.11.1996 та з 02.12.1996 по 31.12.2024 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служби», провести нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.01.2025 №17/Г/18-28-10-02-06", довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 14.01.2025 №18/Г/18-28-10-01-07, довідку про стаж роботи у податкових органах від 14.01.2025 №23/18-28-11-01-08, починаючи з 15.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.01.2025 вона звернулася із заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Заява позивача та додані до неї документи за принципом екстериторіальності розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.01.2025 №183450032758 позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії. Підставою для такої відмови є відсутність необхідного стажу державної служби, передбаченого пунктами 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України №889. Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято до розгляду позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ГУ ПФУ у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За результатами опрацювання заяви позивача винесено рішення про відмову, у якому зазначено, що згідно поданих документів та матеріалів пенсійної справи, стаж роботи на посадах державної служби станом на 01.05.2016 у позивача відсутній.
Представник позивача, не погоджуючись із доводами відповідача, подала до суду відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
ГУ ПФУ в Сумській області подано до суду клопотання про долучення доказів, у якому останній зазначає, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" №899 від 10.12.2015, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується сторонами.
15.01.2025 позивач звернулася до ПФУ через веб-портал із заявою про переведення на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу".
21.01.2025 ГУ Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення №183450032758, яким відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" (а.с. 6).
В обґрунтування рішення зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" №899 від 10.12.2015, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (а.с.6).
Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889- VIII від 10.12.2015 року, набрав чинності 01.05.2016 р. (далі Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до п. 2 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16. 12. 1993 р. (далі Закон № 3723-ХІІ) крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п.п. 10, 12 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсії державним службовцям призначаються відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу та, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 24 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державний службі станом на 1 травня 2016 року.
Так, згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Згідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Разом із тим, згідно ст. 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби.
Крім того, ч.17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Так, згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивач у спірний період працювала на таких посадах: державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, головного державного ревізора-інспектора, старшого державного ревізора-інспектора.
16.08.1994 прийнята присяга державного службовця.
28.11.1994 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби ІІІ рангу.
01.02.2002 присвоєно чергове спеціальне звання інспектора податкової служби І рангу.
21.09.2005 присвоєно чергове спеціальне звання радник податкової служби 3 рангу.
01.06.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця в межах 6 категорій посад.
01.01.2014 присвоєно спеціальне звання посадової особи органів доходів і зборів "радник податкової та митної справи ІІІ рангу".
Таким чином, суд вважає що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію. Тому, період роботи позивача в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 21.01.2025 №183450032758 щодо не зарахування позивачу стажу державної служби є протиправною та підлягає скасуванню, та як наслідок слід зобов'язати відповідача зарахувати період роботи позивача в органах державної податкової служби з 24.11.1993 по 29.11.1996 та з 02.12.1996 по 31.12.204 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Щодо позовних вимог про зобов'язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служби», провести нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.01.2025 №17/Г/18-28-10-02-06", довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 14.01.2025 №18/Г/18-28-10-01-07, довідку про стаж роботи у податкових органах від 14.01.2025 №23/18-28-11-01-08, починаючи з 15.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно ч. 1 ст. 58 указаного Закону Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.
У розрізі наведеного суд вважає, що заявлені вимоги є передчасними, оскільки рішення про переведення позивача на відповідний вид пенсії ГУ ПФУ в Вінницькій області не приймалося та оцінка наданим довідкам не надавалася.
За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин є необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2025 про переведення на інший вид пенсії з урахуванням висновку суду, оскільки при розгляді справи за адміністративним позовом про зобов'язання органів Пенсійного фонду України призначити та виплачувати пенсію, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої пенсії, що не належить до компетенції суду.
При цьому суд зазначає, що оскільки в даному випадку рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" було прийняте саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 24.11.1993 по 29.11.1996 та з 02.12.1996 по 31.12.204 в органах державної служби та у податкових органах.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №233/330/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.01.2025 №183450032758.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 24.11.1993 по 29.11.1996 та з 02.12.1996 по 31.12.204 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 15.01.2025 про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька