16 жовтня 2025 року Справа № 480/539/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/539/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунку пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 14.01.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, тимчасова адреса для листування: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексеенко, 106, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком з 20.12.2024 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. Позивач 20.12.2024 звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-IV. У подальшому позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Однак, на думку позивача, відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному застосуванні показника середньої заробітної плати, що застосовувались при перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки починаючи з 20.12.2024, у зв'язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, повідомив, зокрема, що розмір пенсії за віком обчислений з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV підстави для врахування при розрахунку розміру пенсії позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 - 2023 роки, відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу11.03.2010, призначено пенсію за вислугу років, що підтверджується протоколом (а.с.30). Дані обставини не є спірними, сторонами не заперечуються.
На підставі заяви позивача від 20.12.2024 позивача переведено на пенсію за віком з 20.12.2024, що підтверджується протоколом за пенсійною справою. Дані обставини також не є спірними, сторонами не заперечуються.
Не погоджуючись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, а саме за 2014-2016 роки починаючи з 20.12.2024, позивач звернулася до відповідача із заявою від 08.01.2025 про здійснення перерахунку її пенсії із застосуванням показника 2021-2023 років (а.с.28).
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач прийняв рішення від 14.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 6), у зв'язку з тим, що перерахунок пенсії за зверненням щодо переходу з виду на вид вже проведено.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2)пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 40 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2020 - не менше 28 років.
Статтею 7 Закону № 1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд бере до уваги, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом № 1058-IV.
З 20.12.2024 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Беручи до уваги те, що до переходу на пенсію відповідно до Закону № 1058-ІV позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом № 1058-IV, призначення відповідачем їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV у грудні 2024 року відбулося вперше.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом № 1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачці пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом № 1058-IV.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до статті 9 Закону), призначеної саме за Законом № 1058-IV, на інший.
Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.
Позивачка звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV вперше, оскільки до 20.12.2024 отримувала пенсію по вислузі років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, призначення пенсії позивачеві відповідно до Закону № 1058-IV відбулося вперше, тому частина третя статті 45 Закону № 1058-IV не регулює спірні правовідносини.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно та протиправно не застосував при обчисленні пенсії позивачки, згідно із Законом № 1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом № 1058-IV. Відтак, спірне рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивачка навела законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, м.Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 20.12.2024, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, м.Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір в сумі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька