13 жовтня 2025 року16 м. ПолтаваСправа № 440/9518/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виявилась у невнесенні відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, в зв?язку з непридатністю до військової служби у військовий час;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу".
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він пройшов медичний огляд та на підставі статті 64 “а» графи ІІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 № 402 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою ВЛК №7/1459 від 14.07.2022. 14.07.2022 позивача було виключено з військового обліку на підставі довідки ВЛК №7/1459 від 14.07.2022, про що в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного зроблена відповідна відмітка начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 та скріплена гербовою печаткою. 12.06.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення відомостей про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів (система "Оберіг" через мобільний додаток "Резерв +"). У відповіді №12/474 від 12.06.2025 вказано, що при виключенні з військового обліку офіцерів запасу визнаних непридатними до військової служби складається свідоцтво про хворобу, яке направляється для розгляду та затвердженню 12 Регіональною військово-лікарською комісією.
Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виявилась у невнесенні відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, в зв?язку з непридатністю до військової служби у військовий час, та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.08.2025 відповідачем по справі подано до суду відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач заявляє про те, що позивач мав пройти медичний огляд, за результатами якого обставини непридатності мали би бути оформлені свідоцтвом про хворобу, яке направляється на затвердження до штатної ВЛК. Дії ВЛК щодо порушення порядку оформлення результатів медичного огляду військовозобов'язаних під час мобілізації, на особливий період позивач не оскаржує. За викладених обставин відповідач зазначає про встановлений факт відсутності належного документу (свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною ВЛК), а тому підстави для виключення позивача на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу відсутні. Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 21.02.2009 року, тобто являється особою з іншого військкомату.
Позивач скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив на позовну заяву, в якій виклав свої доводи проти заперечень ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У період з 25.08.2025 по 01.10.2025 суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
14.07.2022 ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний пройшов медичний огляд та відповідно до довідки військово-лікарської комісії N7/1459 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64 "а" графи 3 Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 N 402.
14.07.2022 позивача виключено з військового обліку, про що у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 була зроблена відповідна відмітка начальником відповідача та скріплена гербовою печаткою.
Однак, зазначені дані не відображено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
12.06.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення відомостей про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система "Оберіг" через мобільний додаток "Резерв +").
У відповіді №12/474 від 12.06.2025 вказано, що при виключенні з військового обліку офіцерів запасу визнаних непридатними до військової служби складається свідоцтво про хворобу, яке направляється для розгляду та затвердженню 12 Регіональною військово-лікарською комісією.
В зв'язку з наявністю розбіжностей між військово-обліковим документом позивача (непридатний, виключений з в/о) та реєстром «Оберіг» (військовозобов'язаний).
Позивач вважав бездіяльність відповідача щодо неоновлення його даних у реєстрі «Оберіг» протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)
Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого:
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» так і Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, покладає обов'язок на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В пункті 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов'язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв'язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» в Реєстр, що зроблено не було. Цією бездіяльністю порушені права позивача, адже внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього пені юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали.
Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, згідно якого ОСОБА_2 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - є протиправною.
Доводи відповідача про те, що відповідно до пункту 22.5 глави 22 розділу II "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 14.08.2008 №402 на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку складається виключно свідоцтво про хворобу, яке разом із постановою ВЛК підлягає обов'язковому направленню для розгляду та затвердження Регіональною військово-лікарською комісією, не можливо приймати, оскільки станом на час проходження ОСОБА_1 огляду військово-лікарською комісією чинною була редакція вказаного Положення від 16.04.2021 року, яка не містила вимоги щодо затвердження постанови ВЛК про непридатність до військової служби військовозобов'язаних штатною ВЛК.
Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.
Тому суд констатує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо позивача, яка полягає у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку до Реєстру.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести відомості про виключення з військового обліку позивача, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко