Справа № 420/23090/25
15 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.10.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якому він просить:
- заборони Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166), вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044 вчиняти дії щодо примусового виконання вимог про сплату недоїмки (боргу) від 08.02.2021 року № Ф-26266-13-У на суму 3300,00 грн. (Три тисячі триста грн.. 00 коп.) і від 06.11.2020 року № Ф-26266-13-У на суму 6295,30 грн. (Шість тисяч двісті дев'яносто п'ять грн.. 30 коп.);
- зупинити стягнення на підставі вимог про сплату недоїмки (боргу) від 08.02.2021 року № Ф-26266-13-У на суму 3300,00 грн. (Три тисячі триста грн.. 00 коп.) і від 06.11.2020 року № Ф-26266-13-У на суму 6295,30 грн. (Шість тисяч двісті дев'яносто п'ять грн.. 30 коп.);
- відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову до ухвалення судом рішення у справі № 420/23090/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області протиправними та скасувати вимоги від 08.02.2021 року № Ф-26266-13-У на суму 3300,00 грн. і від 06.11.2020 року № Ф-26266-13-У на суму 6295,30 грн. про визнання противоправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Розглянувши подану заяву в частині вирішення питання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, суд встановив, що подане клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач обґрунтовує тим, що вона на даний час не працює, незалежною діяльністю не займається та не має доходів.
На підтвердження вказаних обставин позивач надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідно до яких сума доходу позивача за період з січня 2024 року по грудень 2024 року становить 1811,15 грн.
З урахуванням зазначених позивачем обставин, суд дійшов висновку про можливість задоволення поданого клопотання та відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до ухвалення рішення суду у даній справі.
Розглянувши матеріали справи в частині, що стосується вирішення питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених відповідачем прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Крім того виконавчі документи (оспорювані в даній справі вимоги про сплату недоїмки (боргу) датовані від 06.11.2020 року № Ф-26266-13 і від 08.02.2021 року № 26266-13) містять очевидні ознаки протиправності дії суб'єкта владних повноважень, та порушення її прав платника податків.
Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 4 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, з огляду на матеріали позовної заяви суд не вбачає підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Крім того, суд зазначає, що надання оцінки правомірності рішень відповідача можливо лише під час розгляду справи по суті.
Також, суд зазначає, що обставини правомірності чи неправомірності оскаржуваних позивачем вимог від 08.02.2021 № Ф-26266-13-У і від 06.11.2020 року № Ф-26266-13- може бути встановлено судом виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
Тобто, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку із чим, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.150-154 КАС України, суд -
1.Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову до ухвалення рішення суду у даній справі.
2.У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків - відмовити.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.Я. Бойко