Справа № 420/33866/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оформлену листом №28486-26135/В-02/8-1500/25 від 02.10.2025, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ з 01 квітня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати пенсію, передбачену статтею 54 Закону №796-ХІІ, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01 квітня 2024 року.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовна заява залишена без руху та запропоновано позивачу в установлений законом строк усунути недоліки поданого позову, а саме надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтованими обставинами та доказами на підтвердження вказаних обставин.
13.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення, в обґрунтування якої зазначено, що до винесення постанови Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24 у позивача не було жодних розумних підстав вважати, що його права порушуються, оскільки відсутність законодавчого врегулювання механізму відшкодування шкоди, пасивна поведінка відповідача та відсутність сталої судової практики об'єктивно унеможливлювали для пересічного громадянина усвідомлення факту порушення його прав та необхідності їх судового захисту. Позивач вказує, що лише після формування Верховним Судом правової позиції у справі № 240/1121/24 він дізнався про можливість та необхідність судового захисту своїх прав. Крім того, справа стосується соціальних прав особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відмова у поновленні строку позбавить можливості реалізувати конституційне право на відшкодування шкоди, яке мені гарантоване рішенням Конституційного Суду України. Таке обмеження права на судовий захист у справі соціального характеру суперечитиме принципу пропорційності та справедливості судового розгляду, а також призведе до непропорційного обмеження фундаментального права на ефективний судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Звернувшись до суду з цим позовом 03.10.2025 позивач заявив вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.04.2024 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020р. у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020р. у справі №340/1019/19).
Визначальним є те, що пенсія - це щомісячний періодичний платіж, через що у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує кожного місяця. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а також поцікавитись розміром своєї пенсії; у заяві від 04.09.2025, на яку отримано оскаржувану відповідь, позивач вже просив перерахувати його пенсію з 01.04.2024.
Підстави, наведені у заяві, суд оцінює як загальні, не пов'язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску строку.
При цьому, суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.04.2024 по 02.04.2025 включно.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 травня 2025 року у справі №580/7691/24, від 30 травня 2025 року у справі №580/8300/24.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.
Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 КАС України).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, зазначені в заяві про поновлення пропущеного строку причини є неповажними, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.04.2024 по 02.04.2025 включно.
В решті вимог позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі (стаття 262 КАС України) в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 160, 169, 171, 248, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві в частині вимог, що стосуються періоду з 01.04.2024 по 02.04.2025 включно, визнавши причини пропуску строку звернення до суду з позовом в цій частині неповажними.
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії (в іншій частині вимог).
Суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження та справа буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження.
Зазначити про обов'язок відповідача, в разі подання відзиву на позовну заяву, подати разом з відзивом на позовну заяву всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також докази направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом 5-денного строку з дня отримання відзиву.
Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 3, 4 статті 162, частини 2 статті 163, частини 2 статті 164 КАС України до відзиву, відповіді на відзив та заперечення мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) їх і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.
Справа розглядатиметься суддею Токміловою Л.М. одноособово.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Токмілова Л.М.