16 жовтня 2025 р. № 400/7139/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ», ,
до відповідачаУправління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, ,
проскасування постанови від 01.07.2025 № 4/91/22.02-13, скасування припису від 20.06.2025 № 3/2,
07 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ» (далі - позивач) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про:
скасування постанови від 01.07.2025 № 4/91/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 272250,00 грн;
скасування припису відповідача від 20.06.2025 № 3/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 09.06.2025 по 20.06.2025 відповідач провів позапланову перевірку щодо дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт будівництва), за результатами якої був складений Акт від 20.06.2025 № 15/2025, виданий припис від 20.06.2025 № 3/2 (далі - Припис № 3/2) і винесено постанову від 01.07.2025 № 4/91/22.02-13 про накладення штрафу (далі - Постанова № 4/91/22.02-13). На переконання позивача Припис № 3/2 і Постанова № 4/91/22.02-13 є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки:
припис містить загальні дані, водночас у ньому не вказано жодного пункту, норми, які порушенні позивачем; в ньому зазначено змінити проєктні рішення, що передбачають реконструкцію включно із засобами доступу маломобільних груп населення та узгодити зазначені питання з управителем багатоквартирного будинку, а також розробити розділ «каналізація» з урахуванням чинних будівельних норм;
позивач, як проєктна організація, має виключно право на виготовлення проєктної документації, яка може бути і не реалізована замовником; чинне законодавство не покладає на позивача обов'язку розробляти її за умови отримання погоджень сусідів, що передбачено нормами цивільного законодавства, що регулюють правовідносини між власниками; водночас відповідач зобов'язав позивача узгодити реконструкцію не із співвласниками, а з управителем багатоквартирного будинку;
відповідач аналогічний припис надіслав замовнику;
відповідач жодним чином не зазначив, що запроектований сходовий підйомник розташовано з порушенням ухилу, висоти, ширини; єдине порушення з боку позивача - це передбачення сходового гусеничного підйомника замість стаціонарного; однак чинні державні будівельні норми (далі - ДБН) не містять такої заборони;
висновки відповідача, що розділ «каналізація» розроблено на підставі застарілих норм не відповідає дійсності;
підставою для прийняття Постанови № 4/91/22.02-13 стали приписи № 3/3 та № 8/1,8, однак припис № 3/3 видано на ім'я головного інженера проєкту, а припис № 8/1,8 - замовнику будівництва;
у протоколі від 20.06.2025 вказано, що позивач проводив будівництво, проте він є проєктантом і будівництва не здійснював.
У відзиві на позовну заяву від 25.07.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що відповідач провів відповідну позапланову перевірку позивача з дотриманням вимог чинного законодавства. Під час її проведення було встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 № 122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.20211 за № 651/19389 (далі - Порядок № 45). Припис № 3/2 і Постанова № 4/91/22.02-13 є правомірними з тих підстав, що:
відсутність погоджень з боку співвласників на проведення реконструкції є порушенням норм законодавства, зокрема Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та положень Цивільного кодексу України (статті 319, 382, 383);
проєктна організація зобов'язана розробити та передати замовнику будівництва проєктну документацію в такому обсязі та змісті, які забезпечать законність виконання будівельних робіт, відповідність вимогам нормативно-правових актів, а також гарантують безпеку об'єкта та недопущення порушення прав і законних інтересів третіх осіб; тому позивач, не маючи в своєму розпорядженні належних підтверджень згоди співвласників, був позбавлений правових підстав для розроблення та передачі замовнику юридично значимих проєктних рішень, що передбачають втручання у спільну стіну будівлі;
проектом позивача взагалі не передбачено облаштування пандусу, відтак відповідач не зобов'язаний та не міг довести невідповідність його технічних характеристик; відсутність пандуса вже свідчить про невиконання ДБН В.2.2-40:2018;
відсутність технічних характеристик, місць розташування, інструкцій з експлуатації або схем встановлення підйомника не дозволяє оцінити реальність і ефективність передбачених заходів для забезпечення безперешкодного доступу маломобільних груп населення, як того вимагають ДБН В.2.2-40:2018 (пункт 6.1.8); проєктні рішення позивача не містять ні обґрунтування неможливості облаштування пандусу, ні належного виконання інженерних заходів з розумного пристосування об'єкта до потреб маломобільних груп населення;
Порядком № 45 саме до проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об'єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил; у протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
використання в розділі проектної документації застарілих або нечинних довідкових матеріалів, не може розцінюватися як проста технічна помилка або описка, яка не впливає на характер виконуваних будівельних робіт;
врахування у проєктних рішеннях вимог, викладених у Технічних умовах, саме по собі не свідчить про правильність чи повноту розроблення відповідного розділу проєктної документації;
питання здійснення технічного нагляду на об'єкті не входили до предмету перевірки, тому в Акті не було проставлено відмітки про перевірку суб'єкта містобудування, який здійснює технічний нагляд;
зазначення в оскаржуваній постанові реквізитів приписів, наданих замовнику будівництва та головному інженеру проекту, є цілком обґрунтованим та відповідає встановленим вимогам щодо оформлення документів органами державного архітектурно-будівельного контролю; крім того, в описовій частині постанови наведено вичерпний виклад встановленого порушення, допущеного позивачем, з детальним обґрунтуванням, посиланнями на нормативні акти, документи та матеріали перевірки, що виключає будь-які сумніви щодо об'єктивності прийнятого рішення.
У письмових поясненнях від 12.08.2025 відповідач повідомив суд, що МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» підтвердив його позицію про те, що дотримання Технічних умов саме по собі не є доказом відповідності розділу проєктної документації державним будівельним нормам.
12.08.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав свої позовні вимоги. Він додаткового наголосив на тому, що:
чинне законодавство не покладає на позивача обов'язку розробляти проєктну документацію за умови отримання погоджень сусідів, що передбачено нормами цивільного законодавства України, які регулюють правовідносини між власниками; саме на власника покладається обов'язок отримання відповідних погоджень, а ніяк не на проектанта , яким є позивач;
відповідач мав би аналізувати всі документи перед виконанням будівельних робіт, що надаються замовником і не надавати погодження на виконання будівельних робіт за умови відсутності погодження співвласників, а не перекладати свої повноваження на проєктанта;
відповідач перевіряв виключно правомірність встановлення сходового гусеничного підйомника, а не цілісність конструкції, як намагається вже виправдати свої неправомірні дії у відзиві; Акт перевірки чітко свідчить, що перевірялось виключно питання гусеничного підйомника, жодних висновків Акт перевірки не містить щодо цілісності конструкції у зв'язку зі встановленням підйомника;
перевірка з приводу проєктної документації «Зовнішні каналізаційні мережі» не здійснювалась, в акті перевірки не зазначено які норми діючого на теперішній час ГОСТІ та СНіП порушено, відповідач не перевіряв План мережі каналізації на дотримання вимог законодавства, а обмежився виключно написаним; якщо б відповідач здійснив належним чином перевірку, він би побачив то застарілі норми формально тільки зазначені, проєкт здійснено на підставі вимог чинного законодавства України;
чинним законодавством не передбачено зазначення як підставу для притягнення до юридичної відповідальності однієї особи документів, виданих зовсім іншій.
У запереченнях від 19.08.2025 відповідач закцентував увагу на тому, що на етапі подання замовником будівництва повідомлення про початок виконання будівельних робіт обов'язок органу державного архітектурно-будівельного контролю зводиться до перевірки повноти даних зазначених замовником без співставлення інших документальних даних. Положення Поряду виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747) (далі - Порядок № 466) не містять права, а тим більше обов'язку посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати перевірку змісту проєктної документації, у тому числі наявності погодження співвласників на проведення відповідних будівельних робіт, як передумови для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Натомість згідно з пунктом 41 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), саме під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, перевірці підлягає, зокрема, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил. Відтак перевірка дотримання містобудівного законодавства та проєктної документації здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю під час заходів державного контролю відповідно до Порядку № 553, а не під час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування прав на виконання будівельних робіт, набуте на підставі відповідного повідомлення, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.07.2025 відповідач подав клопотання про розгляд справи у загальному провадженні, у задоволені якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 відмовлено.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
01.12.2023 позивач уклав з ОСОБА_1 Договір № 35 на виконання проектних робіт, згідно з пунктом 1.1 якого позивач зобов'язався у встановлений цим договором термін за завданням замовника розробити і передати замовнику таку проектно-кошторисну документацію: робочий проект реконструкція житлової квартири АДРЕСА_2 під розміщення магазину у м. Миколаєві, а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконані позивачем роботи в повному обсязі.
Відповідно до Акта виконаних робіт від 25.10.2025 позивач надав ОСОБА_1 послуги по виконанню проєкта з «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_2 ».
У листі ТОВАРИТСВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ МИКОЛАЇВ» від 12.06.2025 зазначено, що вказане товариство є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з вересня 2018 року, і що до нього не звертались юридичні чи фізичні особи із заявою про надання дозволу на втручання у несучу стіну, облаштування окремого входу та влаштування сходів на прибудинковій території.
05.11.2024 ОСОБА_1 подала відповідачу повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єктах з незначними наслідками (СС1) стосовно Об'єкта будівництва.
12.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025 і 25.04.2025 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявами про проведення на Об'єкті будівництва позапланової перевірки щодо виконання будівельних робіт з порушенням містобудівного законодавства.
Згідно з пунктом 5 наказу Міністерства розвитку громад та територій від 22.05.2025 № 885 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» відповідачу наказано здійснити позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на Об'єкті будівництва із встановленими межами перевірки, а саме: замовника будівництва ОСОБА_1 , проєктну організацію ПП «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ», генерального інженера проєкту - ОСОБА_3 .
Відповідно до наказу відповідача від 02.06.2025 № 105 «Про проведення позапланової перевірки» наказано здійснити позапланову перевірку за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на Об'єкті будівництва, а також провести перевірку у період з 09.06.2025 по 20.06.2025.
Листом від 03.06.2025 № 14563/22.01-13/22/7/25 відповідач повідомив позивача про здійснення позапланової перевірки щодо дотримання містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил на Об'єкті будівництва, про необхідність подання ним пояснень, а також попросив у вказану дату і час прибути до відповідача для надання пояснень тощо.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач склав Акт від 20.06.2025 № 15/2025 (далі - Акт № 15/2025). У розділі VIII Акта № 15/2025 «Опис виявлених порушень законодавства», зокрема, зазначено, що:
проєктна документація позивача розроблена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передбачає втручання у несучі та огороджувальні конструкції - об'єкти спільної власності багатоквартирного будинку, без отримання їх згоди;
проєктні рішення щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення розроблені з грубим порушенням вимог положень пунктів 4.1, 5.3.1, 5.3.2, 6.1.2 ДБН В.2.2-40:2018, тому що гусеничний підйомник, передбачений проєктом позивача, не відповідає жодним із цих нормативних вимог і не класифікується як стаціонарний пандус, а є технічним засобом доступу;
розділ проєктної документації «Зовнішні каналізаційні мережі» розроблено з порушенням вимог Порядку № 45 та чинних будівельних норм, з огляду на наявні у розділі посилання його було розроблено на підставі застарілих довідкових російськомовних матеріалів, які не є будівельними нормами, та містять виключно інструкції щодо орієнтовного застосування обладнання на стадіях «проект» з подальшою конкретизацією на етапі «робочий проект» або «робоча документація» за заводськими даними;
дії позивача є порушенням вимог пункту 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимог Порядку № 45, вимог пункту 4.1 ДБН А.2.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
На підставі Акта № 15/2025 відповідач прийняв Припис № 3/2 з вимогою до позивача усунути порушення містобудівного законодавства України шляхом внесення змін до проектної документації на Об'єкті будівництва, забезпечивши її відповідність містобудівної документації вихідним даним на проектування, будівельним нормам, нормативно-правовим актам з охорони праці, державним стандартам і правилам. Зокрема, необхідно змінити проектні рішення, що передбачають реконструкцію до спільного майна багатоквартирного житлового будинку, влаштування ганку, сходів на прибудинковій території включно з засобами доступу маломобільних груп населення та узгодити зазначені питання з управителем багатоквартиного будинку, а також розробити розділ «каналізації» з урахуванням чинних державних будівельних норм на об'єкті будівництва за вищевказаною адресою. Термін: до 21.07.2025.
Також відповідачем за результатами позапланової перевірки було складено протокол від 20.06.2025 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Протокол від 20.06.2025).
Постановою № 4/91/22.02-13, яка прийнята начальником відповідача, визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладеного штраф у сумі 272520 гривень. Вказана постанова прийнята на підставі Акта № 15/2025, Протоколу від 20.06.2025, приписів від 20.06.2025 №№ 8, 8/1, 3/2, 3/3.
Вважаючи Припис № 3/2 і Постанову № 4/91/22.02-13 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Абзацом третім частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з абзацом п'ятим шостим, дванадцятим частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, до повноважень відповідача як структурного підрозділу Миколаївської міської ради належить здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території Миколаївської міської територіальної громади, зокрема, шляхом проведення позапланової перевірки на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Законом України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згідно з пунктом 2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Абзацом десятим пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400), встановлено, що Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025 і від 14.07.2025 № 478/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб, з 09.05.2025 строком на 90 діб та з 07.08.2025 на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 до 05.11.2025, і в цей період відповідно до Постанови № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Вказані позапланові заходи державного контролю можуть бути здійсненні на підставі рішення Міністерство розвитку громад та територій України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з пунктами 1-3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з третім реченням частини другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з абзацом першим пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до підпунктів 2 і 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема:
ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;
надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (абзаци перший, четвертий, шостий пункту 12 Порядку № 553).
Згідно з пунктами 16 і 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Таким чином, до повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю належить складання у разі встановлення за результатами перевірок порушення суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності обов'язкових до виконання приписів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:
проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).
Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735) (далі - Порядок № 735), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку № 735).
Відповідно до пункту 16 Порядку № 735 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 22 Порядку № 735 встановлено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:
1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);
2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження (пункт 26 Порядку № 735).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Відтак до компетенції виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на прийняття постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з абзацом шостим частини першої статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
Проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Статтею 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:
додержуватися норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;
не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;
не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.
Згідно з абзацом першим підпункту 4.1 пункту 4 Порядку № 45 завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, інженерно-технічних заходів цивільного захисту зазначаються в завданні окремим пунктом).
У завданні на проектування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів) (пункт 4.2 Порядку № 45).
Згідно з пунктом 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (окрім об'єктів будівництва,для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються);- технічні умови; завдання на проектування (додаток Б); інші вихідні дані (додаток А).
Поміж вихідних даних, передбачених Додатком А ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», відсутні погодження (згода) співвласників багатоквартирного будинку на втручання у несучі та огороджувальні конструкції при реконструкції відповідного будинку.
Натомість відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (частина перша статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.
У постанові від 14.08.2024 у справі № 442/1888/23 Верховний Суд зауважив, що використання прибудинкової території має відбуватися за її призначенням;
створення на прибудинковій території певних об'єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об'єкти не призведуть до порушень прав інших співвласників у багатоквартирному житловому будинку;
право спільної власності багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками за їх згодою, а тому створення на прибудинковій території певних об'єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) вимагає погодження співвласників.
Як наслідок, створення на прибудинковій території певних об'єктів має проводитися тільки на підставі рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку. Вказані повноваження не підлягають делегуванню управителям багатоквартирного будинку та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
Водночас таке рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку не є складовою проєктної документації на будівництво.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об'єктів фізичного оточення без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються. Зазначена діяльність здійснюється з урахуванням думки громадських об'єднань осіб з інвалідністю.
У разі якщо діючі об'єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, за погодженням з громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну.
Пунктом 4.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» передбачено, що при проектуванні, будівництві нових та реконструкції, реставрації, капітальному ремонті існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд обов'язковим є забезпечення у повному обсязі вимог доступності, зручності, інформативності і безпеки. У разі якщо в існуючих житлових будинках та громадських будівлях і спорудах неможливо у повному обсязі забезпечити вимоги доступності, зручності, інформативності для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування.
Проектні рішення об'єктів повинні враховувати вільний доступ для усіх груп населення, в тому числі МГН. При цьому проектні рішення не повинні обмежувати умови життєдіяльності інших груп населення, а також ефективність експлуатації будівель. З цією метою елементи будівель і споруд мають бути універсальними для використання усіма групами населення. Необхідність застосування спеціалізованих елементів, що враховують специфічні потреби осіб з інвалідністю, встановлюється завданням на проектування за умови відсутності варіантів проектування універсальних елементів (пункт 4.4 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»).
Відповідно до пункту 6.1.2 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» при реконструкції житлових будинків та громадських будівель і споруд допускається зберігання ґанку за умови влаштування пандуса відповідно до цих норм. При реконструкції громадських будівель та споруд безперешкодний доступ з ґанку до приміщень першого поверху й ліфтового холу забезпечується влаштуванням пандусів відповідно до вимог цих норм. У разі неможливості влаштування пандуса слід застосовувати розумне пристосування у вигляді піднімальних пристроїв згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, ДСТУ EN 81- 40 , ДСТУ EN 81-41.
Згідно з пунктом 6.1.8 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» усі приміщення загального користування (окрім технічних та технологічних)в громадських будівлях та спорудах повинні бути доступними для усіх верств населення, у тому числі для МГН При розміщенні приміщень по висоті будівлі, крім сходів, необхідно передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ EN 81-40, ДСТУ EN 81-41 або інші пристрої для переміщення.
Отож згідно з ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» передбачено випадки, коли дозволяється не влаштовувати пандуси при реконструкції житлових будинків та громадських будівель і споруд.
Суд встановив, що 12.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025 і 25.04.2025 ОСОБА_2 подала відповідачу заяву про проведення на Об'єкті будівництва позапланової перевірки щодо виконання позивачем будівельних робіт з порушенням містобудівного законодавства.
За результатами розгляду вказаних заяв ОСОБА_2 Комісія Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради щодо розгляду звернень фізичних чи юридичних осіб у сфері містобудівної діяльності прийняла рішення, оформлене протоколом засідання від 19.02.2025 № 4/2025, про звернення до Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури України щодо погодження проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 5 наказа Міністерства розвитку громад та територій від 22.05.2025 № 885 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» відповідачу наказано здійснити позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на Об'єкті будівництва із встановленими межами перевірки, а саме: замовника будівництва ОСОБА_1 , проєктну організацію ПП «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ», генерального інженера проєкту - Антонів Світлану Олександрівну.
Відповідно до наказу відповідача від 15.10.2024 № 87 «Про проведення позапланової перевірки» наказано здійснити позапланову перевірку за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на Об'єкті будівництва, а також провести перевірку у період з 28.10.2024 по 08.11.2024.
За таких обставин, враховуючи статтю 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанову № 303 Порядок № 553, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення позапланової перевірки за додержанням позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на Об'єкті будівництва у період з 09.06.2025 по 20.06.2025.
Згідно з листом від 03.06.2025 № 14563/22.01-13/22/7/25 відповідач повідомив позивача про здійснення позапланової перевірки щодо дотримання містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил на Об'єкті будівництва, про необхідність подання ним пояснень, а також попросив у вказану дату і час прибути до відповідача для надання пояснень тощо.
09.06.2025 представник позивача був присутній під час проведення посадовою особою відповідача позапланової перевірки Об'єкта будівництва.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач склав 20.06.2025 Акт № 15/2025, на підставі якого цього ж дня відповідач прийняв Припис № 3/2 і протокол від 20.06.2025.
За наслідками розгляду 01.07.2025 матеріалів справи відповідач прийняв Постанову № 4/91/22.02-13.
Зауважень до процедури проведення відповідачем позапланової перевірки та прийняття Припису № 3/2 і Постанови № 4/91/22.02-13 у заявах по суті справи позивач не зазначив, а суд не встановив.
У позовній заяві позивач закцентував увагу на тому, що підставою для прийняття Постанови № 4/91/22.02-13 стали приписи № 3/3 та № 8/1,8, однак припис № 3/3 видано на ім'я головного інженера проєкту, а припис № 8/1,8 - замовнику будівництва.
Водночас відповідач в Акті № 15/2025 встановив, що розділ проєктної документації «Зовнішні каналізаційні мережі» розроблено з порушенням вимог Порядку № 45 та чинних будівельних норм, з огляду на наявні у розділі посилання його було розроблено на підставі застарілих довідкових російськомовних матеріалів, які не є будівельними нормами, та містять виключно інструкції щодо орієнтовного застосування обладнання на стадіях «проект» з подальшою конкретизацією на етапі «робочий проект» або «робоча документація» за заводськими даними.
У постановах від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Верховний Суд також наголосив, що, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що зазначення підставами для прийняття Постанови № 4/91/22.02-13 приписів відповідача, які не стосуються позивача, не може слугувати підставою для визнання протиправною і для скасування оскаржуваної постанови, оскільки відсутність посилання у Постанові № 4/91/22.02-13 на приписи № 3/3 та № 8/1,8 жодним чином не вплинуло б на відповідне рішення відповідача.
З цих же підстав, суд відхилив як необґрунтоване твердження відповідача про те, що сам факт посилання у проєктній документації на нечинні довідкові матеріали має безумовним наслідком протиправність такої документації, оскільки не свідчить про її невідповідність чинним державним будівельним нормам. Ні в Акті № 15/2025, ні в Приписі № 3/2 відповідач не зазначив, який конкретно державним будівельним нормам не відповідає розділ «каналізація» проєктної документації на Об'єкті будівництва, що, відповідно, фактично унеможливлює з об'єктивних підстав внесення змін до вказаного розділу проєктної документації.
Що стосується непередбачення у проєктній документації стаціонарних пандусів, то суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 6.1.2 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» при реконструкції житлових будинків та громадських будівель і споруд допускається зберігання ґанку за умови влаштування пандуса відповідно до цих норм. При реконструкції громадських будівель та споруд безперешкодний доступ з ґанку до приміщень першого поверху й ліфтового холу забезпечується влаштуванням пандусів відповідно до вимог цих норм. У разі неможливості влаштування пандуса слід застосовувати розумне пристосування у вигляді піднімальних пристроїв згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, ДСТУ EN 81- 40 , ДСТУ EN 81-41.
Згідно з пунктом 6.1.8 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» усі приміщення загального користування (окрім технічних та технологічних)в громадських будівлях та спорудах повинні бути доступними для усіх верств населення, у тому числі для МГН При розміщенні приміщень по висоті будівлі, крім сходів, необхідно передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ EN 81-40, ДСТУ EN 81-41 або інші пристрої для переміщення.
Таким чином, проєкта документація позивача може вважатися такою, що не відповідає ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» лише у тому випадку, якщо на Об'єкті будівництва була можливість влаштувати пандус, але він не був передбачений проєктом.
В розділі 15 загальної пояснювальної записки проєктної документації зазначено, що для маломобільних груп у магазині передбачений сходовий гусеничний підйомник для вільного переміщення на інвалідній колясці.
Тобто проєктом будівництва не передбачено влаштування пандусу. Це також підтверджується Проектом. Робоча документація. Об'єкт: «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_4 під розміщення магазину за адресою пр. Героїв України 79 у м. Миколаєві».
У розділі VIII Акта № 15/2025 «Опис виявлених порушень законодавства» зазначено, що проєктні рішення щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення розроблені з грубим порушенням вимог положень пунктів 4.1, 5.3.1, 5.3.2, 6.1.2 ДБН В.2.2-40:2018, тому що гусеничний підйомник, передбачений проєктом позивача, не відповідає жодним із цих нормативних вимог і не класифікується як стаціонарний пандус, а є технічним засобом доступу.
Проте, ні в Акті № 15/2025, ні в Приписі № 3/2, ні в заявах по суті справи відповідач нічого не зазначив про те, чи є можливість влаштування пандусу, який відповідав би ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», при реконструкції Об'єкта будівництва.
З наведеного слідує, що під час проведення перевірки це питання відповідачем не перевірялося. Відтак його висновок, який наведений у Приписі № 3/2 і в Постанові № 4/91/22.02-13 про складення проєктної документації з порушенням вимог пунктів 4.1, 5.3.1, 5.3.2, 6.1.2 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» є передчасним і підтверджується матеріалами перевірки.
У Приписі № 3/2 відповідач також зобов'язав позивача узгодити влаштування ґанку, сходів на прибудинковій території з управителем багатоквартирного будинку.
Вище суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України, статей 6 і 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пункту 4.3 і Додатка А ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» створення на прибудинковій території певних об'єктів має проводитися тільки на підставі рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку. Вказані повноваження не підлягають делегуванню управителям багатоквартирного будинку та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Крім цього, таке рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку не є складовою проєктної документації на будівництво.
Тому вимога відповідача узгодити влаштування ґанку, сходів на прибудинковій території з управителем багатоквартирного будинку є протиправною, оскільки управитель відповідного багатоквартирного будинку не має повноважень щодо погодження влаштування на прибудинковій території багатоквартирного будинку вказаних об'єктів.
Отже, матеріалами справи не підтверджується невідповідність проєктної документації на Об'єкт будівництва правовим нормам, за порушення позивачем яких відповідач прийняв Припис № 3/2 і Постанову № 4/91/22.02-13.
Відтак вони є протиправними і підлягають скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню підлягають.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Платіжною інструкцією від 07.07.2025 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 7115,80 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 20.06.2025 № 3/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
3. Визнати протиправною і скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 01.07.2025 № 4/91/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
4. Стягнути на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради судовий збір у розмірі 7115 (Сім тисяч сто п'ятнадцять) гривень 80 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
8. Учасники справи:
позивач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ» (вул. Мала Константинівська, 46, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54039; код ЄДРПОУ 39306246);
відповідач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 41256954).
9. Повний текст рішення суду складений 16.10.2025.
Суддя В.Г.Ярощук