16 жовтня 2025 рокуСправа № 280/9161/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про забезпечення позову до його подання,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову та зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про застосування санкцій до АТ «Запоріжгаз» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» від 16.09.2025 №1478 до розв'язання майбутнього позову АТ «Запоріжгаз» до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по суті та набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування поданої заяви, вказано про те, що В період з 15.07.2025р. по 20.08.2025р. комісією у складі посадових осіб Управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області (далі - НКРЕКП) був проведений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у вигляді перевірки ліцензованої діяльності АТ «Запоріжгаз», про що складено акт від 20 серпня 2025 року № 195 (далі - акт №195 від 20.08.2025). За результатами розгляду акту №195 від 20.08.2025 НКРЕКП була винесена постанова №1478 від 16.09.2025 «Про застосування санкцій до АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання». Зазначено, що 14.10.2025 року АТ «Запоріжгаз» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення дії постанови №1478 від 16.09.2025. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 280/9051/25 відмовлено у задоволенні заяви АТ «Запоріжгаз» до НКРЕКП про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Заявник вважає, що дії НКРЕКП є незаконними, дискримінаційними та вчиненими з порушенням принципів діяльності, визначеними ст. 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII від 22.09.2016), зокрема законності, компетентності, ефективності, справедливості, прогнозованості та своєчасності прийняття рішень, неупередженості та об'єктивності під час прийняття рішень, недопущення дискримінації та відповідальності за прийняті рішення, тому АТ «Запоріжгаз» вимушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав. Зазначає, що до розв'язання майбутнього позову АТ «Запоріжгаз» до НКРЕКП по суті та набрання рішенням суду законної сили, існує можливість накладення на заявника адміністративно-господарських санкцій та притягнення його до адміністративної відповідальності, а також стягнення штрафу в судовому порядку та покладення на АТ «Запоріжгаз» додаткового фінансового навантаження у вигляді стягнення пені, що робить судовий захист неефективним та ілюзорним, а поновлення прав АТ «Запоріжгаз» значно ускладненим, адже потребуватиме від нього ініціювання нових судових процесів. Крім того, вказано, що спірна постанова НКРЕКП №1478 від 16.09.2025 прийнята за результатами розгляду акту №195 від 20.08.2025. Відповідно до змісту акту №195 від 20.08.2025 (арк. 2) НКРЕКП був проведений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо АТ «Запоріжгаз» в період з 15.07.2025р. по 20.08.2025р., тобто, протягом 27 робочих днів. Відтак, акт №195 від 20.08.2025, складений з порушенням власних процедур, тому є підстави вважати його неналежним доказом і може бути визнаний судом таким, що не має доказової сили. Це пов'язано з тим, що порушення встановлених процедур при складанні акту №195 від 20.08.2025 ставить під сумнів його достовірність, законність та обґрунтованість, що є самостійною підставою для визнання його неприпустимим як доказу. Таким чином, вказано, очевидними є ознаки протиправності рішення та дій НКРЕКП, що є самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову в силу вимог ст. 150 КАС України. Наголошено, у разі не вжиття заходів забезпечення позову та задоволення судом позовних вимог про визнання протиправною постанови НКРЕП №1478 від 16.09.2025, виконання рішення суду може бути суттєво ускладнено, оскільки на момент набрання судовим рішенням законної сили, тариф на послуги розподілу природного газу вже буде відкориговано у бік зменшення та зворотне коригування у бік збільшення буде неможливим, оскільки подібний механізм у діючому законодавстві відсутній, а відтак АТ «Запоріжгаз» зазнає суттєвих збитків. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить поновлення порушених прав та інтересів АТ «Запоріжгаз», за захистом яких він має намір звернутися до суду. Просить задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо припинення дії або призупинення дії сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій;
5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці;
11) зупинення дії рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих на виконання Закону України «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків», а також встановлення для Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їхніх посадових та службових осіб/членів заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень (індивідуальних актів) (п.3 ст.151 КАС України).
Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними (пропорційними) з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Аналіз змісту заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить представник позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити:
1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;
2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;
3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Судом встановлено, що спірною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1478 від 16.09.2025 вирішено:
1. Застерегти Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо недопущення надалі порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов, а саме:
підпункту 5 у частині повідомлення НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об'єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року,
підпункту 6 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку.
2. Накласти штраф на Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» у розмірі 1 481 941 (один мільйон чотириста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок одна) гривня за недотримання вимог нормативноправових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов.
3. Відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у межах здійснення заходів державного регулювання АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» після припинення або скасування дії в Україні воєнного стану надати підтвердні документи: щодо виконання Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 - 2030 роки газорозподільного підприємства АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» та понесених витрат на території, яка була тимчасово окупована, на загальну суму 4 948,4 тис. грн (без ПДВ), щодо понесених фактичних витрат на окупованій території у 2022 році у сумі 149 754,18 тис. грн.. (без ПДВ), у 2023 році у сумі 2 072,60 тис. грн.. (без ПДВ).
4. Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, при наступному перегляді тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення, яким врахувати: коригування річної планованої тарифної виручки в сторону зменшення на суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у розмірі 38 249,41 тис. грн.. (без ПДВ) за 2021 рік, з урахуванням положень Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», коригування річної планованої тарифної виручки в сторону зменшення на суму невикористаних коштів планованих джерел інвестиційної програми на 2021 рік (План розвитку на 2021 - 2030 роки) у розмірі 44 436,9 тис. грн.. (без ПДВ), коригування річної планованої тарифної виручки в сторону збільшення на суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у розмірі 22 343,15 тис. грн.. (без ПДВ) за 2022, 2023, 2024 роки (без урахування тимчасово окупованих територій), з урахуванням положень законів України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», коригування річної планованої тарифної виручки в сторону зменшення на суму невикористаних коштів планованих джерел інвестиційної програми за період 2022 - 2024 років у розмірі 167 196,30 тис. грн.. (без ПДВ), коригування річної планованої тарифної виручки в сторону зменшення на загальну суму 5 925,73 тис. грн.. (без ПДВ) (економія при фактичному виконанні заходів Інвестиційної програми газорозподільного підприємства АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» на 2020 рік Плану розвитку газорозподільної системи на 2020 - 2029 роки (далі - Інвестиційна програма на 2020 рік) та невиконання заходів Інвестиційної програми на 2020 рік у встановлений строк, передбачений підпунктом 2 пункту 2 постанови № 1072).
5. Департаменту ліцензійного контролю та Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері після опрацювання підтвердних документів, наданих АТ «ЗАПОРІЖГАЗ», визначених пунктом 3 цієї постанови, повернутись до розгляду питання щодо визначення підсумкової суми додатково отриманого або недоотриманого доходу для Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
Як стверджує заявник, у випадку реалізації зазначеної постанови - АТ «Запоріжгаз» у зв'язку з проведенням перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу, зазнає фінансових втрат, які неможливо буде компенсувати навіть у разі прийняття судового рішення на користь заявника.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначив лише про існування можливість накладення на нього адміністративно-господарських санкцій та притягнення його до адміністративної відповідальності, а також стягнення штрафу в судовому порядку та покладення на АТ «Запоріжгаз» додаткового фінансового навантаження у вигляді стягнення пені.
Разом з тим, суд зауважує, що у ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. (...).
Згідно з ч.3 ст.5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Судом враховано зазначене у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1478 від 16.09.2025 «Про застосування санкцій до АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» - «... Ця постанова може бути оскаржена до адміністративного суду. Оскарження постанови не зупиняє її виконання. ...».
Заявником до заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження його обґрунтованості. Заявником не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Водночас, щодо ймовірності понесення позивачем певних матеріальних збитків, Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 дійшов наступних висновків:
«Щодо ускладнення чи унеможливлена ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе виникнення додаткових витрат та інше.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів».
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для безумовного та обов'язкового застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Верховний Суд у постановах від 30.08.2022 у справі №640/16613/21, від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 30.03.2021 №420/4037/20, від 14.07.2021 у справі №300/2540/19, від 06.10.2021 у справі №640/424/21, від 20.07.2022 у справі №640/16623/19 зазначив, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Водночас, використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати діям органів влади.
Із урахуванням наведеного, суд не має обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження заяви Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 156, 248 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про забезпечення позову до його подання, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака