16 жовтня 2025 рокуСправа № 280/9149/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Іванової Ксенії Анатоліївни, про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
16.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити лист про виключення ОСОБА_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.
Разом із позовною заявою 16.10.2025 подано заяву про забезпечення позову (вх.№51741), у якій позивач просить суд забезпечити позов, а саме:
- зупинити дію відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесених до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до ухвалення рішення по справі;
- заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших органів військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку та військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також посадовим особам Національної поліції України які мають доступ до даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, використовувати дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що міститься в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з метою затримання та доставки ОСОБА_1 до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до вирішення справи по суті.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 2 цієї норми передбачає, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову заявлено клопотання про розгляд заяви за участі представника позивача.
Водночас, позивачем (представником позивача) не обгрунтовано, а судом не встановлено наявність підстав для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина 1 статті 151 КАС України передбачає, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або встановити, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21 тощо.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивач вказує, що внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів без складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправним та створює ризик обмеження свободи пересування позивача територією України та його незаконного затримання органами Національної поліції. У випадку визнання протиправності дій відповідача, наявність відмітки про порушення правил військового обліку може привести до того, що уповноважені особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, поліції чи прикордонної служби при перевірці військово-облікового документа позивача можуть запропонувати йому прослідувати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних, та в разі відмови позивача, можуть провести адміністративне затримання та доставлення його до такого центру. Окрім цього, позивачу може бути оформлено та вручено повістку, що, як наслідок, може слугувати підставою для його мобілізації. Вищезазначені наслідки, на думку представника позивача, можуть значно ускладнити виконання рішення суду.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що наведені доводи та аргументи не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже підстави, покладені в обгрунтування заяви про забезпечення позову, базуються виключно на твердженні про протиправність оскаржуваних позивачем дій відповідача щодо внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів без складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальностіта, та про можливі негативні наслідки наявності війдповідних відомостей у Реєстрі.
У постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 Верховний Суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Слід зазначити, що протиправність оскаржуваних позивачем дій може бути встановлена судом виключно на підставі фактично з'ясованих обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду справи по суті.
Крім того, встановлення ознак протиправності таких дій, враховуючи предмет позову, є фактично вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті, що суперечить основним засадам і принципам адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2020 у справі № 800/521/17 (провадження 11-114заі18) звернула увагу, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Крім того, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків оскаржуваних дій відповідача не є беззаперечною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Слід також звернути увагу на те, що у даній справі позивач оспорює дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
При цьому, просить застосувати захід забезпечення позову шляхом зупинення дії відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесених до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до ухвалення рішення по справі.
Необхідно звернути увагу, що такий захід забезпечення позову не узгоджується з положеннями пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України, яка передбачає, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Водночас, відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесені до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не є індивідуальним або нормативно-правовим актом.
При цьому, позивач взагалі не оспорює у даній справі індивідуальних або нормативно-правових актів відповідача, адже сутність публічно-правового спору полягає у вчиненні відповідачем дій, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, і які позивач вважає протиправними.
Отже, обраний позивачем захід забезпечення позову в цій частині не відповідає видам заходів забезпечення позову, можливість застосування яких передбачена процесуальним законодавством, а також не співвідноситься із предметом спору у справі.
Таким чином, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, можна дійти висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Іванової Ксенії Анатоліївни, про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 16.10.2025.
Суддя М.О. Семененко