03 жовтня 2025 рокуСправа №160/21459/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.07.2025 № 007296 на суму 17 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на момент перевірки у водія підприємства був наявний електронний бланк підтвердження діяльності, який був підписаний за допомогою власного електронного підпису водія та керівником служби експлуатації автомобілів підприємства. Однак, державний інспектор відмовився оглядати електронний бланк підтвердження діяльності водія. Позивач зазначає, що надання водію бланку підтвердження діяльності у формі електронного документу відповідає Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі №160/21459/25.Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
07.08.2025 від ПП «Транс Логістик» надійшло до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Державна служба України з безпеки на транспорті у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказала наступне.
Пунктом 6.4. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів № 340 встановлено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізником заповнюється бланк підтвердження діяльності, який зберігається водієм протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, та зберігається Перевізником протягом 12 місяців.
Уся інформація щодо режиму праці та відпочинку водія має бути наявна у водія вантажного транспортного засобу у вигляді роздруківки, картки водія (якщо на ТЗ встановлено цифровий тахограф), тахокарт (якщо на ТЗ встановлено аналоговий тахограф), бланку підтвердження діяльності (якщо водій не працював, виконував іншу роботу) має бути у водія на час проведення рейдової перевірки і бути в належній і доступній для перевірці формі.
Факт відсутності таких документів на момент проведення рейдової перевірки є правовою підставою для застосування до Перевізника адміністративно господарського штрафу.
Чинне законодавство такого поняття як бланк підтвердження водія в електронній формі у власному електронному мобільному застосунку з назвою «Помічник водія» не передбачає.
Чинне законодавство встановлює лише відповідну форму бланку підтвердження діяльності водія і визначає, що він має бути у паперовій формі на час проведення рейдової перевірки.
Особиста картка водія та роздруківка , що належать до категорії «інші документи, передбачені законодавством» ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», як того вимагає ЄУТР, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Інструкція №385 повинні знаходитись у водія під час перевезення та бути наявними на момент проведення перевірки.
Бланк підтвердження діяльності в паперовому вигляді не було надано ані під час перевірки, ані під час розгляду справи, ані до суду.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, вислухавши представників сторін суд встановив наступні обставини.
27.05.2025 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Бердара Є.О.в рамках проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, перевірено транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ), що належить ПП «Транс Логістик».
Згідно акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР 017505 від 27.05.2025 року, встановлено, наступне:
Направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 23.05.2025 № 000502.
Під час перевірки виявлено порушення: ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія умовами праці та відпочинку згідно з вимогами законодавства, а саме порушення додаються на додатку № 1, а також відсутня інформація про режим праці та відпочинку за періоди з 12 год. 46 хв. 03.05.2025 по 14 год. 10 хв. 10.05.2025; 11 год. 58 хв. 17.05.2025 по 19 год.42 хв. 26.05.2025, а також відсутній дійсний бланк підтвердження діяльності водія з вказані періоди, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»; ч. 1 абз. 8 порушення режиму праці та відпочинку водіями т.з. за 29.04.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 29.04.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 01.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 10.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 10.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 12.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 17.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 26.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 26.05.25; ч. 1 абз. 8 -//- т.з. за 27.05.25.
Акт перевірки містить пояснення водія, який вказав, що надав працівнику УТБ бланк підтвердження діяльності в електронному вигляді, що не було прийнято до уваги.
Акт підписаний і отриманий водієм.
16.07.2025 року за результатами розгляду справи Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийняла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007296 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацем 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №ОАР017505 від 27.05.2025.
Постановлено стягнути з автомобільного перевізника ПП «Транс Логістик» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Вважаючи постанову №007296 протиправною, позивач з позовом звернувся до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ (Закон №2344-ІІІ).
Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14 ст.6 Закону №2344-III).
Частинами 17-21 ст. 6 Закону № 2344-III встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема: використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт (п. 5 Порядку №1567 в редакції на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до п. 12 Порядку №1567 водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов'язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.
За вимогами ст 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Водій транспортного засобу зобов'язаний:
мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;
перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення;
забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);
дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку (ч. 2 ст. 49 Закону №2344-III) .
Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
Генеральною конференцією Міжнародної організації праці 27.06.1979 р. у м.Женеві ухвалено Конвенцію Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (Конвенція № 153).
Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями (ст. 1).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Конвенції № 153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Постановою КМ України «Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» від 25.01.2012 р. № 51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 р. № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР),Кодексу законів про працю УкраїнитаЗаконів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».
Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Згідно п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення №340).
Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Відповідно до п.6.4 Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Відповідно до п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. №385.
За визначенням у п.1.4 Інструкції №385 (в редакції на час виникнення спірних відносине) тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
Відповідно до п.3.3 Інструкції №385водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Приймаючи спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідач виходив з того, що у водія були відсутні заповнені тахокарти за періоди з 12 год. 46 хв. 03.05.2025 по 14 год. 10 хв. 10.05.2025; 11 год. 58 хв. 17.05.2025 по 19 год.42 хв. 26.05.2025 і дійсний бланк підтвердження діяльності водія за вказані періоди.
Суд зазначає, що водій у поясненнях зазначив, що надав працівнику УТБ бланк підтвердження діяльності в електронному вигляді , який не було прийнято до уваги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив факт надання водієм ПП «Транс Логістик» під час перевірки документи в електронному вигляді.
На підтвердження вказаного позивачем було надано також відеозапис №202505271912441МЕDIA_ID0605_S з нагрудного відеорегістратора державного інспектора Бердара Є.О., який відмовився від ознайомлення з бланком діяльності водія, вказуючи, що він є недійсним, оскільки має бути в паперовому вигляді.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом.
Суд звертає увагу, що ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не встановлює обов'язку перевізника зберігати документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, виключно в паперовій формі.
Застосовуючи до позивача адміністративно-господарський штраф на підставі ст.60 Закону №2344-III, відповідач не з'ясував всіх обставин, що мають значення для встановлення в діях позивача порушень Закону №2344-ІІІ, а тому спірна постанова від 16.07.2025 року №007296 не є обґрунтованою.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані позивачем докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідач не довів належними доказами порушення позивачем приписів 48 Закону №2344-III.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 3028,00 грн. відповідно до копії платіжної інструкції №23417 від 03.07.2025 підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139,241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Транс Логістик» д(вул. Теплична, буд. 27 С, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 34307753) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Фізкультурна, буд. 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.07.2025 № 007296 на суму 17 000,00 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Транс Логістик» д(вул. Теплична, буд. 27 С, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 34307753) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Фізкультурна, буд. 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона