15 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7402/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), в якому заявлені наступні вимоги:
1) Визнати протиправною бездіяльність комісії Головного управління ДПС у Волинській області щодо не прийняття рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023, складено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
2) Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області прийняти рішення щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023, складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні (ПН) по взаємовідносинах із ТОВ «Інвестиційна група «Молодість»». Звертає увагу на те що частина ПН була зареєстрована у ЄРПН, проте згідно з квитанцій від 20.09.2024 реєстрація ПН №10 від 09.08.2023 була зупинена. Позивач подав до відповідача пояснення та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН. Однак 03.06.2025 позивачу надійшла квитанція ДПС України №2, згідно якої «Повідомлення від 17.04.2025 №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 09.08.2023 №10 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 № 520.»
Таким чином, на сьогодні відсутність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної унеможливлює належним чином захистити позивачу свої права щодо реєстрації податкової накладної №10 від 09.08.2023 року в ЄРПН.
На думку позивача в таких діях відповідача вбачається протиправна бездіяльність щодо не прийняття рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 24.07.2025 представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності дій ГУ ДПС у Волинській області. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що ФОП ОСОБА_1 09.08.2023 складено податкову накладну №10 від 09.08.2023 року. Згідно даної податкової накладної Постачальник (Теребейчик В.В.) здійснював роботи, а саме: облицювання поверхні підлоги керамічною плиткою у користь Отримувача ТОВ «Інвестиційна група «Молодість». 20.09.2024 позивачем було подано на реєстрацію ПН №10 від 09.08.2023. Відповідно до квитанції від 20.09.2024 реєстрація даної накладної була зупинена у зв'язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 43.33, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку).
Теребейчику В.В. запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Звертає увагу суду на той факт, що зупинення реєстрації податкової накладної та винесення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є окремими, законодавчо врегульованими процедурами, які мають окремі підстави та порядок застосування. Зупинення реєстрації податкової накладної є лише моніторинговою дією, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної є первісною по відношенню до рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації відбувається автоматично системою Моніторингу, яка перевіряє податкову накладну, направлену на реєстрацію, на предмет відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно Постанови КМУ від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення ЄРПН» п.12 зазначено: після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводиться перевірка. Згідно п.13 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 даного Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК. Отже контролюючий орган самостійно не формує квитанцію, це робиться автоматично системою
Відповідно ІКС «Податковий блок» підсистема «Робота Комісії ДПС» на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: по податковій накладній №10 від 09.08.2023, поданій на реєстрацію в ЄРПН від ФОП ОСОБА_1 не надходило.
Разом з тим, згідно «Єдиного вікна подання електронної звітності» підсистема «Архів електронних документів» ФОП ОСОБА_1 подано на розгляд Комісії повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 17.04.2025 № 6 (надійшло до «Єдиного вікна подання електронної звітності» 03.06.2025) по податковій накладній №10 від 09.08.2023.
Відповідно Квитанції №2 «Повідомлення від 17.04.2025 року №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 09.08.2023 року №10 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.».
Відповідно пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зі змінами та доповненнями): «Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування».
Проте ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм правом подати до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування, визначеним пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 №520 (зі змінами та доповненнями), та не подав до контролюючого органу в законодавчо встановлені терміни Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по податковій накладній №10 від 09.08.2023.
На підставі вищезазначеного вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
25.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із викладеними у відзиві доводами та вважає їх нормативно необґрунтованими, підтримав позицію викладену у позовній заяві та просив позов задовольнити.
У поданих 30.07.2025 запереченнях представник відповідача підтримала свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву та просила в задоволенні позову відмовити повністю.
31.07.2025 від представника позивача на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у яких повторно зауважено, що Порядком №520 не передбачено право та не надані повноваження контролюючому органу відмовити у прийнятті пояснень у разі пропуску платником податку строку у 365 днів. Таким чином, у будь-якому разі за фактом надання платником податку пояснень і доданих копій документів або ненадання пояснень та копій документів) контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне рішення. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Крім того, учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягає вирішенню судом по суті.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 01.06.2023 між ТОВ «Інвестиційна група «Молодість» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір підряду №01062023-НЙ.
Відповідно до п. 1.1. Договору, за завданням Замовника, Підрядник зобов'язується на власний ризик, у відповідності до діючих будівельних норм та стандартів, виконати та здати в установлений договором термін роботи визначенні в додатках до цього договору (далі - Роботи) на об'єкті Замовника: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими (вбудовано-прибудованими, прибудованими) приміщеннями комерційного призначення (ЖК Молодість), що розташовані за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна (III Інтернаціоналу), 2к, земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:01:170:0064 (надалі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи.»
Відповідно до п. 1.5. Договору, роботи виконуються з матеріалів Замовника.
Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість робіт за цим Договором визначається на підставі підписаних Сторонами Додатків до цього договору та Актів виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата за виконані роботи відбувається шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Підрядника на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 5.1 Договору, по завершенні виконання робіт та/або етапу робіт за цим Договором Підрядник складає та передає Замовник у двох екземплярах Акт приймання виконаних робіт. Замовник на протязі 10 робочих днів з дня отримання підписаного Підрядником Акту приймає належним чином виконані роботи, підписує і передає Підряднику належним чином оформлений вищезазначений Акт у разі відсутності у нього претензій до виконаних Підрядником Робіт, або надає Підряднику вмотивовану відмову від їх підписання.
Відповідно до п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Також 01.06.2023 між сторонами був складений додаток № 1 до Договору підряду №01062023-НЙ від 01.06.2023, яким Сторонами було визначено договірну ціну та найменування робіт.
На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 виконав роботи на замовлення ТОВ «Інвестиційна група «Молодість», що підтверджується актами:
- №8352 прийому-передачі виконаних робіт з внутрішнього оздоблення МЗК секцій від 21.02.2024 року на суму 1 766 622,11 грн.,
- № 8089 від 19.02.2023 прийому-передачі виконаних робіт з внутрішнього оздоблення МЗК секцій 1,2 на суму 678 585,96 грн.,
- № 9363 прийому-передачі виконаних робіт з внутрішнього оздоблення МЗК секцій від 21.02.2024 року на суму 427 667,97 грн.,
- № 9507 прийому-передачі виконаних робіт з внутрішнього оздоблення МЗК секцій від 21.02.2024 року на суму 340 560,00 грн.
У зв'язку з цим, позивачем було складено податкові накладні № 1 від 14.06.2023 року, № 2 від 16.06.2023 року, № 2 від 28.06.2023 року, № 4 від 05.07.2023 року, № 7 від 19.07.2023 р., № 8 від 27.07.2023 року, № 9 від 02.08.2023 року, № 11 від 18.08.2023 року, № 12 від 23.08.2023 року, № 13 від 31.08.2023 року, № 15 від 08.09.2023 року, № 21 від 23.10.2023 року, № 10 від 09.08.2023 року, № 1 від 21.02.2024 року, № 3 від 24.09.2024 року та скеровано їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як слідує з матеріалів справи частина податкових накладних № 1 від 14.06.2023 року, № 2 від 16.06.2023 року, № 2 від 28.06.2023 року, № 4 від 05.07.2023 року, № 7 від 19.07.2023 року, № 8 від 27.07.2023 року, № 9 від 02.08.2023 року, № 15 від 08.09.2023 року, № 21 від 23.10.2023 року, № 3 від 24.09.2024 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про їх реєстрацію.
Поряд з цим згідно квитанцій від 20.09.2024 №9387232891 реєстрацію ПН №10 від 09.08.2023 було зупинено Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами),квитанцією від 20.09.2024 року реєстрація такої накладної була зупинена у зв'язку з тим , що обсяг постачання товару/послуги 43.33, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку). Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження реєстрації ПН №10 від 09.08.2023 направлено повідомлення №6 від 17.04.2025, до якого долучено копії документів в кількості 23 додатків.
Проте, за результатами розгляду наданих платником документів відповідно Квитанції №2 «Повідомлення від 17.04.2025 року № 6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 09.08.2023 року №10 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.».
ФОП Теребейчик не погоджується із діями ГУ ДПС у Волинській області щодо відмови у прийняті на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, ПН №10 від 09.08.2023 у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Порядку (в редакції на момент складання податкової накладної) податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п. 17 Порядку у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до вимог абз. 1 пункту 6 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).
Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, з аналізу викладених вище приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Оскільки у квитанції було запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, без уточнення їх чіткого переліку.
Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Так, в квитанції контролюючого органу вказано на те, що для реєстрації податкової накладної обсяг постачання товару/послуги 43.33, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукції в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Водночас, зазначена квитанція не містять інформації або ж зазначення про те, які конкретні документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
З аналізу п. 4.-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом 12.12.2019 № 520, вбачається, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі визначений порядком є примірним. І має визначатися органом ДПС у кожному конкретному випадку. Проте, перелік документів визначений ДПС у квитанції також наданий примірний та не конкретизований.
У разі не визначення виключного переліку документів податковим органом не дотримано принцип правової визначеності, який конкретизований практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі ClawsonLtd. v. PapierwerkeAG, (1975) AC 591 at 638 вказано, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть. Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. У справі vanDuynv. HomeOffice, ЄСПЛ зазначив, що принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини» , п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Водночас, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у контролюючого органу виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Вказане, на думку Верховного суду (постанова КАС ВС від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18), призводить до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не може належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування).
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.
Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:
а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;
б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
Верховний Суд неодноразово (див. постанову КАС ВС від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18) звертав увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН/РК, теж не є законним.
Поряд з цим Комісією Головного управління ДПС України не приймалось жодного рішення щодо реєстрації чи відмови в реєстрації спірної податкової накладної №10 від 09.08.2023.
Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам.
Хоча як слідує з матеріалів справи більшу частину податкових накладних відповідачем прийнято та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних по тому ж контрагенту.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вищевикладені обставини свідчать про протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023, суд зазначає наступне.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Враховуючи викладене, суд для ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023, складеної ФОП ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 6 056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №50 від 27.06.2025.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправною бездіяльність зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність комісії Головного управління ДПС у Волинській області щодо не прийняття рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023, складено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області прийняти рішення щодо податкової накладної №10 від 09.08.2023, складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 6 056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський