15 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 640/7433/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Проект Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна будівельна експертиза», Київська міська рада, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, скасування дозволу,
Громадська організація «Пуща-Водиця Єдина» (далі - ГО «Пуща-Водиця Єдина», позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - ПрАТ «ХК «Київміськбуд»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» (далі - ТОВ «БПК «Ягуар»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Проект Груп» (далі - ТОВ «Буд-Проект Груп»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна будівельна експертиза» (далі - ТОВ «Національна будівельна експертиза»), Київська міська рада, Міністерство культури, молоді та спорту України, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва), затверджені наказом №506 від 19.06.2018 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- скасувати дозвіл №ІУ113183552006 від 21.12.2018 на виконання будівельних робіт «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2015 ПрАТ «ХК «Київміськбуд» звернулося з клопотанням до Київської міської ради про виділення земельної ділянки та надання згоди на розробку проекту землеустрою за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва.
Незважаючи на відсутність відповідного рішення Київської міської ради, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» вчинило дії, направлені на розробку проекту землеустрою, проінформувавши про це Київську міську раду. В основу розробки проекту землеустрою була покладена основна містобудівна документація: Генеральний план міста Києва до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28.03.2002, Детальний план території району Пуща-Водиця, затверджений рішенням Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009.
З огляду на те, що земельна ділянка знаходиться в рекреаційній зоні та на даній ділянці були розміщені сотні багатовікових зелених насаджень, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» звернулося до Київської міської державної адміністрації із листом №03861/0/2-16 від 28.09.2016 про проведення обстеження таких зелених насаджень за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва.
30.09.2016 постійно діюча комісія з обстеження зелених насаджень м. Києва Київської міської державної адміністрації провела обстеження зелених насаджень за вказаною адресою, про що складено акт №200, яким встановлено зелені насадження, що підлягають видаленню: кількість - 1 шт.; зелені насадження, що залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянки: кількість - 214 шт.
06.07.2017 Київська міська рада прийняла рішення №673/2835 «Про передачу ПрАТ «ХК «Київміськбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва».
Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ «ХК «Київміськбуд» та вирішено передати в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6864 га (кадастровий номер 8000000000:85:067:0067) для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
01.09.2017 між Київською міською радою та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований за №2959.
Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №506 від 19.06.2018 затверджено надані ПрАТ «ХК «Київміськбуд» містобудівні умови та обмеження для проектування об?єкта будівництва (Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва).
В серпні 2018 року на замовлення ПрАТ «ХК «Київміськбуд» ТОВ «Буд Проект Груп» розробило проект «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва».
29.10.2018 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об?єкті «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. Києва».
21.12.2018 ДАБІ України надала ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (замовнику) та ТОВ «БПК «Ягуар» (генеральному підряднику) дозвіл №IУ113183552006 на виконання будівельних робіт «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34. 36 в Оболонському районі м. Києва».
В подальшому, Державною екологічною інспекцією Столичного округу було проведено огляд земельної ділянки та встановлено відсутність зелених насаджень та пнів від зелених насаджень на земельній ділянці за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва. Про дані правопорушення Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила Київську місцеву прокуратуру №5 та Головне управління Національної поліції в м. Києві.
01.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України (кримінальне провадження №12019100050000787).
В ході досудового розслідування встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:85:067:0067, яка відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, виконуються підготовчі роботи для будівництва та видаляються зелені насадження.
06.02.2019 з сайту ПрАТ «ХК «Київмісьбуд» вбачається розміщення оголошення-реклами про будівництво та продаж житлових апартаментів по вул. Квітки Цісик. 34. 36 в Оболонському районі м. Києва
12.03.2019 з огляду на порушення будівельних норм, стандартів і правил Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києва видано ТОВ «БПК «Ягуар» припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Однак, станом на день звернення з даною позовною заявою до суду по вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва, тобто, на земельній ділянці рекреаційного призначення, проводяться будівельні роботи щодо будівництва об?єкта житлової нерухомості - Апарт-комплексу в Пущі-Водиці, що суперечить чинному законодавству України та цільовому призначенню земельної ділянки.
Позивач вважає, що наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, а також дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки вони видані з порушенням чинного законодавства України та всупереч містобудівній документації.
Позивач вказує, що містобудівні умови та обмеження видані незаконно, оскільки наміри забудови земельної ділянки по вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. Києва не відповідають Генеральному плану міста Києва.
Так, відповідно до містобудівних умов та обмежень зазначено, що цільове призначення земельної ділянки - 07.01 для будівництва та обслуговування об?єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території.
У свою чергу, на земельній ділянці по вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі міста Києва здійснюється будівництво Апарт-комплексу у вигляді п?ятиповерхової будівлі секційного типу (складається з секції №1, секції №2, секції №3, секції №4, секції №5, секції №6, секції №7), з підземним паркінгом на 50 машиномісць та трансформаторною підстанцією.
Тобто, будівництво житлових апартаментів з підземним паркінгом та іншими об?єктами нежитлової нерухомості для їх обслуговування не може вважатися будівництвом об?єктів рекреаційного призначення.
Отже, з огляду на те, що відповідно до Генерального плану міста Києва земельна ділянка віднесена до категорії земель рекреаційного призначення (дозволено розміщення об?єктів рекреаційно-оздоровчого призначення), а на вказаній земельній ділянці фактично здійснюється будівництво об??єктів житлової нерухомості (Апарт-комплексу), відтак, видані ПрАТ «ХК «Київміськбуд» містобудівні умови та обмеження є такими, що не відповідають Генеральному плану міста Києва (основна містобудівна документація на місцевому рівні).
Також позивач вказує, що ПрАТ «ХК «Київміськбуд» при розробці проекту землеустрою в основу поклав, у тому числі таку містобудівну документацію як Детальний план території району Пуща-Водиця, затверджений рішенням Київської міської ради від 09.07.2009 №787/1843, яке офіційно не оприлюднювалося та відповідно не набуло чинності.
Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до відповіді Департаменту охорони культурної спадщини (лист №066-721 від 02.03.2020) територія Пущі-Водиці розташовується в історичному ареалі міста Києва згідно історико-містобудівного опорного плану міста у складі Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.
З урахуванням зазначеного, для здійснення будь-яких будівельних робіт в її межах, має бути отриманий відповідний дозвіл Міністерства культури, молоді та спорту України, що передбачено положенням Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Позивач вважає, що оскільки містобудівні умови та обмеження видані в порушення вимог чинного містобудівного законодавства, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню, то відповідно дозвіл на виконання будівельних робіт також має бути скасовано.
З врахуванням наведеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/7433/20, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т.1, а.с.85-87).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача1 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що за результатами розгляду заяви ПрАТ «ХК «Київміськбуд», що надійшла через Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вх. №8011/0/7-1-18 від 12.06.2018) та доданих до неї документів, замовнику були видані містобудівні умови і обмеження для проектування об?єкта будівництва - Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. Києва, які затверджені наказом Департаменту від 19.06.2018 №506.
Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року (далі - Генеральний план).
Згідно з Генеральними планом земельна ділянка на вул. Квітки Цісик 34, 36 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:067:0067 за функціональним призначенням відноситься до території рекреаційної забудови (існуючої).
Згодом, рішенням Київської міської ради від 07.09.2009 №787/1843 затверджений Детальний план території району Пуща-Водиця, яким уточнено положення Генерального плану щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, і систематизовано містобудівну ситуацію, яка буле зафіксована під час розробки та затвердження чинного Генерального плану.
Відповідно до Детального плану території району Пуща-Водиця земельна ділянка на вул. Квітки Цісик 34, 36 у Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:067:0067 за функціональним призначенням відноситься частково до території середньо- і багатоповерхової житлової забудови, частково до території рекреаційної забудови.
Отже, виключно містобудівною документацією на місцевому рівні встановлюють вимоги щодо використання тієї чи іншої території чи її функціональне призначення.
Із заяви замовника вбачається, що намірами забудови є будівництво рекреаційно- оздоровчого комплексу з благоустроєм території.
Отже, відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, Генерального плану, Детального плану території району Пуща-Водиця на земельній ділянці на вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. Києва передбачено розміщення об?єктів рекреаційної забудови - в даному випадку рекреаційно-оздоровчого комплексу.
Представник відповідача1 вказує, що замовником подані усі необхідні документи, недостовірних відомостей у поданих документах Департаментом не виявлено, наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, отже законних підстав для відмови наданні спірних містобудівних умов та обмежень Департамент не мав.
Доводи позивача про те, що спірні містобудівні умови та обмеження та спірний дозвіл видані для будівництва Апарт-комплексу, на думку представника відповідача1, спростовується самими містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об?єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту від 19.06.2018 №506, дозволом на виконання будівельних робіт від 21.12.2018 №ІУ113183552006, де чітко зазначена назва об?єкта - «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території».
Натомість матеріали історико-містобудівного опорного плану міста у складі Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.200 №370/1804, спростовують інформацію щодо потрапляння ділянки на вул. Квітка Цісик, 34,36 у Оболонському районі м. Києва, кадастровий 8000000000:85:067:0067 до меж Історичного ареалу міста.
Також представник відповідач1 звертає увагу на інформацію з Містобудівного кадастру Києва, де чітко видно межі історичних ареалів, згідно діючого Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, якою підтверджується, що земельна ділянка рекреаційного призначення за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі міста Києва, на якій здійснюється будівництво ПрАТ «ХК «Київміськбуд», знаходиться поза межами історичного ареалу.
Відтак, сфера дії Закону України «Про охорону культурної спадщини» не поширюється на правовідносини щодо надання містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці на вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:067:0067 у контексті заявлених позовних вимог.
Також представник відповідача1 зазначає, що в містобудівних умовах та обмеженнях встановлено для замовника максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, гранично допустиму висоту об?єкта, планувальні обмеження (зони охорони пам?яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані вимоги) та інші вимоги до об?єкту проектування, що підлягає обов?язковому врахуванню при розробленні проектної документації.
Відтак, доводи позивача про наявність у забудовника можливості на підставі оскаржуваного документу відступати від вимог ДБН 360-92 є хибними та необґрунтованими.
Окремо позивач зауважує, що містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актами індивідуальної дії та направлені на врегулювання правовідносин, у даному випадку, між ПрАТ «ХК «Київміськбуд» та відповідачем1, як спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.
Позивач не навів жодних доказів щодо порушення Департаментом вимог законодавства під час надання спірних містобудівних умов та обмежень, існування реального негативного впливу безпосередньо на його права чи на права будь-якої іншої особи у правовідносинах, пов?язаних з виданням оспорюваного акту (т.1,а.с.198-204)
Третя особа, на стороні відповідачів - ПрАТ «ХК «Київміськбуд» подало до суду письмові пояснення по справі, в яких не погодилося із заявленими позовними вимогами ГО «Пуща-Водиця Єдина» та зазначило, що із зазначеним позовом звернулися не ті особи, яким належить право вимоги, оскільки видача дозволу на виконання будівельних робіт, містобудівних умов та обмежень, які є правовими актами індивідуальної дії, не породжують для позивача права на захист у сфері публічно-правових відносин, тобто і права на звернення із адміністративним позовом. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
Також третя особа вказує про хибність доводів позивача про те, що земельна ділянка знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, оскільки межі та режими використання історичних ареалів у м. Києві не затверджені у встановленому законом порядку, а тому забудовники не зобов?язані отримувати від Міністерства культури України будь-які дозволи або погодження, пов?язані із здійсненням капітального будівництва (погоджувати проектну документацію, отримувати дозвіл на земляні роботи тощо) у випадку відсутності належним чином затверджених меж історичних ареалів.
В той же час, науково-проектна документація з визначення меж зон охорони пам?яток та історичних ареалів м. Києва, як складова «Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони на період до 2020 року» була розроблена Науково-дослідним інститутом пам?яткоохоронних досліджень Міністерства культури України та затверджена наказом Мінкультури від 21.10.2011 №912/0/16-11.
Проте, дію вказаного наказу було зупинено наказом Міністерства культури України від 29.10.2014 №є911 «Про зупинення дії абзацу п?ятого пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11».
Таким чином, з кінця 2014 року і до сьогодні в місті Києві офіційно відсутні межі зон охорони пам?яток та історичних ареалів.
При цьому, інформація з Містобудівного кадастру Києва, яка розміщена у відкритому доступі, де чітко видно межі історичних ареалів, згідно діючого Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, підтверджує, що земельна ділянка рекреаційного призначення за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі міста Києва, на якій здійснюється будівництво ПрАТ «ХК «Київміськбуд», не знаходиться в межах історичного ареалу.
Також експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом від 27.08.2018 № 173/КБ підтверджено, що на земельній ділянці за адресою вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва здійснюється будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території.
У Додатку до експертного звіту від 27.08.2018 №1173/КБ встановлено, що ділянка, де передбачається будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території, не потрапляє в межі історичних ареалів м. Києва.
Третя особа зазначає, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017, укладеного між Київською міською радою та ПрАТ «ХК «Київміськбуд», цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:067:0067) по вул. Квітки Цісик, 34, 36 - для будівництва обслуговування об'єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно - оздоровчого комлексу, благоустрою та озеленення території.
Це ж саме цільове призначення, категорію землі та вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:067:0067) по вул.Квітки Цісик, 34, визначено у наданих ПрАТ «ХК «Київміськбуд» містобудівних умовах та обмеженнях.
Отже, видані ПрАТ «ХК «Київміськбуд» містобудівні умови та обмеження відповідають намірам забудови і вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а тому відповідача1 були відсутні підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень (т.1, а.с.104-114).
Інших заяв по суті справи не надходило.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва дана справа передана на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, замінено в даній адміністративній справі відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840); справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (т.2, а.с.125-127).
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01.09.2017 між Київською міською радою та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:85:067:0067, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований за №2959 (т.1, а.с.139-141).
Вказана земельна ділянка площею 0,6864 га має цільове призначення 07.01 - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т.1, а.с.25-26).
ПрАТ «ХК «Київміськбуд» звернулося до відповідача1 із заявою від 11.06.2018 про видачу містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. Києва» (т.1, а.с.225).
До вказаної заяви були долучені наступні документи: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000; витяг із Державного земельного кадастру; містобудівний розрахунок, про що свідчить опис документів, що надано суб'єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги (т.1, а.с.224).
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документи, наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2018 №506 (т.1, а.с.231) було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об?єкта будівництва -будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва. Цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:067:0067 площею 0,6864 га): 07.01 для, будівництва та обслуговування об?єктів рекреаційного призначення; категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид використання. для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території. Функціональне призначення земельної ділянки - частково територія середньо- та багатоповерхової житлової забудови, частково територія зелених насаджень загального користування, відповідно до Детального плану території району Пуща-Водиця, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.07.2009 №787/1843 (т.1, а.с.14-19, 142-147, 232-237).
В подальшому, ДАБІ України надала ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (замовнику) та ТОВ «БПК «Ягуар» (генеральному підряднику) дозвіл №IУ113183552006 від 21.12.2018 на виконання будівельних робіт: «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34. 36 в Оболонському районі м. Києва» (т.1, а.с.20-21, 163-164).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Нормами статті 1 Закону №3038-VI визначено наступні терміни:
генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно із частини першою, третьою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Нормами частини першої статті 17 Закону №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Згідно із частинами третьою-четвертою статті 17 Закону №3038-VI для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини.
Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Нормами частини восьмої статті 17 Закону №3038-VI визначено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Містобудівні умови та обмеження містять:
1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;
2) інформацію про замовника;
3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
Перелік зазначених умов є вичерпним.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.
Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
1) за заявою замовника;
2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності. Такі обмеження також стосуються встановлення додаткових вимог та обмежень для об'єктів будівництва в охоронних зонах пам'яток культурної спадщини та межах історичних ареалів населених місць.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.08.2018 у справі №445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі №809/721/18, від 10.10.2019 у справі №260/1499/18, від 20.02.2020 у справі №813/52/13-а від 14.02.2023 у справі №640/24975/21.
Як встановлено судом, спірні правовідносини у даній справі виникли між ГО «Пуща-Водиця Єдина» з однієї сторони та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, ДАБІ України з іншої сторони з приводу правомірності видачі містобудівних умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом №506 від 19.06.2018, та дозволу №ІУ113183552006 від 21.12.2018 на виконання будівельних робіт «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва».
При цьому, представник відповідача1 у відзиві на позовну заяву, а також третя особа - ПрАТ «ХК «Київміськбуд» у письмових пояснення вказують про відсутність у позивача права на звернення до суду із відповідними позовними вимогами, оскільки видача дозволу на виконання будівельних робіт, містобудівних умов та обмежень, які є правовими актами індивідуальної дії, не породжують для позивача права на захист у сфері публічно-правових відносин.
Надаючи оцінку таким доводам учасників справи суд зазначає наступне.
Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Спірні правовідносини пов'язані з наданням містобудівних умов та обмежень і дозволу на виконання будівельних робіт для об'єкта будівництва, що потенційно може впливати на стан довкілля та реалізацію екологічних прав громадян. Тому ці правовідносини підпадають під сферу дії Орхуської конвенції (Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля; ратифікованої Законом України від 06.07.1999 №832-XIV), яка передбачає право громадськості на доступ до правосуддя у справах, що стосуються охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктами 4, 5 статті 2 Орхуської конвенції «громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об'єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою. «Зацікавлена громадськість» означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.
Таким чином, у пункті 5 статті 2 Орхуської конвенції йдеться саме про недержавні (громадські) екологічні або природоохоронні організації, створені для захисту екологічних прав та інтересів своїх членів, які (організації) відповідають вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а не про будь-які громадські організації, створені в Україні (постанова Верховного Суду від 22.03.2021 у справі № 916/465/20).
Відповідно до частини другої статті 9 Орхуської конвенції відповідні представники зацікавленої громадськості повинні «мати доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді та (або) іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом, з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правового та процесуального погляду» «Наявність достатньої зацікавленості та факт порушення того чи іншого права визначаються згідно з положеннями національного законодавства і залежно від мети надання зацікавленій громадськості широкого доступу до правосуддя в рамках цієї Конвенції».
Представники громадськості, відповідно до Орхуської конвенції, мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17).
Пункт «в» частини першої статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що екологічні права громадян забезпечуються участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 21 Закону №1264-XII визначені повноваження громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Так, відповідно до пункту «ж» частини першої статті 21 Закону №1264-XII громадські природоохоронні організації мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій.
Діяльність громадських організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.
Таким чином, громадські організації (громадські об'єднання), створені відповідно до законодавства і статутна діяльність яких спрямована на охорону довкілля, мають право на судовий захист екологічних прав та інтересів невизначеного кола осіб незалежно від того, чи порушені їхні власні корпоративні права. Таке право слідує з Орхуської конвенції та національного законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Верховний Суд у постановах від 18.05.2023 у справі № 759/23414/20 та від 23.05.2025 у справі № 320/33830/24 зазначав, що позови, спрямовані на захист довкілля, мають особливу значущість, тому у питаннях, що є предметом регулювання Орхуської конвенції, суд має зосередитися не на питанні, чи мав право позивач звертатися до суду з таким позовом, оскільки громадянин, звертаючись до суду з позовом, покликаним на охорону навколишнього природного середовища, фактично сприяє виконанню своїх повноважень, наданих йому як національним законодавством, так і Орхуською конвенцією. Суд у такій категорії справ має зосередитися саме на екологічній та правовій суті справи, й у разі, якщо буде виявлено порушення норм природоохоронного законодавства, наслідком розгляду справи має бути запобігання або припинення незаконного заподіяння шкоди природі.
Зазначене також узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 380/142/20, від 08.05.2024 у справі №160/4503/23, від 09.04.2024 у справі № 180/1173/16-а.
З огляду на частину другу статті 9 Орхуської конвенції, національні критерії «наявності достатньої заінтересованості» мають тлумачитися з огляду на мету забезпечення широкого доступу громадськості до правосуддя. Таке розширене тлумачення застосовується лише до «зацікавленої громадськості» у справах, пов'язаних із охороною довкілля, для реалізації публічного екологічного інтересу.
Верховний Суд у постановах від 14.03.2018 у справі № 815/219/17 та від 31.03.2021 у справі № 640/21611/19 також зазначив, що при вирішенні питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з'ясувати статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв'язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
Судом встановлено, що ГО «Пуща-Водиця Єдина» зареєстрована як юридична особа 22.09.2009, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.78-79).
Відповідно до Статуту ГО «Пуща-Водиця Єдина» (т.1, а.с.31-45), затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 29.02.2020 (т.1, а.с.80-83), ГО «Пуща-Водиця Єдина» є добровільним об?єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб.
Згідно із пунктом 3.1 вказаного Статуту головною метою діяльності організації є, у тому числі: захист і задоволення прав та інтересів Організації, її членів, а також мешканців курорту Пуща-Водиця, членів територіальної громади міста Києва, громадськості, інших фізичних та юридичних осіб у усіх сферах суспільного життя з метою усунення та недопущення порушення вимог законодавства України; задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, природоохоронних та інших інтересів в усіх сферах суспільного життя; сприяння захисту громадських інтересів у сфері довкілля, культури, земельних відносин, містобудування, екології, охорони природи та природних ресурсів, суспільного розвитку, а також інших сферах суспільного життя; сприяння захисту, збереженню та відновленню історичного ареалу та природного ландшафту, історичної, культурної, архітектурної спадщини Пущі-Водиці та міста Києва; сприяння захисту та охороні природних якостей та лікувальних факторів курортних зон, курортів, запобіганню їх псуванню, забрудненню і виснаженню; сприяння захисту земельних ділянок рекреаційного призначення та рекреаційних зон від будь-якого негативного впливу на них всупереч законодавства України, сприяння недопущенню та припиненню в законний спосіб господарської та іншої діяльності, що негативно впливає або може впливати на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню території рекреаційних зон за цільовим призначенням; сприяння недопущенню проведення будь-яких дій та діяльності на земельних ділянках та територіях рекреаційних зон, історичного ареалу, культурної спадщини, курортів тощо, що не відповідають функціональному призначенню таких земельних ділянок та територій; сприяння поверненню земельних ділянок природно-заповідного природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду, протиправно виведених з комунальної чи державної власності, або незаконно наданих в оренду чи користування, або які використовуються не за цільовим призначенням, або у яких було протиправно змінене цільове призначення; сприяння недопущенню та припиненню незаконної забудови земельних ділянок, в тому числі рекреаційного призначення; представництво та захист в усіх судах України (в тому числі в місцевих, апеляційних судах та найвищому суді у системі судоустрою України), які спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, у міжнародних судах прав і свобод людини, екологічних, культурних, природоохоронних, економічних, соціальних та будь-яких інших інтересів громадськості, суспільства та окремих його членів, мешканців Пущі-Водиці, членів територіальної громади міста Києва, громадян України з метою захисту таких порушених чи оспорюваних прав та інтересів, а також з метою усунення порушень вимог законодавства України.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що ГО «Пуща-Водиця Єдина» відповідно до її статуту діє в інтересах охорони довкілля та екологічних прав громадян. Оспорювані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом №506 від 19.06.2018, та дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113183552006 від 21.12.2018 стосуються будівництва об'єкта, який може впливати на стан в Оболонському районі м. Києва, включаючи можливий вплив на зелені насадження, інфраструктуру та загальну екологічну ситуацію в районі, а відтак позивач звернувся із відповідним позовом до суду за наявності правових підстав.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.10.2025 у справі № 320/29225/23.
Надаючи оцінку безпосередньо правомірності оскаржуваним містобудівним умовам та обмеженням для проектування об'єкта будівництва та дозволу №ІУ113183552006 від 21.12.2018 на виконання будівельних робіт «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва», суд виходить із наступного.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що територія Пущі-Водиці розташовується в історичному ареалі міста Києва, а тому для здійснення будь-яких будівельних робіт в її межах має бути отриманий відповідний дозвіл Міністерства культури, молоді та спорту України, що передбачено положенням Закону України «Про охорону культурної спадщини». На підтвердження вказаних обставин позивач посилається на лист Департаменту охорони культурної спадщини №066-721 від 02.03.2020 (т.1, а.с.22-23).
Як вбачається із вказаного листа, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розглянувши запит щодо віднесення території Пущі-Водиці до історичного ареалу, повідомив, що зазначена територія розташовується в історичному ареалі міста Києва відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста у складі Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, при цьому зазначивши, що розпорядником вищевказаних матеріалів є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (т.1, а.с.22-23).
Таким чином, аналізуючи змісту відповідного листа суд вважає за необхідне зауважити, що надана відповідь стосувалася загалом території Пущі-Водиці, а не безпосередньо території за адресою вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва, де здійснювалося будівництво. Окрім того, у вказаному листі Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради фактично повідомив, що не являється розпорядником відповідної інформації.
З урахуванням зазначеного, на думку суду, сам по собі лист Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №066-721 від 02.03.2020 не можна вважати достатнім доказом на підтвердження доводів позивача про те, що територія за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва знаходиться в межах історичного ареалу селища Пуща-Водиця.
Натомість, суд зауважує, що такі доводи позивача спростовуються іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Так, як вбачається із листа від 18.06.2020, Міністерство культури та інформаційної політики України розглянуло запит щодо підтвердження/спростування інформації стосовно розташування земельної ділянки за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва в межах історичного ареалу і, діючи в межах повноважень, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885, повідомило, що на графічних матеріалах «Історико-містобудівний опорний план міста», які входять до складу «Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва, розташована поза межами історичних ареалів міста Києва, проте позначена як територія історичної місцевості (т.2, а.с.44).
Суд також враховує наявну в матеріалах справи інформацію з Містобудівного кадастру Києва, на якій виділені (жовтим кольором) межі історичних ареалів, згідно Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, а також місце розташування земельної ділянки по вул. Квітки Цісик, 34, 36, кадастровий номер 800000000:85:067:0067, на якій здійснюється будівництво ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Із вказаного письмового доказу вбачається, що відповідна земельна ділянка не знаходиться в межах історичних ареалів міста Києва (т.1, а.с.120).
Окрім того, вказані обставини підтверджуються наданою відповідачем1 довідкою (витягом) з містобудівного кадастру з основного креслення функціонального зонування генерального плану міста Києва Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 (т.1, а.с.136).
Окремо суд зауважує, що третьою особою - ТОВ «Національна будівельна експертиза» було складено експертні звіти від 27.08.2018 № 173/КБ (т.1, а.с.148-149) та від 19.04.2019 №1422/КБ (т.2, а.с.2-3) щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території» за адресою вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва.
У додатках до вказаних експертних звітів зазначено, що ділянка, де передбачається будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території, не потрапляє в межі історичних ареалів м. Києва, об'єкти культурної спадщини на ділянці будівництва відсутні (т.1, а.с.150-162, т.2, а.с. 3 зворот.-5).
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва не знаходиться в межах історичного ареалу селища Пуща-Водиця.
При цьому суд, відхиляє доводи третьої особи - ПрАТ «ХК «Київміськбуд» про те, що межі та режими використання історичних ареалів у м. Києві не затверджені у встановленому законом порядку, а тому забудовники не зобов?язані отримувати від Міністерства культури України будь-які дозволи або погодження, пов?язані із здійсненням капітального будівництва, з огляду на таке.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.01.2023 у справі №640/8728/21 виходив, зокрема, з того, що Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений Київською міською радою рішенням №370/1804 від 28.03.2002 на IX сесії XXIII скликання, є основним планувальним документом, який містить принципові рішення, в тому числі, щодо охорони природи та історико-культурної спадщини та повинен відповідати вимогам щодо збереження історико-культурної спадщини.
Генеральний план міста Києва до 2020 року є нормативно-правовим актом, який офіційно оприлюднено, а історико-архітектурні опорні плани, у яких визначено межі історичних ареалів, є науково-проектною документацією, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць, є основою для проектних рішень у генеральних планах та детальних планах територій історичних населених місць. Проєкти реконструкції забудови та території історичних ареалів населених пунктів базуються на матеріалах історико-архітектурних опорних планів як науково-проектної документації з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам'яток культурної спадщини.
Оскільки Генеральний план міста Києва є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування з питань планування території населеного пункту, він є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, як це встановлено частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При цьому, та обставина, що межі історичного ареалу міста Києва не були затверджені у порядку, передбаченому статтею 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», не означає, що цей ареал не існує взагалі і що на цю територію не поширюються вимоги законодавства щодо охорони історико-культурної спадщини і встановлені містобудівною документацією планувальні обмеження.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі №640/16819/21.
Також суд зауважує, що земельна ділянка, кадастровий номер: 8000000000:85:067:0067 площею 0,6864 га має цільове призначення 07.01 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т.1, а.с.25-26).
Відповідно до пункту 2.1. договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017, укладеного між Київською міською радою та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (т.1, а.с.139-141), цільове призначення земельної ділянки - для будівництва обслуговування об'єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно - оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території.
Це ж саме цільове призначення, категорію землі та вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:067:0067) по вул.Квітки Цісик, 34, визначено у наданих ПрАТ «ХК «Київміськбуд» містобудівних умовах та обмеженнях.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що видані ПрАТ «ХК «Київміськбуд» містобудівні умови та обмеження відповідають намірам забудови і вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Судом встановлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 у Оболонському районі м. ПрАТ «ХК «Київміськбуд» були подані всі необхідні документи, передбачені частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI, доказів на підтвердження того, що такі документи містили недостовірні відомості, чи що містобудівні умови та обмеження видані з порушенням законодавства, позивачем не надано та судом в ході розгляду справи не встановлено.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач1 як суб'єкт владних повноважень довів суду, що у нього не було підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а відтак і правомірність своїх дій щодо затвердження містобудівних умови та обмеження для проектування об?єкта будівництва - будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі м. Києва.
Окрім того, підстав для скасування дозволу ДАБІ України №IУ113183552006 від 21.12.2018 на виконання будівельних робіт: «Будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу з благоустроєм території за адресою: вул. Квітки Цісик, 34. 36 в Оболонському районі м. Києва» в ході розгляду даної справи судом також встановлено не було.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій