Справа № 643/7336/25 (1-кс/643/2494/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/740/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: рішення слідчого про закриття кримінального провадження
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 16 травня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження № 42019220000000581 від 05.09.2019 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, -
Вказаною ухвалою було відмовлено в задоволенні скарги скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження № 42019220000000581 від 05.09.2019 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим під час розслідування виконано достатній та необхідний обсяг слідчих дій, який дозволив останньому дійти правильного висновку про необхідність винесення постанови про закриття кримінального провадження.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постанову слідчого також скасувати, а апеляційний розгляд проводити за його відсутності.
В обгрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що слідчий не провів належного розслідування у даному кримінальному провадженні, виніс незаконну постанову про його закриття та вніс до неї недостовірні та брехливі відомості.
Також слідчий не усунув недоліки, які були вказані в ухвалах слідчих суддів, які скасували попередні постанови про закриття кримінального провадження.
Крім того, слідчий в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що слідчий допитав фігурантів справи та самого ОСОБА_6 .
Апелянта ОСОБА_6 було повідомлено про дату та час судового розгляду належним чином. В своїй апеляційній скарзі просив проводити судовий за його відсутності.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про проведення судового розгляду за відсутності сторін в порядку письмового судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 12 травня 2025 року звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42019220000000581 від 05.09.2019, в якій скаржник просив суд скасувати вказану постанову слідчого.
В обґрунтування скарги вказав, що слідчий в оскаржуваній постанові всупереч нормам кримінально-процесуального законодавства виклав недостовірні відомості, продублював зміст попередніх постанов про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування провів з порушенням принципів верховенства права, законності та публічності, не виконав комплексу слідчих дій, спрямованих на об'єктивне, повне, всебічне та неупереджене розслідування, порушив право заявника на доступ до правосуддя та передбачені ст. 55 КПК України норми, не усунув недоліків, викладених в ухвалах слідчих суддів в наслідок чого виніс незаконну постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовив.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження підставою для початку кримінального провадження № 42019220000000581 від 05.09.2019, скарга на постанову про закриття якого розглядається, послужили відомості, викладені в заяві ОСОБА_6 від 20.08.2019 про вчинення слідчим ОСОБА_8 та прокурором ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України під час розслідування та, відповідно, здійснення процесуального керівництва останніми у кримінальному провадженні № 42018220000001473.
У свою чергу кримінальне провадження № 42018220000001473 розпочато 25.12.2018 за заявою ОСОБА_6 про вчинення слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364-367, 382 КК України під час розслідування останньою кримінального провадження № 12012220480000010 від 21.11.2012.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42019220000000581 під час досудового розслідування слідчим не здобуто доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається ОСОБА_6 .
При цьому останній в заяві про кримінальне правопорушення від 20.08.2019, яка стала підставою для початку кримінального провадження, не навів жодного конкретного факту та не додав жодного доказу, які б свідчили про вчинення слідчим ОСОБА_8 чи прокурором ОСОБА_9 будь-якого з перелічених заявником злочину. Саме по собі посилання ОСОБА_6 на норми закону про кримінальну відповідальність, безпідставне твердження про порушення вказаними працівниками прокуратури загальних засад кримінального провадження та інших кримінальних процесуальних норм жодним чином не доводить факту вчинення останніми злочину.
Під час досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що під час перебування на посаді слідчого він здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018220000001473 за заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , щодо неправомірних дій з боку слідчого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012220480000010 від 21.11.2012. За результатами слідства б>ло встановлено, що наведенні заявником обставини не містять достатніх даних, які вказують на факт вчинення кримінального правопорушення-злочину. У заяві ОСОБА_6 вказується лише посилання на назви цих злочинів. Таким чином відсутні обставини які підлягають з'ясування з цього приводу. Та не здобуто жодних об'єктивних ознак цього злочину. За таких обставин проведення слідчих дій стосовно особи на яку посилається заявник може потягнути за собою порушення її конституційних прав та законних інтересів. Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України. Враховуючи викладене, ОСОБА_8 прийняв рішення про закриття кримінального провадження, яке процесуальним керівником не було скасоване. В подальшому дану постанову було скасовано рішенням суду.
Під час досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_9 , які під час допиту повідомила, що її було призначено старшою групи прокурорів. Під час досудового розслідування кримінального провадження №42018220000001473 ОСОБА_6 неодноразово звертався до неї, щодо надання копій постанови про закриття кримінального провадження та про проведення слідчих дій, на що отримував відповіді із роз'ясненням його прав та обов'язків. Також слідчим ОСОБА_8 приймалось рішення про закриття кримінального провадження, яке було законне та обґрунтоване. В подальшому ОСОБА_6 реалізуючи своє право на доступ до правосуддя оскаржив постанову до суду.
Під час досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та оглянуто матеріали кримінального провадження №42018220000001473 за результатом огляду не було встановлено фактів, які б вказували на вчинення неправомірних дій слідчого ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 під час досудового розслідування.
Також на виконання ухвали слідчого судді про скасування попередньої постанови слідчого про закриття кримінального провадження було зібрано відомості, що характеризують ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Також слідчим здійснювались заходи щодо необхідності одночасного допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проте вказані свідки від проведення одночасного допиту відмовились, посилаючись на вичерпні пояснення, які вже були надані слідчому, розбіжностей у показах не вбачають.
Постановою від 31 липня 2024 року слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 кримінальне провадження № 42019220000000581 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України було закрите.
Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні скарги на постанову слідчого, слідчий суддя мотивував таке рішення тим, що слідчим під час розслідування виконано достатній та необхідний обсяг слідчих дій, який дозволив останньому дійти правильного висновку про необхідність винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком ухвали слідчого судді з наступних підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 283 КПК України визначені форми закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, а статтею 284 КПК України визначені підстави закриття кримінального провадження. При цьому слід зазначити, що КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності та при умові, що жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Головним засобом збирання доказів, а отже й основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч. 5 ст. 38 КПК).
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи наявні, передбачені ст. 284 КПК України, підстави для його закриття.
Вказаних норм закону слідчий суддя дотримався та надав оцінку як матеріалам кримінального провадження так і постанові про закриття кримінального провадження.
Зокрема, колегія суддів погоджується з тим, що на досудовому розслідуванні допитані свідки, отримані документи, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про відсутність у діях посадових осіб ознак кримінальних правопорушень, тому кримінальне провадження підлягає закриттю.
Поряд з вказаним, ОСОБА_6 посилається у своїй апеляційній скарзі на, як на його думку, обставини невиконання слідчим у даному кримінальному провадженні вказівок, які були дані слідчими суддями у попередніх ухвалах про скасування постанов про закриття кримінального провадження.
Колегія суддів зазначає, що згідно в ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Незалежність слідчого в його процесуальній діяльності проголошена законом, що також виключає будь-яку можливість стороннього впливу учасників провадження на рішення слідчого та неможливість притягнення слідчого до відповідальності за ухвалені ним процесуальні рішення.
Поряд з вказаним, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав і свобод під час досудового розслідування, зокрема, шляхом надання дозволів на слідчі дії, розгляду клопотань про запобіжні заходи, розгляду скарг на дії слідчого чи прокурора, та інші.
Колегія суддів наголошує на тому, що судовий контроль не може бути втручанням у діяльність слідчого, а має на меті виключно недопущення порушення прав і свобод під час досудового розслідування, а тому суд апеляційної інстанції не вважає за потрібне надавати оцінку діям слідчого в розрізі обрання ним необхідності проведення тієї чи іншої процесуальної дії для з'ясування обставин справи.
Таким чином, на думку колегії суддів в ході досудового розслідування слідчим були виконані усі необхідні слідчі дії для розслідування та перевірки доводів заявника, з'ясовані обставини щодо ознак кримінального правопорушення, про які повідомив заявник.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова слідчого є незаконною, фактично зводяться до загальних формулювань та не містять переконливого обґрунтування, яким чином проведення подальших слідчих та процесуальних дій може вплинути на правильність висновку слідчого про закриття кримінального провадження за відсутності в діях осіб складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.
Жодних нових відомостей, які б ставили під сумнів правильність висновків слідчого судді, зазначених в ухвалі, чи обставин, які б ставили під сумнів повноту здійснення слідчим заходів у кримінальному провадження, апелянт не навів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 406, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 16 травня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження № 42019220000000581 від 05.09.2019 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді