Справа № 724/3490/25
Провадження № 2-а/724/45/25
16 жовтня 2025р. м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Гураль Л.Л.
за участю секретаря судового засідання: Мазної О.М.
розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
30.09.2025 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 3070 від 09 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 3070 від 09 вересня 2025 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, який був обмежено придатним до військової служби до набрання чинності законом України від 21.03.2024р. №3621-ІХ (крім осіб, визнаних у встановленому порядку особами з інвалідністю) та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня набрання чинності Законом України від 12.02.2025р. №4235-ІХ зобов'язаний був до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Отже, на виконання вимог Закону України від 12.02.2025р. №4235-ІХ ОСОБА_1 зобов'язаний був самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, однак вищевказані вимоги Закону не були виконані.
Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України від 21.03.2024р. №3621-ІХ, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних з проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023р. №3161-ІХ із змінами внесеними Законом України від 06.09.2023р. №3379-ІХ, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
З даною постановою відповідача позивач не погоджується з наступних підстав:
- в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено конкретного пункту, частини та розділу Закону від 21.03.2024р. №3621-ІХ, які порушив позивач;
- також в постанові зазначено, що позивач є військовозобов'язаний та перебуває на військовому обліку, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки 04.09.2023р. позивач був знятий з військового обліку з виключенням за вчинення тяжкого злочину на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Стверджує, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язку осіб, які виключені з військового обліку повторно проходити ВЛК для підтвердження придатності;
- згідно витягу з Резерв +, від 18.09.2025р. позивач значиться як не військовозобов'язаний, натомість оскаржувана постанова містить протилежні відомості;
- крім того, не зрозумілим є якими саме діями чи бездіяльністю позивач порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних з проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023р. №3161-ІХ із змінами внесеними Законом України від 06.09.2023р. №3379-ІХ, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» з огляду на зміст вищевказаних положень законодавства;
- позивач не був повідомлений про дату та час розгляду справи, а твердження в оскаржуваній постанові про належне повідомлення позивача зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення є хибним та не відповідає дійсності. Зокрема позивач стверджує, що йому не відомо чи складався відносно нього протокол про адміністративне правопорушення;
- сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених в ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.10.2025. Запропоновано відповідачу з урахуванням особливостей розгляду справ даної категорії, визначених ст. 286 КАС України, подати до 06.10.2025р. відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
09.09.2025р. постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 3070, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Законом України від 21.03.2024р. №3621-ІХ (крім осіб, визнаних у встановленому порядку особами з інвалідністю) та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня набрання чинності Законом України від 12.02.2025р. №4235-ІХ зобов'язаний був до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Отже, на виконання вимог Закону України від 12.02.2025р. №4235-ІХ ОСОБА_1 зобов'язаний був самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, однак вищевказані вимоги Закону не були виконані.
Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України від 21.03.2024р. №3621-ІХ, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних з проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023р. №3161-ІХ із змінами внесеними Законом України від 06.09.2023р. №3379-ІХ, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився, хоча згідно даних протоколу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв (а.с.13).
Вищезазначену постанову було надіслано на адресу позивача засобами поштового зв'язку 17.09.2025р., яку він отримав 22.09.2025р., про що свідчить конверт з відміткою Укрпошти та роздруківка з сайту Укрпошти щодо відстеження трекінгу (а.с.11-12).
Судом досліджено військовий квиток ОСОБА_3 та встановлено, що він 23.03.2009р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний обмежено здатним, в Збройних Силах не служив, без військової спеціальності та 04.09.2023р. на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» знятий з військового обліку з виключенням з військового обліку за вчинення важкого злочину (а.с.14-18).
З наявного в матеріалах справи Витягу з Резерв + вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не військовозобов'язаний, підстава зняття/виключення: інше. Дата ВЛК 23.03.2009р.: не придатний в мирний час,обмежено придатний у воєнний час, дані оновлено вчасно. Крім того міститься відмітка, що він перебуває в розшуку ТЦК та СП за порушення військового обліку (а.с.19).
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Судом встановлено, що спірною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він будучи військовозобов'язаним, який був визнаний обмежено придатним до військової служби в строк до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12.02.2025 №4235-ІХ «Про внесення змін до законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, вказана категорія осіб має відповідний обов'язок самостійно прибути до 05.06.2025. Невиконання такого обов'язку є порушенням не залежно від того, чи направлені повістки про виклик в ТЦК, чи притягувалася особа до відповідальності.
Разом з цим судом встановлено, що позивач 04.09.2023р. знятий з обліку з виключенням з військового обліку за вчинення тяжкого злочину на підставі п.6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про що стоїть відмітка у військовому квитку, а згідно відомостей застосунку Резерв+ ОСОБА_1 значиться як не військовозобов'язаний.
Так, відповідно до п. 6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на момент внесення запису до військового квитка позивача) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 зауважив, що законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Отже, після виключення позивача з військового обліку поновлення мало відбуватися на підставі обґрунтованих причин.
Судом враховується, що до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» були внесені зміни (18.05.2024р.) щодо підстав виключення з військового обліку, відповідно до яких особи, які мають судимість за тяжкі або особливо тяжкі злочини, більше не підлягають виключенню з військового обліку.
Разом з цим внесеними змінами до законодавства не передбачено автоматичного поновлення на військовому обліку осіб, які були з нього виключенні до 18.05.2024р., а відомості щодо розпорядчих документів, на підставі яких відповідач поновив позивача на військовому обліку, не вказані, відповідні докази не надані, а відповідач не надав жодного доказу з приводу дій з поновлення позивача на військовий облік.
Генштаб ЗСУ у листі від 22.06.2024р. №321/ВихЗПІ/436 роз'яснив, що військово-лікарська комісія проводить медичний огляд призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти), щоб визначити їх придатність до військової служби. Особи, яких виключили з військового обліку, не перебувають на військовому обліку та не належать до жодної із зазначених у Положенні категорій. Тому вони не зобов'язані проходити медичний огляд ВЛК.
Враховуючи вищенаведене, відповідач в порушення вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'ясував чи було вчинене позивачем адміністративне правопорушення та чи винен він в його вчиненні.
Також суд зазначає про помилки в оскаржуваній постанові, оскільки остання містить посилання на порушення позивачем вимог Закону України від 21.03.2024р. №3621-ІХ, проте не зазначено конкретної норми, яку порушив позивач.
Крім того, спірна постанова не містить в собі викладу обставин якими саме діями чи бездіяльністю позивач порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних з проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023р. №3161-ІХ із змінами внесеними Законом України від 06.09.2023р. №3379-ІХ, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України».
Суд не може самостійно припускати факти, які підлягають доведенню оскільки в такому випадку вийде за межі обвинувачення та вдасться до припущень, що неприпустимо при доведеності вини особи поза розумним сумнівом.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської республіки», Гаші проти Хорватії», ТРГО проти Хорватії»).
Одночасно судом враховується, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова містить посилання, що позивач був повідомлений про розгляд справи згідно даних протоколу. Однак в матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а доводи позивача що такого протоколу не існує відповідачем не спростовані.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд вважає, що слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №3070 від 09 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №3070 від 09 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ,) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено 16 жовтня 2025р.
Суддя: Л. Л. ГУРАЛЬ