Справа № 354/791/25
Провадження № 2/354/447/25
(заочне)
16 жовтня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ковалюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Лук'янова О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад обставин справи
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 458439-КС-002 від 13.02.2023 у розмірі 21 130,00 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 10 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9 630,98 грн, прострочені платежі за комісією 1 500,00 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на те, що 13.02.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 458439-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаного в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивачем 13.02.2023 направлено відповідачці пропозицію (Оферту) укласти Договір №458439-КС-002 про надання кредиту, а відповідачка того ж дня прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення даного договору, на умовах, визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 13.02.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою було укладено договір № 458439-КС-002 про надання кредиту, підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 , який відповідачка вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Однак в подальшому відповідачка не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредиту, розрахунок та розмір яких зазначені в розрахунку заборгованості, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Оскільки ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання добровільно в повному обсязі, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просило стягнути заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 15.05.2025 в розмірі 21 130,98 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 10 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9 630,98 грн, прострочені платежі за комісією 1 500,00 грн.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі
02.06.2025 ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області відкрито спрощене позовне провадження й запропоновано відповідачці у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування на ім'я ОСОБА_1 платіжної картки, інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок, а також інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1
08.10.2025 судом отримано інформацію від АТ «ПРИВАТБАНК», на виконання ухвали суду від 02.06.2025, з підтверджуючими документами, а саме: лист від 18.09.2025 про те, що в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та виписка за договором № б/н за період з 13.02.2023 по 10.04.2023 по рахунку ОСОБА_1 від 18.09.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідачка своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалася.
Відтак, суд, згідно з ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі документів та доказів, які є в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 13.02.2023 направило відповідачці пропозицію (Оферту) укласти Договір № 458439-КС-002 про надання кредиту, а остання того ж дня прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення даного договору, на умовах, визначених офертою (а.с.24-28).
Позивачем було направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-46919 на номер телефону, який зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
13.02.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 458439-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с 19-23).
Відповідно до розділу 2 Договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн, на умовах визначених в договорі, а саме: строк кредитування становить 8 тижнів, термін дії договору до 10.04.2023, стандартна процентна ставка 2,0% за кожен день користування кредитом, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору, комісія за надання кредиту становить 1500,00 гривень, комісія нараховується одноразово при видачі кредиту.
Відповідачка, уклавши кредитний договір погодилася сплатити комісію, яка встановлена саме за надання кредиту в п. 2.5 договору № 458439-КС-002 від 13.02.2023, яка є разовою та розмір якої є незмінним.
Згідно з п. 4.2.3 Договору відповідачка зобов'язувалася повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі, передбачені Договором до закінчення строку (терміну) дії Договору.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за кредитним договором, передбачені п. 3.1, виконало 13.02.2023 та надало позичальниці грошові кошти в розмірі 10 000,00 гривень шляхом їх перерахування на її банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 30) та випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором № б/н за період з 13.02.2023 по 10.04.2023 по рахунку ОСОБА_1 від 18.09.2025 (а.с.85-90).
Зважаючи на ті обставини, що відповідачка належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 15.05.2025, згідно довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 (а.с.16) утворилась заборгованість за Договором № 458439-КС-002 про надання кредиту в розмірі 21130,98 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9630,98 грн, прострочені платежі за комісією 1500,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору № 458439-КС-002 про надання кредиту від 13.02.2023 (а.с.19-23); копією пропозиції (оферти) укласти договір №458439-КС-002 про надання кредиту (а.с.24-27); які підписані відповідачкою, з використанням одноразового ідентифікатора; а також підтверджуються візуальною формою послідовності дій клієнта, складеною ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с.28), копією паспорту споживчого кредиту (а.с.17-18); розрахунком заборгованості за кредитом (а.с.11-15); анкетою клієнта (а.с.29); довідкою про стан заборгованості (а.с.16) та іншими матеріалами справи.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.
Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.
Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов'язків.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачкою та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що 13.02.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 458439-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, з введенням відповідачкою коду підтвердження UA-4691, який є одноразовим ідентифікатором, на підставі якого кредитор перерахував їй грошові кошти. в сумі 10 000,00 грн на її банківську карту № НОМЕР_2 .
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка зазначила адресу проживання, свої паспортні дані, РНОКПП, номер банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_2 .
Отже, відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами даного договору та погодилася з ними. В матеріалах справи міститься достатньо доказів, що номер мобільного телефону та банківської карти, на які надсилалися одноразовий ідентифікатор та кредитні кошти, належать відповідачці.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору №458439-КС-002 від 13.02.2023, виконання кредитодавцем свого зобов'язання з надання грошових коштів (кредиту) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених відповідним договором, і його неналежне виконання відповідачкою.
Щодо комісії, таке нарахування передбачено п. 2.5 договору, на що погодилася відповідачка підписуючи цей Договір, та відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування» й принципу свободи договору, отже є правомірним.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитними коштами нараховувались до 10.04.2023, що відповідає строку кредитування та умовам договору №458439-КС-002 від 13.02.2023.
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язання ОСОБА_1 настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи нею не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої заборгованості за договором №458439-КС-002 від 13.02.2023 від 13.02.2023, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з платіжною інструкцією № 7274 від 23.05.2025 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн (а.с.10).
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки необхідно стягнути в користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати в сумі 2422,40 гривень судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України,
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 458439-КС-002 про надання кредиту від 13.02.2023 в сумі 21 130 (двадцять одну тисячу сто тридцять) гривень 98 копійок, з яких: 10 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 9 630 гривень 98 копійок - заборгованість за відсотками, 1 500,00 гривень - сума прострочених платежів за комісією.
3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. № 26, офіс 411, м. Київ, 01133.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК