Справа № 344/23379/23
Провадження № 1-кп/344/406/25
16 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.309 КК України, -
Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.309 КК України.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27 серпня 2025 року застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено на строк до 25 жовтня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У судовому засіданні прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , що попередньо вручене обвинуваченому та захиснику, з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Захисник заперечив щодо задоволення вказаного клопотання. Просив врахувати, що до обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою інший запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, а тому, не з'являючись у судові засідання, жодні обов'язки ОСОБА_6 не порушував; те, що потерпілий не має жодних претензій до обвинуваченого, а ч.1 ст.309 КК України, вчинення якої інкримінується обвинуваченому після інкримінованих ч.4 ст.185, ч.1 ст.309 КК України не передбачає можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання, що вказаний у матеріалах справи, з застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений підтримав думку захисника, запевнив суд, що буде з'являтись у судові засідання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, суд вважає наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, суд враховує дані, що характеризують особу ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, майновий стан, відсутність постійного місця проживання (на час затримання проживав на підприємстві, де працював - ТОВ «Панбетон» у с.Загвіздя), відсутність міцних соціальних зв'язків (неодружений), репутацію обвинуваченого, що раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.71 КК України, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 , є тяжким злочином (ч.4 ст.185 КК України) та кримінальними проступками (ч.1 ст.357, ч.1 ст.309 КК України).
Відповідно до п.1 ч.7 ст.42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Вказаний обов'язок покладено на обвинуваченого згідно п.1 ч.7 ст.42 КПК незалежно від застосування щодо нього запобіжного заходу. Пам'ятку про права і обов'язки обвинувачений отримав 07.02.2024 (т.1 а.с.35), у судовому засіданні ствердив, що права та обов'язки йому зрозумілі, роз'яснень не потребує, отже, обвинуваченому було достеменно відомо про наявність у нього процесуального обов'язку з'являтися до суду за кожною вимогою.
Суд повторно зазначає, що ухвалами Івано-Франківського міського суду від 18.01.2024, 15.02.2024, 09.09.2024, 24.09.2024 до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовувались приводи, однак вказані ухвали суду не виконано, обвинуваченого до суду не доставлено. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.10.2024 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_6 . Відповідно до рапорту оперуповноваженого Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, 12.02.2025 встановлено місцезнаходження ОСОБА_6 та останнього доставлено до суду. 17 лютого 2025 року кримінальне провадження поновлено.
Однак, 17.02.2025 обвинувачений ОСОБА_6 у судове засідання вкотре не прибув, належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання за відомою суду адресою у спосіб, визначений законом (т.2 а.с.92), у зв'язку з чим до обвинуваченого застосовано привід, який не виконано, так як місце проживання обвинуваченого не встановлено.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06.03.2025 вдруге оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , який виконано 11.06.2025. Як вбачається з рапорта працівника поліції та повідомлено суду безпосередньо обвинуваченим, він проживав на підприємстві, де працював - ТОВ «Панбетон» у с.Загвіздя.
У обвинуваченого відсутнє місце постійного проживання, за яким до нього можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Таким чином, на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, оскільки обвинувачений під час розгляду даного кримінального провадження двічі перебував у розшуку, враховуючи також санкції ч.1 ст.357, ч.1 ст.309, ч.4 ст.185 КК України, що інкриміновані обвинуваченому, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків; незаконного впливу на потерпілого, а також свідка, що ще не допитувався у судовому засіданні, оскільки суд зважає на процедуру отримання показань та безпосередність дослідження доказів; вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що під час розгляду судом кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, до суду надійшло інше кримінальне провадження - про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено неможливість запобігання відповідним ризикам у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При застосуванні іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно нього існує значна ймовірність того, що обвинувачений порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
На переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду.
Суд наголошує, що щодо ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою обрано 16.06.2025 з визначенням застави згідно ч.3 ст.183 КПК України у розмірі 60560 гривень, яку може бути внесено як обвинуваченим, так і іншою особою в будь-який момент під час розгляду кримінального провадження, однак заставу не внесено.
Обставини, що слугували підставою застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою доцільно продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до 14 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7