Справа № 342/814/25
Провадження № 2/342/633/2025
15 жовтня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Романа Романовича про визнання незаконною постанови від 13.08.2025 № 188/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язання нотаріуса продовжити вчиняти нотаріальні дії по заповіту,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Коломийського РНО Івано-Франківської області Яшана Романа Романовича, в якому просив визнати незаконною постанову від 13.08.2025 № 188/02-31 приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшана Р.Р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати приватного нотаріуса видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; одночасно вирішити питання судових витрат у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_2 . Стосовно її спадщини, позивач як спадкоємець згідно бабусиного заповіту звернувся за вчиненням безспірних нотаріальних дій щодо цієї спадщини до приватного нотаріуса Коломийського РНО Івано-Франківської області Яшана Р.Р. На зроблене позивачем звернення після подачі нотаріусу в т.ч. й усіх необхідних письмових документів для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, позивач отримав постанову нотаріуса від 13.08.2025 про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Отримана позивачем постанова, по перше, містить помилку щодо його прізвища « ОСОБА_3 », по друге вона мотивована п.п.4.2, 4.14 гл.10 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України від 22.02.2012 № 296/5. Мотив постанови - позивачем не надано доказів родинних відносин з померлою ОСОБА_2 , як онуком та бабою, що позбавляє нотаріуса права видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я онука, як зазначено в заповіті. Відкривши на сайті Верховної Ради України Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. затвердженого Наказом Мінюсту України від 22.02.2012 № 296/5, встановлюється, що усі пункти з індексом «4» г.10 розд. 2 мають відношення до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у позивача, актуальним є видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що регулюється пунктами з індексом «5» цього ж Порядку і не є одним і тим самим. Рішення ( постанову) нотаріуса вважає незаконним (незаконною). Нотаріус не зі слався на жодний із пунктів з індексом «5» гл.10 розд. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України від 22.02.2012 № 296/5, тим самим прийняв оскаржувану постанову з незаконних підстав. Так, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та після перевірки відсутності заборони або решту цього майна або інших застав за даними відповідного реєстру. Правовстановлюючі документи з цього питання і у даному випадку позивач нотаріусу подав. Таким чином, у відповідача не було перешкод для вчинення нотаріальних дій.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому приватний нотаріус Яшан Р.Р. просить у задоволенні позовних вимог позивача повністю відмовити. Зазначає, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ним не визнаються в повному обсязі з наступних причин: 14.06.2024 до нього надійшла заява від ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Разом із заявою йому були подані свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , довідка про останнє місце реєстрації ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , заповіт від імені ОСОБА_2 , паспорт громадянина України ОСОБА_1 витяг про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , картку платника податків ОСОБА_1 . На підставі заяви та поданих до неї документів. а також перевірки нотаріусом факту смерті часу і місця відкриття спадщини, ним 14.06.2024 була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 за № 131/2024, відомості про яку було внесено в Спадковий реєстр та присвоєний номер 72582209. 13.08.2025 до нотаріуса звернувся ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається з: житлового будинку за АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,654 га, цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завальської сільської ради, земельної ділянки площею 0,21 га цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завальської сільської ради, земельної ділянки площею 0.459 га, цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завальської сільської ради. Після реєстрації зави про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом було проаналізовано документи, які містяться в спадковій справі та була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутності доказів родинних відносин з померлою ОСОБА_2 , як онуком та бабою. Як було зазначено в заповіті, що позбавляє нотаріуса права видати свідоцтво. На пропозицію надати документи, що підтверджують факт родинних відносин з бабою (а саме свідоцтво про народження ймовірного сина спадкодавця), позивачем було повідомлено, що таких документів в нього немає і надавати докази родинних відносин не має наміру. Матеріали викладені в судовій та спадковій справі не містять доказів родинних відносин. Звертає увагу суду, на те, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, виходячи із змісту заповіту, оскільки не надав доказів родинних відносин, як того вимагає заповіт для повної ідентифікації особи спадкоємця. На рахунок зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину, то чинне законодавство не містить механізму зобов'язання судом нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до ЗУ « Про нотаріат». (а.с.29-31
У відповіді на відзив позивач зазначив, що не згідний із покликанням нотаріуса на необхідність встановлювання факту родинних відносин між ним та померлою ОСОБА_2 . Також ним зазначено про зміну позивних вимог, а саме він просить слухати вимогу про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво як змінену продовжити слухати як вимогу про зобов'язання нотаріусу продовжити вчиняти нотаріальні дії по заповіту ОСОБА_2 позивачу. (а.с.37)
В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.
Позивач в позовній заяві просив суд справу розглянути без участі в судових засіданнях позивача. Також, у поданій відповіді на відзив на позов просить без участі в судових засіданнях позивача позов із зміненою позовною вимогою задовольнити.
Відповідач подав 15.10.2025. через канцелярію суду, заяву в якій просить розглядати справу без його участі. Вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ним не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову. Всі дії вчинялися ним строго у відповідності до ЗУ « Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.6)
Згідно заповіту від 23.06.2014 посвідченого виконавчим комітетом Завальської сільської ради народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті належний їй житловий будинок з господарськими будівлями розміщеного в с. Завалля Снятинського району Івано-Франківської області вул. Перемоги та земельний пай в розмірі 1,32 га державний акт IV-ІФ № 016535 заповіла своєму онукові - ОСОБА_1 1986 р.н. заповіт зареєстровано в реєстрі за №22 (а.с.7)
Постановою приватного нотаріуса Яшан Р.Р. від 13.08.2025 за № 188/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не надав доказів родинних відносин з померлою ОСОБА_2 (а.с.14)
У відзиві нотаріус зазначив, що ним 14.06.2024 було заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 .
Дані факти ніким не спростовано під час розгляду справи судом.
Мотиви, якими керується суд та застосовані норми права:
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 185/9284/23 (провадження № 61-10253св24) вказано, що: «згідно вимог чинного законодавства нотаріальні дії вчиняються нотаріусами відповідно до наданих їм повноважень та із дотриманням визначеної законом процедури. […] Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судова процедура оскарження має на меті забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що: «обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Велика Палата Верховного Суду вважає, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.
У даній справі позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання незаконною постанови приватного нотаріуса Яшана Р.Р. від 13.08.2025 у вчиненні нотаріальної дії.
Порушенням своїх прав спірною постановою приватного нотаріуса позивач обґрунтував, зокрема тим, що вважає, що нотаріус безпідставно хоче встановити ступінь родинних зв'язків між ним та померлою ОСОБА_2 .
З приводу чого суд зазначає наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Відповідно до п. 2.1. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконані заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого із подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Пунктом 3.3. гл. 10 ч. II Порядку передбачено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
п. 3.5. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцям повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
п. 3.15. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Підпунктами 4.12, 4.14 п. 4 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Частиною 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка вернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням ро вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Отже, статтею 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, також забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.
Аналіз наведених норм закону свідчить, що нотаріус зобов'язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №473/1878/19.
В заповіті ОСОБА_2 зазначила, що заповідає житловий будинок та земельний пай онукові - ОСОБА_1 1986 р.н.
Надаючи позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій нотаріус зазначив, що заявником не надано доказів родинних відносин із померлою - ОСОБА_2 , як онуком та бабою.
Із змісту позовної заяви та відповіді на відзив вбачається, що позивач не надавав нотаріусу будь-яких доказів на підтвердження своїх родинних відносин із померлою ОСОБА_2 та вважає, що таке з'ясування є недоречним.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно вимог п.5.16 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 №296/5, якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця із спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин, та за бажанням спадкоємців зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.
Однак позивач не надав жодних доказів, що нотаріус всупереч вищезазначеній вимозі Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 №296/5 та інших вимог чинного законодавства України, зобов'язаний видати йому свідоцтво про право на спадщину без встановлення належним чином факту родинних відносин між ним - спадкоємцем та померлою - спадкодавцем ОСОБА_2 , як онуком та бабою, як було зазначено особисто спадкодавцем у заповіті. У зв'язку із чим його вимога про визнання незаконною постанови від 13.08.2025 не підлягає задоволенню.
Також позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своєї іншої зміненої позовної вимоги про зобов'язання нотаріусу продовжити вчиняти нотаріальні дії по заповіту ОСОБА_2 позивачу. Так як в матеріалах справи відсутні докази які б вказували на відмову нотаріуса по вчиненню будь-яких необхідних дій по заповіту ОСОБА_2 , окрім видачі оскаржуваної позивачем постанови від 13.08.2025.
Відповідно у її задоволенні також слід відмовити.
Висновки суду:
Враховуючи, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, від 10 лютого 2010 року); та зважаючи, що усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Яшана Р.Р. про визнання незаконною постанови від 13.08.2025 та про зобов'язання нотаріуса продовжити вчиняти нотаріально дії по заповіту ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Романа Романовича про визнання незаконною постанови від 13.08.2025 № 188/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язання нотаріуса продовжити вчиняти нотаріальні дії по заповіту - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшан Роман Романович - вул.І.Богуна,9 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області.
Суддя: Гайдич Р. М.