Справа № 185/8237/24
Провадження № 2/185/753/25
09 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2024 року АТ «ЮНЕКС БАНК» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 33.10.0122.1 від 11.01.2022 у розмірі 135 201,92 грн та судові витрати по справі.
Позиція позивача
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 11 січня 2022 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №33.10.0122.1, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 115 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором, зі строком погашення кредиту - до 11 липня 2027 року. 23.06.2022 року між позивачем та відповідачем підписано додатковий договір до кредитного договору №33.10.0122.1 від 11 січня 2022 року, в якому сторони погодили нову редакцію п.1.1. договору, де загальний розмір кредиту (сума кредиту) - 124 780,33 грн, п.1.6. договору, де визначили строк кредиту з 11 січня 2022 року до 11 липня 2027 року. Проте, відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, не сплачує щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору. Станом на 19 липня 2024 року загальна заборгованість за кредитним договором становить 135 201,92 грн, яка складається з наступного: 108 756,50 грн - заборгованість по поверненню кредитних коштів; 26 445,42 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами. Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданих йому кредитних коштів, що й стало підставою звернення до суду.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відомостей про неможливість з'явитися у судове засідання відповідач суду не надав. Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Фактичні обставини, встановлені судом
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 11 січня 2022 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №33.10.0122.1, на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua.
Акцептування позичальником даної публічної пропозиції здійснюється шляхом укладання кредитного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, за адресами місцезнаходження підрозділів клієнтського обслуговування Банку, перелік яких оприлюднений на офіційному сайті Банку.
Приймання позичальником цієї публічної пропозиції відбувається виключно в цілому, без можливості запропонувати Банку свої умови кредитного договору, який є договором приєднання відповідно до статті 634 ЦК України.
Преамбулою Правил передбачено, що Правила та всі додатки до них, Кредитний договір та всі додатки до нього, вважаються його невід'ємною частиною та разом складають Кредитний договір як єдиний документ. Таким чином, відповідно до підписаного Кредитного договору відповідач, акцептував та приєднався до публічної пропозиції позивача на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційній інтернет сторінці Банку.
Підписання кредитного договору є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами, з якими він ознайомився до підписання кредитного договору.
За умовами кредитного договору №33.10.0122.1 від 11 січня 2022 року, позичальник отримав кредитні кошти в сумі 115 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером/платіжною інструкцією.
В порядку й на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4 кредитного договору та пунктів 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.8., 3.9. Правил, позичальник зобов'язався повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, зі строком погашення кредиту - до 11 липня 2027 року.
23.06.2022 між АТ «ЮНЕКС БАНК» та відповідачем укладено додатковий договір до кредитного договору №33.10.0122.1 від 11 січня 2022 року.
Відповідач ОСОБА_1 підписав додатковий договір від 23.06.2022 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора - ОТП пароля 017028.
У Додатковому договорі від 23.06.2022 сторони погодили нову редакцію п.1.1. договору, де загальний розмір кредиту (сума кредиту) - 124 780,33 грн, п.1.6. договору, де визначили строк кредиту з 11 січня 2022 року до 11 липня 2027 року.
На підтвердження наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором, позивач надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором №33.10.0122.1 від 11 січня 2022 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 19.07.2024 загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів за договором становить 135 201,92 грн, що складається з наступного: 108 756,50 грн - заборгованість по поверненню кредитних коштів; 26 445,42 грн - заборгованість за процентами.
Як вбачається з письмової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів АТ «ЮНЕКС БАНК» вих. № 15.3.3-2953 від 17.04.2024, відповідачу було запропоновано погасити у добровільному порядку заборгованість у сумі 121 072,26 грн за кредитним договором №33.10.0122.1 від 11 січня 2022, проте відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданих йому кредитних коштів.
Норми права, які застосував суд, та висновки
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, судом встановлено, що укладений кредитний договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідачем не надано жодного доказу щодо оспорення зазначеного кредитного договору.
Таким чином, судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним, тому є чинним, оскільки відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до платіжної інструкції № 159 від 24.07.2024 позивач, за подачу позовної заяви, сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК», ЄДРПОУ 20023569, станом на 19.07.2024, заборгованість за кредитним договором № 33.10.0122.1 від 11.01.2022 у розмірі 135 201 (сто тридцять п'ять тисяч двісті одна) грн 92 коп., яка складається з наступного:
-108 756 (сто вісім тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн 50 коп. - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
-26 445 (двадцять шість тисяч чотириста сорок п'ять) грн 42 коп. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК», ЄДРПОУ 20023569, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20023569.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Бондаренко