Справа № 184/1557/25
Номер провадження 1-кп/184/164/25
16 жовтня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді- ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі м. Покров Дніпропетровської області угоду про визнання винуватості та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041360000242 від 02.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, неодружений, утриманців не має, зареєстрований та місця проживає в АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України не судимий,
обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України
Відповідно до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, постановою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 06.06.2025 у справі № 184/967/25 провадження № 3/184/396/25, яка набрала законної сили 17.06.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06.06.2025 у справі № 184/967/25 провадження № 3/184/396/25, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, систематично керував транспортними засобами та був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху.
Систематичність порушень ОСОБА_4 правил дорожнього руху, свідчить про ухилення останнього від виконання судового рішення, що є однією з форм невиконання судового рішення.
Зокрема, о 10 год 08 хв. 01.07.2025 року у м. Покров, Дніпропетровської області по вул. Г. Тикви, водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Ford Siera», з реєстраційним номером НОМЕР_1 та був непристебнутим ременем безпеки, яким обладнано транспортний засіб, за що його постановою поліцейського ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , серії ЕНА № 5111756 від 01.07.2025 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Крім того, о 08 год 49 хв. 15.07.2025 року у м. Покров, Дніпропетровської області по вул. Партизанській, водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Ford Siera», з реєстраційним номером НОМЕР_1 та був непристебнутим ременем безпеки, яким обладнано транспортний засіб, за що його постановою поліцейського ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , серії ЕНА № 5225347 від 15.07.2025 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зазначеними діями ОСОБА_4 діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
У підготовчому судовому засіданні усі учасники провадження заявили клопотання про затвердження угоди між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.
Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Судом встановлено, що під час судового розгляду між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 досягнуто та підписано угоду від 22.07.2025 року про визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного злочину, та наведені обставини вчинення цього злочину, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468 - 470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, вимогам ст. 62 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації злочину та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.75КК України звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові експертизи не проводились, витрати на проведення судових експертиз відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475, 615 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 22 липня 2025 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , про визнання обвинуваченим винуватості у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.
Речові докази у справі відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при ухваленні вироку, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1