Справа № 459/3250/25
Провадження № 1-кп/459/216/2025
16 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
кримінальне провадження №12025141150000476 від 09.07.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шептицький Львівської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, інваліда 2 групи, учасника бойових дій, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 зберігав конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової ручної гранати типу Sirpalekasikranaatti m/50 FRAG, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, а також запал типу JVA 1634 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху. Вказані предмети при передбачуваному їх конструкційному поєднанніутворюють ручну гранату Sirpalekasikranaatti m/50 FRAG виробництва Фінляндії промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речових і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Вказує, що усвідомив негативність свого діяння та жалкує про вчинене, щиро розкаюється.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого в судовому засіданні, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останньої до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень..
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є інвалідом 2 групи, учасником бойових дій, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає та вважає, що покарання за ч.1 ст.263 КК України слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу обвинуваченого, його характеристику, відношення до вчиненого, враховуючи те, що він на обліку в диспансері не перебуває, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Обвинуваченого можливо звільнити від реального відбування покарання з призначенням іспитового терміну, передбаченого ст.75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Окрім цього, з обвинуваченого слід стягнути витрати, пов'язані із залученням експерта.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 349,368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та здати документи для виїзду/в'їзду на територію України.
Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 16 жовтня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 4457 гривень витрат за проведення експертиз.
Після вступу вироку в законну силу речові докази вибухові пристрої -знищити.
Арешт, накладений ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 17.07.2025 року скасувати.
Запобіжний захід згідно ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 09.09.2025 року до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: ОСОБА_1