Справа № 459/3186/25 Провадження № 3/459/1129/2025
15 жовтня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_1 11 вересня 2025 року о 08:53 год. по вул. Івасюка, 20, у м. Шептицький, керуючи транспортним засобом «Opel Insignia», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним, не стеживши за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувавши на її зміну, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б, 10.9 ПДР.
ОСОБА_1 у суді вину заперечив. Пояснив, що в день події, перед початком руху заднім ходом з метою виїзду зі стоянки, він переконався у безпечності руху та відсутності перешкод, які ймовірно могли бути праворуч від нього на його смузі руху, після чого здійснив рух та відчув зіткнення. Вважає, що потерпіла є винуватцем ДТП, так як вона виїхала на зустрічну смугу руху та здійснила зіткнення з його автомобілем.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП. Пояснила, що 11 вересня 2025 року вона, керуючи транспортним засобом рухалася по вул. Івасюка, по своїй смузі руху. Мала намір здійснити паралельну зупинку на узбіччі зустрічної смуги руху. Переконавшись у безпечності руху та відсутності перешкод, виїхала на зустрічну смугу, та відчула удар з лівого боку автомобіля, здійснений транспортним засобом, який виїжджав заднім ходом зі стоянки.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що в день події вона перебувала в транспортному засобі з потерпілою на передньому пасажирському сидінні, в той час, як вони рухалися по вул. Івасюка. Підтвердила, що ОСОБА_2 переконалася у безпечності руху та виїхала на зустрічну смугу, щоб здійснити зупинку. Однак, в той момент вони відчули швидкий удар ліворуч автомобіля.
Заслухавши пояснення, оглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З диспозиції ст.124 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними належними і допустимими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450317 від 11.09.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;
- схемою місця ДТП, з якої встановлено розміщення транспортних засобів під час ДТП;
-рапортом уповноваженого працівника поліції про надходження повідомлення зі служби «102»;
- поясненнями ОСОБА_2 від 11.09.2025, які підтвердили обставини події, викладені у протоколі;
- фототаблицею.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, маючи намір рухатися заднім ходом на виїзд зі стоянки, переконався у безпечності руху лише праворуч себе, що й не заперечується самим ОСОБА_1 . Натомість, його обов'язок як водія полягає у стеженні за дорожньою обстановкою в цілому, та відповідно реагувати на її зміну, що ним дотримано не було, в результаті чого, відбулося зіткнення транспортних засобів.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведеною повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суд через Шептицький міський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. Д. Новосад