Справа №443/1601/25
Провадження №1-кп/443/149/25
іменем України
16 жовтня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні №12025141130000813, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новий Розділ Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, водія пожежної обслуги складу паливно-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, учасника бойових дій, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України , -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
Солдат ОСОБА_3 у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, під час перебування в зоні бойових дій на території Донецької області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав, шляхом віднайдення наступальної осколкової ручної гранати РГ-42, осколкової оборонної ручної гранати Ф-1, ручної гранати М50Р3, які в подальшому незаконно перевіз, без передбаченого законом дозволу, до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та зберігав за вище вказаною адресою до 01.08.2025 без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, солдат ОСОБА_3 , 01.08.2025 близько 05 год 20 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зберігав у лівій кишені штанів в яких був одягнений ручну гранату М50Р3 із запалом типу UBR-M75P1, яка згідно висновку судово-вибухово-технічної експертизи є ручною гранатою М50Р3 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, а також зберігав у правій кишені куртки в яку був одягнений гранату Ф-1 із запалом типу УЗГМ-2 та УЗРГМ (UZRGM), яка згідно висновку судово-вибухово-технічної експертизи є осколковою ручною гранатою Ф-1, відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху. Крім цього, ОСОБА_3 утримував в правій руці гранату РГ-42 із запалом типу УЗРГМ (UZRGM), яка згідно висновку судово-вибухово-технічної експертизи є наступальною осколковою ручною гранатою РГ-42 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху. Вищеописані бойові припаси солдат ОСОБА_3 зберігав при собі, без передбаченого законом дозволу до моменту його виявлення працівниками поліції ВП №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області до 01.08.2025 близько 05 год 20 хв, за адресою: АДРЕСА_2 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
14.10.2025 між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника адвоката ОСОБА_7 , укладено угоду про визнання винуватості, яка містить: обставини вчинення кримінального правопорушення, що повністю збігаються з обставинами, викладеними у обвинувальному акті; обставини які пом'якшують покарання, встановлені досудовим розслідуванням; обставини, які характеризують особу обвинуваченого; узгоджене сторонами покарання за вчинене кримінальне правопорушення; наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.
Сторони у зв'язку з повним визнанням вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_3 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, - у виді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Додатково зазначив, що обставиною, яка помякшує покарання є те, що обвинувачений є учасником бойових дій, а відтак на його переконання, обвинуваченому слід встановити іспитовий строк тривалістю один рік.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та пояснив, що угоду він уклав добровільно, повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, тому просить затвердити угоду. Просить встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік.
В підготовчому судовому засідання захисник адвокат ОСОБА_7 просить суд затвердити дану угоду. Просить встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю один рік.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
При вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст.263 КК України у вчиненні якого ОСОБА_3 , беззастережно визнає себе винуватим, відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Разом з тим, суд шляхом проведення опитування обвинуваченого переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, як придбання носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Суд також враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, особу винного, який одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, військовослужбовець, учасник бойових дій, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, нагороджений грамотами під час проходження військової служби.
Суд враховує що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриття кримінального провадження та те, що обвинувачений є учасником бойових дій.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
У зв'язку з характеризуючими даними ОСОБА_3 та зважаючи на вищезазначені пом'якшуючі покарання обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, принцип індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених положеннями ст. 65 КК України.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 заставу, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).
Відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено, внесена заставодавцем застава підлягає поверненню.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, після набрання вироком суду законної сили повернути суму застави заставодавцю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні вирішити у порядку, передбаченому ст. 124 КПК України, зокрема стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 373, 374, 376, 394, 468, 474, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14.10.2025 між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника адвоката ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12025141130000813, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14.10.2025 покарання за ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до військової частини (установи), де він проходить військову службу, а у разі звільнення - до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти командира (начальника) військової частини, де він проходить військову службу, а у разі звільнення з військової служби - уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за поведінкою ОСОБА_3 покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 заставу, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_8 заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч пятсот шістдесят) гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №3 від 02.08.2025, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області.
В строк відбуття покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати період перебування ОСОБА_3 під вартою з 01.08.2025 по 04.08.2025 включно із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Речові докази:
1) залишки вибухів двох корпусів гранати типу «Ф-1», із маркуванням барвником чорного кольору по донній частині «107 58-74T», барвником червоного кольору «126/32 254 - «Г» ТНТ», 2) предмету, зовні схожого на підривач типу УЗРГМ-2, із маркуванням «130», на якому методом тиснення нанесено надпис «УЗРГМ-2-88 583», та предмет, зовні схожого на підривач типу УЗРГМ-2, із маркуванням методом тиснення UZRGM «01-78 354»; 3) предмету, зовні схожого на корпус гранати «РГ-42», із маркуванням методом тиснення «54», маркуванням чорного кольору на донній частині «TNT 406-897», «4», «KTN-40»; 4) предмету, зовні схожого на підривач типу «УЗРГМ-2», із маркуванням методом тиснення «UZRGM 354 P-0271 54354 57r», та на внутрішній стороні з маркуванням методом тиснення «131 354 57r»; 5) предмету, зовні схожого на корпус гранати іноземного виробництва типу «М52П3», із маркуванням барвником жовтого кольору «БР,М52П3» «РЗК8737.Р»; 6) предмету, зовні схожого на підривач іноземного виробництва, із маркуванням барвником чорного кольору «8736», які відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 01.08.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025141130000813 від 01.08.2025, та відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів від 17.09.2025 поміщено у три сейф пакети №7617707, №7617705, №7617708 - знищити;
компакт диски із портативного відеореєстратора (боді-камери), які відповідно до постанов про визнання предмету в якості речового доказу від 27.08.2025 та 17.09.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025141130000813 від 01.08.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави (одержувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300; код отримувача: 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) р/р UA728999980313090115000013933) судові витрати за проведення судової вибухо-технічної експертизи СЕ-19/114-25/19015-ВТХ від 15.09.2025 у сумі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок, судової вибухо-технічної експертизи СЕ-19/114-25/18668-ВТХ від 01.08.2025 у сумі 1 337 (одну тисячу триста тридцять сім) гривень 10 копійок, судової вибухо-технічної експертизи СЕ-19/114-25/19012-ВТХ від 15.09.2025 у сумі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок, судової вибухо-технічної експертизи СЕ-19/114-25/18989-ВТХ від 15.09.2025 у сумі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок, а всього разом стягнути 14 708 (чотирнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 10 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_3 його обов'язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 14.10.2025 та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.
Роз'яснити ОСОБА_3 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1