14.10.2025
Справа № 522/9316/24
Провадження по справі №1-кс/522/5761/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань Приморського районного суду м. Одеси №106 заявлений захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 відвід слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_3 (справа №522/9316/24, провадження №1-кс/522/5709/25),
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_3 (справа №522/9316/24, провадження №1-кс/522/5709/25).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримала вказану заяву, та вказала, що попередні ухвали слідчого судді ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні були скасовані Одеським апеляційним судом, а саме ухвала про накладення арешту на майно (справа №522/9316/24, провадження 1-кс/522/4309/24). Таким чином, захисник зазначила, що з урахуванням викладених обставин слідчий суддя ОСОБА_5 мав завити собі самовідвід від розгляду вказаного клопотання.
Крім того, на думку захисника, поведінка судді є суперечливою та у сторони захисту відсутня довіра до вказаного складу суду, який напередодні задовольнив клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Прокурор заперечувала проти задоволення заявленого захисником відводу слідчому судді, та зазначила про відсутність встановлених ст. 75 КПК України підстав для його відводу. Крім того, прокурор вказала, що захисником було заявлено відвід від розгляду вказаного клопотання двічі, що свідчить про спробу захисника затягнути розгляд клопотання по суті та зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами.
Участь підозрюваного ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції не вдалось забезпечити, у зв'язку з відсутністю технічної можливості, про що в телефонному режимі було повідомлено відповідальною особою ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Інший захисник ОСОБА_4 був сповіщений належним чином про дату, час та місце судового розгляду заявленого ним відводу слідчому судді, проте в судове засідання не з'явився про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від захисника до суду не надходило.
Слідчий суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши доводи заявленого захисником відводу слідчому судді, заслухавши думки учасників процесу, дійшов такого висновку.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 75 КПК України, відвід може бути заявлений лише тому судді, який розглядає кримінальне провадження.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов'язків.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Під час розгляду заяви захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 судом не встановлено існування будь-яких сумнівів в об'єктивності судді та його неупередженості, що було б підставою для її відводу відповідно до положень кримінального процесуального закону, які регламентують підстави для відводу судді.
Таких доказів особою, яка заявила відвід слідчого судді ОСОБА_5 суду не надано.
Крім того, судовим розглядом заяви про відвід судді, встановлено, що сумніви щодо неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 виникли у сторони захисту, у зв'язку з незгодою з раніше ухваленими слідчим суддею ОСОБА_5 рішеннями у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, посилання захисника на рішення Одеського апеляційного суду від 14.10.2024 року, яким було скасовано ухвалу слідчого судді ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, (провадження 1-кс/522/4309/24), як на підставу з якої, на думку захисника, слідчий суддя ОСОБА_5 мав заявити самовідвід від розгляду клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного, є необґрунтованим, оскільки не має відношення до клопотання, яке перебуває на даний час на розгляді у слідчого судді.
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність підстав, визначених ст. 75, 76 КПК України для задоволення відводу слідчого судді ОСОБА_5 , суд визнає доводи заявленого захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 відводу необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не свідчать про можливу упередженість та необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заява захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_3 (справа №522/9316/24, провадження №1-кс/522/5709/25), задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, -
В задоволені заявленого захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 відводу слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_3 (справа №522/9316/24, провадження №1-кс/522/5709/25), - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_8