Справа153/1543/25
Провадження2/153/558/25-ц
"16" жовтня 2025 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1543/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути із відповідача на користь АТ «А-БАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.04.2021 у розмірі 23801.38 грн. станом на 23.09.2024, яка складається з: 15516.13 грн. - заборгованість за кредитом; 8285.25 грн. - заборгованість по відсоткам та 2422.40 грн. судових витрат. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.04.2021 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів у розмірі 44.4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач вказує, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п.1.1.3.1.10. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 23.09.2025 має заборгованість - 23801.38 грн., яка складається з: 15516.13 грн. - заборгованість за кредитом; 8285.25 грн. - заборгованість по відсоткам. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ "А-БАНК". Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору. Тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
25 вересня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися. Про дату та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином - рекомендованим повідомленням вих..№0610282210080, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача від 24.09.2025 (а.с.6 зворотній бік позовної заяви) про розгляд справи за відсутності позивача.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.67-69), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та тарифів по картці «Зелена» (а.с.09-23) судом встановлено, що всі умови, права, зобов'язання, як банка так і клієнта доступні для кожного на сайті банка.
Із застосунку «Дія» роздрукованої копії закордонного паспорта громадянина України НОМЕР_1 (а.с.26) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Із копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с.27) судом встановлено, що 30.04.2021 ОСОБА_1 власноручно підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК».
Із копії паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ» від 30.04.2021 (а.с.28-30) судом встановлено, що відповідач своїм електронним підписом погодив умови отримання кредиту.
Із копії розрахунку заборгованості за договором №Б/Н від 30.04.2021, станом на 33.09.2025 (а.с.31-33) судом встановлено, що залишок боргу складає 23801.38 грн., з яких: 15516.13 грн. - заборгованість за кредитом; 8285.25 грн. - заборгованість по відсоткам.
Із копії виписки по картці (а.с.34-39) судом встановлено, що за період з 30.04.2021 по 23.09.2025 сума витрат ОСОБА_1 складає 41717.24 грн.; сума зарахувань за період складає - 17915.86 грн.; сума комісій складає - 862.44 грн.
Із копії довідки за лімітами (а.с.40) судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з 30.04.2021 по 25.04.2024 встановлено кредитні ліміти, а саме: 30.04.2021 - 33000,00 грн.; 17.01.2022 збільшено до 63000,00 грн.; 02.03.2022 зменшено на 16038,00 грн.; 25.04.2024 зменшено на 15600,00 грн.
Із копії довідки за картками (а.с.41) судом встановлено, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картки: № НОМЕР_3 , строком дії до квітня 2028 року; № НОМЕР_4 , строком дії до вересня місяця 2028 року.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Вказана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження N0 61-40036св18.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов'язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов'язання не виконав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»). Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.
Суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів.
Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 23801,38 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжним дорученням №6005315507845 від 23.09.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422,40 гривень, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд
Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь АТ «А-БАНК» (49074, місто Дніпро вулиця Батумська,11, ЄДРПОУ: 14360080, IBAN: НОМЕР_6 , МФО №307770) заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.04.2021 у сумі 23801.38 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422.40 грн., а всього 26223 (двадцять шість тисяч двісті двадцять три) гривні 78 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк