"16" жовтня 2025 р. Справа153/1131/25
Провадження2/153/400/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024 у розмірі 20811 грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 гривні 40 копійок. Свої вимоги мотивує тим, що 11.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11.08.2024-100000203, який відповідач підписав електронним цифровим підписом. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачеві надано кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 98 днів, дата повернення кредиту - 16.11.2024. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачеві кошти в сумі 7000,00 гривень, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 20811 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., по процентах - в розмірі 9261 грн., комісія - 1050,00 грн. та неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання - 3500,00 грн. Добровільно сплатити вказану заборгованість відповідач не бажає. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника «ТОВ «Споживчий центр». Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е661» пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) від 11.08.2024, заявки кредитного договору №11.08.2024-100000203 (кредитної лінії) від 11.08.2024, відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору №11.08.2024-100000203 (кредитної лінії) укладено кредитний договір №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024.
Відповідно до кредитного договору №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024 відповідачу надавався кредит на наступних умовах: сума кредиту: 7000 грн. Строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 16.11.2024. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Комісія, пов'язана із наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1050 грн. Комісія у відсотковому значенні нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка - 70 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Перерахування коштів у розмірі 7000 грн. підтверджено повідомленням №70-0407 від 04.07.2025, з якого встановлено, що кошти в сумі 7000 грн. перераховано на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 477715391, призначення платежу: видача за договором кредиту №11.08.2024-100000203.
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у кредитному договорі №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024.
Із копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024 складає: 7000,00 гривень - основний борг; 9261,00 гривень - проценти; 1050,00 гривень - комісія, 3500,00 гривень - неустойка. Разом 20811,00 гривень. Проценти нараховані за період з 11.08.2024 по 16.11.2024.
Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
За правилами ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року справа №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим він є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до правил ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 7000 грн. строком на 98 днів, а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором, а також сплатити комісію пов'язану із наданням кредиту, однак свої зобов'язання не виконав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Споживчий центр" виконало належним чином, надававши відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 17311,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000 грн., заборгованість за процентами - 9261,00 грн., заборгованість за комісією - 1050,00 грн.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Умовами кредитного договору встановлено, що неустойка у розмірі 40 грн. нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 3500 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої.
Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 17311,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00025418 від 07.07.2025.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2912,17 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 х 20811/17311=2912,17).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №11.08.2024-100000203 від 11.08.2024 в розмірі 17311 (сімнадцять тисяч триста одинадцять) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А), код ЄДРПОУ 37356833, судовий збір в сумі 2912 (дві тисячі дев'ятсот дванадцять) гривень 17 (сімнадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження 01032, м.Київ, вул.Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 16.10.2025.
Суддя М.М. Дзерин