Справа № 152/288/25
2/152/282/25
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Дроган Н.Л.,
представника
позивача - ОСОБА_1 ,
представника
третьої особи - ОСОБА_12.,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
малолітніх дітей - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області; ОСОБА_2 ,
В лютого 2025 року Орган опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - позивач) звернувся до суду із позовом в інтересах дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 (далі - відповідачка) про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради від служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради надійшли матеріали щодо невиконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_6 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді семи років дев'яти місяців позбавлення волі. У 2022 році вона мала повернутись з місць позбавлення волі. Наприкінці 2024 році стало відомо, що ОСОБА_6 звільнилася з місць відбування покарання та проживає в АДРЕСА_1 , про що свідчить акт обстеження умов проживання ОСОБА_6 від 22 листопада 2024 року №01-628 складений службою у справах дітей Шаргородської міської ради. До своїх дітей, які виховуються в дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_2 , мамою-вихователькою, ОСОБА_6 не з'являлася з моменту відібрання дітей. Покладених законом на батьків обов'язків відповідачка не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються ОСОБА_2 , яка являється матір'ю-вихователем в дитячому будинку сімейного типу, до якого влаштовано малолітніх дітей відповідачки. Зазначає, що відповідно заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2011 року по справі 2-2040/11, відібрано ОСОБА_3 від матері ОСОБА_6 та батька ОСОБА_7 не позбавляючи батьківських прав. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направлена на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного тину відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 30 грудня 2011 року №1485, де проживає і виховується по даний час.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 11 грудня 2015 року № 657 направлені на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, де проживають по даний час.
Діти знаходяться на повному утриманні ОСОБА_2 .. За час проживання дітей у дитячому будинку сімейного типу, мати ОСОБА_6 жодного разу не намагалася вийти на зв'язок з дітьми, не приїздила, не телефонувала, не цікавилася їхнім життям та розвитком, матеріально не утримувала. Вихователь ОСОБА_2 належним чином виконує свої обов'язки стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .. Права та інтереси дітей захищені, державна соціальна допомога виплачується вчасно та повністю використовується на утримання дітей (одяг, взуття, харчування, різні розваги, заощадження), створені належні умови для проживання, навчання, виховання та розвитку дітей. ОСОБА_8 зареєструвала малолітніх дітей за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Згідно довідок від 12 листопада 2024 року №01-31/207 з ліцею №1 Гніванської міської ради про участь матері ОСОБА_6 у шкільному житті, відповідачка не цікавилася, з вчителями не спілкувалася, батьківські збори не відвідувала, у телефонному режимі не цікавилася шкільним житіям дітей.
24 січня 2025 року проведено засідання комісії з питань захисту прав дитини Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області. На засідання відповідачка не з'явилася, комісією прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що затверджено рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 29 січня 2025 року.
Відповідачка, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їхнім навчанням, успіхами, етапом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовкою до самостійного житія, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується, що негативно впливає на нормальне самоусвідомлення дітей, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. Всі ці негативні чинники створили умови, які шкодять інтересам дітей.
Посилаючись на зазначене вище, Орган опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області просить позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 04 березня 2025 року цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .
18 березня 2025 року до суду надішли пояснення представника третьої особи - служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, в яких вона вказує, що служба у справах дітей вважає, що доцільно позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав (а.с.66-67).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання, шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомила (а.с.191, 200).
Представник третьої особи в судовому засіданні вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачка не виконує свої батьківський обов'язки відносно своїх малолітніх дітей.
Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що з моменту влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу, мати дітей - ОСОБА_6 жодного разу не цікавилася їхнім життям та здоров'ям, не приїздила, не телефонувала, взагалі самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року прийнято рішення провести заочний розгляд справи.
Заслухавши учасників процесу, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьком записаний ОСОБА_7 , а матір'ю ОСОБА_6 (а.с.8).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком записаний ОСОБА_7 , а матір'ю ОСОБА_6 (а.с.9).
Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батьком записаний ОСОБА_4 , а матір'ю ОСОБА_6 (а.с.10).
Відповідно до копій актів обстеження умов проживання від 16 грудня 2024 року, діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають у ДБСТ ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . Під час обстеження умов проживання дітей, порушень законодавства не виявлено. Для дітей створено належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей (а.с.16-18).
Згідно з копію вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня 2015 року у справі №152/688/15-к, ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді семи років дев'яти місяців позбавлення волі (а.с.20-29).
Відповідно до копії відповіді №2-268 від 04 травня 2023 року, ДУ «Уманська виправна колонія (129)», ОСОБА_6 відбувала покарання в держаній установі «Уманська виправна колонія (129)» з 06 жовтня 2015 року по 02 липня 2019 року. ОСОБА_6 02 липня 2019 року була переведена до державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» (а.с.32).
Згідно з копію акту обстеження від 21 листопада 2024 року, ОСОБА_6 проживає по АДРЕСА_1 та має на утриманні малолітньою дитину, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Під час бесіди щодо спілкування матері з дітьми, які проживають окремо, ОСОБА_6 повідомила, що бажає з ними спілкуватися (а.с.36).
Відповідно до копії розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області №1485 від 30 грудня 2011 року «Про направлення дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасове виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу», влаштовано з 04 січня 2012 року на тимчасове влаштування та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого будинку сімейного типу на базі родини ОСОБА_2 (а.с.37-38).
Згідно з копією розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області №657 від 11 грудня 2015 року «Про направлення дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу», влаштовано на виховання та спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дитячого будинку сімейного типу на базі родини ОСОБА_2 (а.с.39).
Відповідно до копії заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2011 року у справі №2-2040/11, відібрано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та батька ОСОБА_7 , 1980 року народження не позбавляючи їх батьківських прав (а.с.40-42).
Згідно з копією листа №01-27/108 від 29 січня 2025 року, служба у справах дітей, соціального захисту та охорони здоров'я Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області повідомила, що мати дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з часу влаштування її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ДБСТ родини ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , жодного разу не намагалася вийти на зв'язок з ними, не приїздила, не телефонувала, не цікавилася їх життям та розвитком, матеріально не допомагала (а.с.43).
Відповідно до копій звітів (сім'ї ОСОБА_10 ) за 2024 рік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовані та перебувається у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_2 (а.с.44-46).
Згідно з копією рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №2 від 29 січня 2025 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 », виконавчий комітет вирішив затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47).
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №2 від 29 січня 2025 року, начальник служби вважає, що доцільно позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47 на звороті - 48).
Згідно з копію свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Прибузьке Вінницького району Вінницької області (а.с.142).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Калинівка Жмеринського району Вінницької області (а.с.143).
Згідно з копією розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №109 від 17 березня 2015 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.144).
Відповідно до копії розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №29 від 25 січня 2012 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.145).
Згідно з копією розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №358 від 29 липня 2015 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.146).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00051202110 від 14 травня 2025 року, державна реєстрація народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України (а.с.152).
Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00051202320 від 14 травня 2025 року, державна реєстрація народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а.с.153).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00051220523 від 15 травня 2025 року, державна реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України (а.с.154).
Дитина є суб'єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Статтею 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року встановлено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Суд з метою з'ясування їх думки, вислухав дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які в судовому засіданні, суду пояснили, що проживають в сім'ї ОСОБА_2 .. Їх матір не проживає з ними. Вони не бачили матері впродовж останніх років, оскільки остання їх не відвідує ні за місцем проживання, ні за місцем навчання. Крім того, матір не телефонує, не цікавиться їхнім повсякденним життям, навчанням, успіхами у навчанні, проведенням дозвілля. Оскільки матір уникає спілкування з ними, не бажає приймати участь в їх житті, то вони не заперечують щодо позбавлення батьківських прав відповідачки. Наслідки позбавлення батьківських прав їм зрозумілі.
Установленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, що регулюються, зокрема, Конвенцією про права дитини та Сімейним кодексом України (надалі - СК України).
Так, згідно зі ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов'язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Разом з цим, судом встановлено, що відповідачка, ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі не цікавиться їх успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов отримання ними освіти.
Пленум Верховного Суду України у пункті 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) Верховний Суд зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
У пункті 49 рішення від 18 грудня 2008 року Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06) зазначено, що Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), № 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу «Скоццарі та Дж'юнта проти Італії» (Scozzari & Giunta v. Italy), [GC], №№39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, судом установлено на підставі переконливих доказів, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання обов'язків по вихованню своїх дітей, а тому порушене право підлягає судовому захисту, шляхом позбавлення останньої батьківських прав відносно дітей.
Ухвалюючи це рішення, суд враховує, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Проте, ухвалення цього рішення не позбавляє відповідачку права, передбаченого у ст. 169 СК України за певних умов звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України).
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 166 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст.179 СК України).
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (абз.1 ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Відповідно до положень ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).
Отже, на думку суду, з відповідачки слід стягувати аліменти на дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з відповідачки в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, на підставі статей 7, 164, 166, 179, 180, 182, 183 СК України суд, -
Позов Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області; ОСОБА_2 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на їх утримання у мінімальному гарантованому розмірі - по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок в дохід держави.
Згідно зі статтями 273, 284, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справі, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський