Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/522/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР»
вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190;
до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард»
вул. Піщанська, 28, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 30481568;
про стягнення 115872,61 грн
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард»
вул. Піщанська, 28, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 30481568;
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190;
про розірвання договору та стягнення 1139600,67 грн.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не прибув;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Іващенко В.І., адвокат, ордер на надання правничої допомоги серія СА №1124206 від 01.07.2025;
22.05.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» про стягнення 115872,61 грн, з яких: 80000,00 грн заборгованості; 14506,65 грн інфляційних втрат; 2928,16 грн 3% річних та 18437,80 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2025 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі; учасникам справи встановлено строки для подання письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 27.05.2025, 15:44, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду).
10.06.2025, в межах строку подання відзиву від відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», через систему “Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» про розірвання Договору №59/24 від 17.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», а також стягнення 1139600,67 грн з яких: 534654,20 грн сплачені кошти за Договором №59/24 від 17.04.2024 та 604946,47 грн збитків.
Зустрічний позов обґрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» умов Договору №59/24 від 17.04.2024 в частині поставки ветеринарної продукції належної якості на суму 534654,20 грн, вакцинація якою спричинила загибель 120 голів великої рогатої худоби загальною вартістю 604946,47 грн.
Одночасно позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що первісний позов не визнає, залишок несплаченої суми за Договором №59/24 від 17.04.2024 в розмірі 80000,00 грн, що є предметом первісного позову, сплачено ним згідно з платіжними інструкціями №4669 від 23.05.2025 на суму 40000,00 грн та №4683 від 27.05.2025 на суму 40000,00 грн, копії яких додаються, у зв?язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» через систему “Електронний суд» подано клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог за первісним позовом про стягнення 80000,00 грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 11.06.2025 суд перейшов до розгляду справи №927/522/25 за правилами загального позовного провадження; прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та порушив провадження у справі за зустрічним позовом за правилами загального позовного провадження; зустрічний позов об'єднано з первісним позовом за №927/522/25; підготовче засідання призначено на 08.07.2025, 13:00; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті зустрічних позовних вимог (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 18.06.2025, 00:06, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду).
25.06.2025 від відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР», у встановлений судом процесуальний строк через систему «Електронний суд» надійшов відзив на зустрічний позов, у якому відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову та зазначає про те, що вся поставлена продукція була якісною та відповідала сертифікатам якості виробника, строкам придатності, зазначеним у сертифікатам. Продукція приймалася за видатковими накладними та актами приймання-передачі без будь-яких зауважень покупця; посилання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» на падіж тварин та понесені збитки не відповідають дійсним обставинам з огляду на відсутність причинного зв?язку між діями постачальника та спричиненими збитками; позивачем за зустрічним позовом не доведено причинно-наслідкового зв?язку між вакцинацією, виробленням або відсутністю імунітету та загибеллю тварин; обов?язок використання ветеринарних препаратів покладається на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов?язана з утриманням та обігом тварин; висновки лабораторних досліджень до матеріалів справи не долучено. За доводами відповідача за зустрічним позовом правові підстави для відмови від договору чи його розірвання відсутні, оскільки істотних порушень вимог щодо якості товару при поставці не було допущено. Додатково відповідач за зустрічним позовом зазначив, що ним очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, докази понесення яких будуть подані в порядку і в строки, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 30.06.2025 призначено проведення підготовчого засідання у справі №927/522/25, призначеного на 08.07.2025, 13:00, за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» - адвоката Красуна Володимира Володимировича, у режимі відеоконференції.
02.07.2025 на електронну пошту суду надійшла заява Новини України "FROM-UA" про надання онлайн-доступу або відкритої трансляції судового засідання, після надходження якої працівниками відділу документального забезпечення суду була проставлена відмітка “документ не підписаний ЕЦП».
02.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про приєднання доказів від 01.07.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» - адвоката Іващенка Владислава Івановича, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено частково; проведення підготовчого засідання 08.07.2025, 13:00 у справі №927/522/25 призначено у режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 08.07.2025 прийняли участь повноважні представники сторін.
Оскільки заява Новини України "FROM-UA" не містить підпису, а також не скріплена електронним цифровим підписом, суд залишив її без розгляду у зв'язку з недодержанням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» та ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання від 10.06.2025 позивача за зустрічним про закриття провадження в частині позовних вимог за первісним позовом прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.
Подані відповідачем за зустрічним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР», відзив на зустрічний позов від 25.06.2025 та клопотання про приєднання доказів від 01.07.2025 прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 08.07.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» підтвердив сплату основної суми заборгованості за первісним позовом, що не заперечується Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард".
У підготовчому засіданні 08.07.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/522/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.07.2025, 12:00.
Ухвалою суду від 11.07.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» - адвоката Красуна Володимира Володимировича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, задоволено; призначено проведення судового засідання 29.07.2025, 12:00 у справі №927/522/25 в системі відеоконференцзв'язку.
У судовому засіданні 29.07.2025 прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР». Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» у судове засідання 29.07.2025 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 29.07.2025 судом оголошено перерву до 16.09.2025, 13:00, про що відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», повідомлено ухвалою суду від 29.07.2025 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 30.07.2025, 18:12, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду).
15.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 16.09.2025 прийняли участь представники сторін.
У судовому засіданні 16.09.2025 судом оголошено перерву до 23.09.2025, 13:30.
Ухвалою суду від 18.09.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» - адвоката Козаченко Олексія Олексійовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено; призначено проведення судового засідання 23.09.2025, 13:30 у справі №927/522/25 та усіх подальших судових засіданнях за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» - адвоката Козаченко Олексія Олексійовича, у режимі відеоконференції.
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 23.09.2025 не відбулося, про що складено Акт №202-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 учасників справи повідомлено про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.10.2025, 11:00 та розгляд справи в режимі відеоконференції (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 23.09.2025, 18:50, 18:49, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, про що складено Акт №282-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 07.10.2025, судове засідання 07.10.2025 не відбулося.
Ухвалою суду від 07.10.2025 учасників справи повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 14.10.2025, 12:30 та розгляд справи в режимі відеоконференції (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів у ЄСІТС 08.10.2025, 13:00, 13:01, 13:04, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
10.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності його представників. У поданій заяві ТОВ “СВАОР» підтримує первісні позовні вимоги та просить задовольнити первісний позов в частині стягнення 14506,65 грн інфляційних втрат; 2928,16 грн 3% річних та 18437,80 грн пені, а в частині стягнення 80000,00 грн заборгованості просить закрити провадження у справі. У задоволенні зустрічного позову просить відмовити повністю.
У судовому засіданні 14.10.2025 прийняв участь повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», представник Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» у судове засідання 14.10.2025 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» про проведення судового засідання за відсутності його представників задоволена судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони. Обов?язковою явка учасників справи в судове засідання судом не визнавалася.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
За первісним позовом судом встановлені такі фактичні обставини.
17.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (постачальник) укладено Договір поставки №59/24 (далі за текстом - Договір), за умовами п. 1.1.-1.3. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію: кормові добавки, вет. препарати та продукцію для сільськогосподарської діяльності (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в строк та на умовах Договору. Перелік товару може бути розширений після підписання відповідних додатків або узгоджений в Специфікаціях що є невід'ємною частиною даного договору. Назва товару, розмір партії, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна кількість товару (партії), що підлягає поставці за цим Договором, визначаються у специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару і є невід'ємними частинами Договору.
Пунктами 2.1., 2.3., 2.4. Договору кількість товару, що підлягає поставці вказується у видатковій накладній, яка є невід?ємною частиною Договору.
Якість товару, що продається за Договором, має відповідати технічним вимогам та сертифікатам якості підприємства - виробника на товар.
У випадку, якщо якість товару, переданого покупцеві, не відповідає його вимогам, складається в присутності представника постачальника - Акт огляду та повернення товару неналежної якості, а постачальник зобов?язується провести заміну товару неналежної якості протягом 10 календарних днів з дня складання Акту огляду товару неналежної якості.
Згідно з п. 3.1. Договору ціна на товар узгоджується сторонами на кожну його партію і фіксується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору та формуються під кожну поставку товару.
Відповідно до п. 4.2. Договору строк оплати за поставлену партію товару встановлюється в Специфікації на дану партію.
За умовами п. 5.4., 5.5. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. Постачальник надає покупцеві належним чином оформлені документи: рахунок-фактуру, видаткові накладні, податкові накладні, специфікації, сертифікат якості, виданий виробником товару.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати товару.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором. У випадку, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору, жодна із сторін у письмовій формі не повідомить про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Сторони визнають юридичну силу Договору, всіх інших супровідних документів до Договору, що підписані з застосуванням засобів факсимільного чи електронного зв'язку, з подальшим підтвердженням оригіналом. В частині фінансових розрахунків сторін, Договір зберігає свою силу до проведення повного взаєморозрахунку між сторонами (п. 10.1., 10.2. Договору).
За період з 17.04.2024 по 24.07.2024 позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 534654,20 грн, а саме:
1) За видатковою накладною №283 від 17.04.2024 на загальну суму 154850,00 грн, що підтверджується специфікацією №СВЦУ-000001 від 17.04.2024 (зі строком оплати протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 18.04.2024 включно); товарно-транспортною накладною №РЦУ-283 від 17.04.2024; рахунком №267 від 17.04.2024; податковою накладною №49 від 17.04.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9132272136 згідно з квитанцією від 15.05.2024.
Вартість отриманого товару повністю сплачена за платіжними інструкціями №1307 від 03.05.2024 на суму 20000,00 грн; №2291 від 14.05.2024 на суму 64850,00 грн; №2306 від 21.05.2024 на суму 20000,00 грн; №2380 від 11.06.2024 на суму 50000,00 грн (а.с.12-17 т.1). Заборгованість за видатковою накладною №283 від 17.04.2024 відсутня.
2) За видатковою накладною №305 від 24.04.2024 на загальну суму 65130,00 грн, що підтверджується специфікацією №СВЦУ-000002 від 24.04.2024 (зі строком оплати протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 25.04.2024 включно); товарно-транспортною накладною №РЦУ-305 від 24.04.2024; рахунком №289 від 24.04.2024; податковою накладною №70 від 24.04.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9132287672 згідно з квитанцією від 15.05.2024.
Вартість отриманого товару повністю сплачена за платіжною інструкцією №2739 від 23.07.2024 на суму 65130,00 грн (а.с.17 оборот-21 т.1). Заборгованість за видатковою накладною №305 від 24.04.2024 відсутня.
3) За видатковою накладною №365 від 17.05.2024 на загальну суму 143109,00 грн, що підтверджується специфікацією №СВЦУ-000003 від 17.05.2024 (зі строком оплати протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 18.05.2024 включно); товарно-транспортною накладною №РЦУ-365 від 17.05.2024; рахунком №345 від 17.05.2024; податковою накладною №42 від 17.05.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9162497565 згідно з квитанцією від 13.06.2024.
Вартість отриманого товару повністю сплачена за платіжними інструкціями №2740 від 23.07.2024 на суму 34870,00 грн; №2879 від 30.07.2024 на суму 60000,00 грн; №2514 від 06.08.2024 на суму 30000,00 грн; №51 від 27.08.2024 на суму 18239,00 грн (а.с.21 зворот-26 зворот т.1). Заборгованість за видатковою накладною №365 від 17.05.2024 відсутня.
4) За видатковою накладною №379 від 24.05.2024 на загальну суму 13867,20 грн, що підтверджується специфікацією №СВЦУ-000004 від 24.05.2024 (зі строком оплати протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 26.05.2024 включно); експрес-накладною №20450931040080 від 24.05.2024; рахунком №359 від 24.05.2024; податковою накладною №54 від 24.05.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9162496480 згідно з квитанцією від 13.06.2024.
Вартість отриманого товару повністю сплачена за платіжними інструкціями №2930 від 19.11.2024 на суму 10000 грн; №3108 від 03.12.2024 на суму 3867,20 грн (а.с.27-31 т.1). заборгованість за видатковою накладною №379 від 24.05.2024 відсутня.
5) За видатковою накладною №431 від 10.06.2024 на загальну суму 7777,00 грн, що підтверджується специфікацією №СВЦУ-000005 від 10.06.2024 (зі строком оплати протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 11.06.2024 включно); експрес-накладною №20450941073866 від 10.06.2024; рахунком №405 від 10.06.2024; податковою накладною №23 від 10.06.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9183101499 згідно з квитанцією від 03.07.2024.
Вартість отриманого товару повністю сплачена за платіжною інструкцією №52 від 27.08.2024 на суму 7777,00 грн (а.с. 31 зворот-35 т.1). Заборгованість за видатковою накладною №431 від 10.06.2024 відсутня.
6) За видатковою накладною №540 від 24.07.2024 на загальну суму 149921,00 грн, що підтверджується специфікацією №СВЦУ-000006 від 24.07.2024 (зі строком оплати протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 25.07.2024 включно); експрес-накладною №20450967576153 від 24.07.2024; рахунком №512 від 24.07.2024; податковою накладною №71 від 24.07.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9228537409 згідно з квитанцією від 09.08.2024.
Вартість отриманого товару частково сплачена на суму 69921,00 грн за платіжними інструкціями №3136 від 03.12.2024 на суму 9921,00 грн; №3261 від 11.12.2024 на суму 10000,00 грн; №323 від 30.12.2024 на суму 10000,00 грн; №3612 від 15.01.2025 на суму 10000,00 грн; №3650 від 21.01.2025 на суму 10000,00 грн; №3752 від 28.01.2025 на суму 10000,00 грн; №3880 від 18.02.2025 на суму 10000,00 грн (а.с.35 зворот-42 т.1).
На дату звернення з позовом до суду заборгованість за видатковою накладною №540 від 24.07.2024 становила 80000,00 грн.
Матеріали справи містять лист-вимогу від 28.03.2025, адресовану Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» Товариству з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» з проханням терміново сплатити заборгованість за Договором поставки №59/24 від 17.04.2024 у розмірі 80000,00 грн (а.с.44 оборот-45 т.1).
Після звернення з первісним позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» здійснено оплату залишку заборгованості Договором поставки №59/24 від 17.04.2024 (за видатковою накладною №540 від 24.07.2024) у розмірі 80000,00 грн, яка є предметом первісного позову, платіжними інструкціями №4669 від 23.05.2025 на суму 40000,00 грн та №4683 від 27.05.2025 на суму 40000,00 грн, копії яких додаються (а.с.108,109 т.1). Оплата цієї суми підтверджена представником Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» у судовому засіданні 08.07.2025.
Позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 14506,65 грн інфляційних втрат, 2928,16 грн 3% річних та 18437,80 грн пені за прострочення терміну оплати за видатковою накладною №540 від 24.07.2024, що обґрунтовує наявним в матеріалах справи розрахунком (а.с. 43-44 т.1).
За зустрічним позовом судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», підтверджує факт укладення між сторонами Договору поставки №59/24 від 17.04.2024, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю “СВАОР» здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» ветеринарної продукції на суму 534654,20 грн, яка, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» повністю ним оплачена, в тому числі залишок несплаченої суми у розмірі 80000,00 грн, яка заявлена до стягнення за первісним позовом, сплачено платіжними інструкціями №4669 від 23.05.2025 на суму 40000,00 грн та №4683 від 27.05.2025 на суму 40000,00 грн, копії яких додаються.
За доводами позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», до укладення Договору між сторонами велися переговори щодо необхідності постачання ветеринарних препаратів для вакцинації великої рогатої худоби (ВРХ) для запобігання захворюванням органів системи дихання, бронхопневмонії, в ході яких представники Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» запропонували придбати у них відповідні дієві засоби вакцинації, під час постачання яких представниками Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» проводився огляд тварин і одразу ж ними здійснювалось введення ін'єкцій поголів'ю. Після введення вакцин, як зазначає позивач за зустрічним позовом, у період з 19.04.2024 по 31.10.2024 відбувся падіж великої рогатої худоби, що підтверджується Актами падежу від 30.04.2024, 22.05.2024, 29.06.2024, 29.07.2024, 31.08.2024, 22.09.2024, 31.10.2024, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.70-76 т.1), зокрема, з причин захворюванням органів системи дихання, бронхопневмонії, що додатково підтверджується Актами патолого-анатомічного розтину та протоколами лабораторних досліджень, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.77-85 т.1).
Як зазначає позивач за зустрічним позовом , після придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» ветеринарних препаратів та проведення вакцинації загинуло 120 голів великої рогатої худоби загальною вартістю 604946,47 грн, що підтверджується бухгалтерськими довідками про собівартість вирощування поголів?я від 10.06.2025 (а.с.86-92 т.1).
Матеріали справи містять лист №427 від 26.06.2025, адресований Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» Товариству з обмеженою відповідальністю “СВАОР», у якому повідомляється про загибель великої рогатої худоби після проведеної вакцинації (а.с.93 т.1).
За доводами позивача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “СВАОР» не виконало належним чином договірні зобов?язання з поставки якісних вакцин та вакцинації худоби, чим спричинило збитки Товариству з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», у зв?язку з чим заявлено зустрічні позовні вимоги про розірвання Договору №59/24 від 17.04.2024 та стягнення 534654,20 грн, як повернення сплачених коштів за Договором №59/24 від 17.04.2024 та 604946,47 грн збитків.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та необхідність відмови у задоволенні зустрічного позову з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За первісним позовом суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується укладення між сторонами Договору, за умовами якого за період з 17.04.2024 по 24.07.2024 позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 534654,20 грн за переліченими вище видатковими накладними. Вказані обставини учасниками судового процесу не спростовуються.
Судом встановлено, що заборгованість за видатковими накладними №283 від 17.04.2024 на суму 154850,00 грн, №305 від 24.04.2024 на суму 65130,00 грн, №365 від 17.05.2024 на суму 143109,00 грн, №379 від 24.05.2024 на суму 13867,20 грн, №431 від 10.06.2024 на суму 7777,00 грн станом на дату звернення позивача з первісним позовом до суду була відсутня.
Поставка за видатковою накладною №540 від 24.07.2024 на суму 149921,00 грн підтверджується специфікацією №СВЦУ-000006 від 24.07.2024 (строк оплати товару - протягом 1 календарного дня з дати поставки, тобто до 25.07.2024 включно); експрес-накладною №20450967576153 від 24.07.2024; рахунком №512 від 24.07.2024; податковою накладною №71 від 24.07.2024, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9228537409 згідно з квитанцією від 09.08.2024.
Вартість отриманого товару за видатковою накладною №540 від 24.07.2024 сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» частково на суму 69921,00 грн.
Станом на дату звернення з первісним позовом до суду заборгованість за видатковою накладною №540 від 24.07.2024 становила 80000,00 грн і вказана заборгованість є предметом первісного позову.
Після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» з первісним позовом до суду відповідач за первісним позовом сплатив 80000,00 грн залишку заборгованості за видатковою накладною №540 від 24.07.2024, що підтверджується платіжними інструкціями №4669 від 23.05.2025 на суму 40000,00 грн та №4683 від 27.05.2025 на суму 40000,00 грн, копії яких додаються.
Сплата 80000,00 грн заборгованості підтверджена представником Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» у судовому засіданні 08.07.2025.
Враховуючи факт здійсненої відповідачем за первісним позовом оплати 80000,00 грн основної заборгованості, суд доходить висновку про те, що спір між сторонами в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 80000,00 грн основної заборгованості за Договором врегульовано, предмет спору первісного позову у частині стягнення 80000,00 грн боргу відсутній.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин провадження у справі в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 80000,00 грн основної заборгованості за Договором підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 14506,65 грн інфляційних втрат, 2928,16 грн 3% річних та 18437,80 грн пені, за прострочення термінів оплати за видатковою накладною №540 від 24.07.2024.
Щодо стягнення пені за первісним позовом суд зазначає таке.
Позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 18437,80 грн пені за період прострочення з 26.07.2024 до 21.01.2025.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому в договорі.
За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в п. 6.2. Договору погодили, що у випадку порушення покупцем строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати товару.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем за первісним позовом поставленого товару за видатковою накладною №540 від 24.07.2024, суд перевірив наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені та дійшов висновку про правомірність нарахування пені за період прострочки з 26.07.2024 до 21.01.2025 у розмірі 18437,80 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за первісним позовом суд зазначає таке.
Позивач за первісним позовом заявлено до стягнення 14506,65 грн інфляційних втрат за період прострочки з 26.07.2024 по 21.05.2025 та 2928,16 грн 3% річних за період прострочки з 26.07.2024 по 21.05.2025, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Судом встановлено прострочку оплати відповідачем за первісним позовом поставленого товару за видатковою накладною №540 від 24.07.2024, тому здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем за первісним позовом, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а тому первісний позов в частині стягнення 14506,65 грн інфляційних втрат за період прострочки з 26.07.2024 по 21.05.2025 та 2928,16 грн 3% річних за період прострочки з 26.07.2024 по 21.05.2025 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
За наведених обставин суд доходить висновку про часткове задоволення первісного позову в частині стягнення 18437,80 грн пені, 14506,65 грн інфляційних втрат та 2928,16 грн 3% річних; первісний позов в частині стягнення 80000,00 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимог за зустрічним позовом суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», посилається на те, що товар (ветеринарні препарати), отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» за Договором, виявився неякісним, вакцинування яким працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» спричинило падіж великої рогатої худоби у період з 19.04.2024 по 31.10.2024, що підтверджується Актами падежу від 30.04.2024, 22.05.2024, 29.06.2024, 29.07.2024, 31.08.2024, 22.09.2024, 31.10.2024, Актами патологоанатомічного розтину та протоколом лабораторного дослідження №0079 від 27.06.2024, копії яких додано до матеріалів справи, у зв?язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» зазнало збитків на суму 604946,47 грн, які просить стягнути за зустрічним позовом.
Одночасно позивач за зустрічним позовом просить розірвати Договір №59/24 від 17.04.2024 та стягнути 534654,20 грн сплачених за Договором коштів.
Відповідач за зустрічним позовом зазначив про необґрунтованість зустрічного позову з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», не дивлячись на отримання ним буцімто неякісного товару за Договором №59/24 від 17.04.2024, повністю оплатило його, зокрема, чомусь після відкриття провадження у даній справі.
За доводами відповідача за зустрічним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» не доведено, що загиблі тварини були провакциновані саме препаратами, поставленими Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР»; жодні письмові докази на підтвердження цього відсутні. Працівники Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» вакцинації тварин Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» не здійснювали; тварини загинули раніше проведеної вакцинації; жодна загибла тварина не позивачем за зустрічним позовом ідентифікована, тому надані Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» протоколи лабораторних досліджень не можна брати до уваги. В актах патолого-анатомічного розтину не зазначено про те, що смерть тварин сталася внаслідок вакцинації, натомість зафіксовано, що тварини загинули внаслідок неналежного утримання. Жодних листів-претензій стосовно поставки товару неналежної якості за Договором поставки №59/24 від 17.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “СВАОР» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» не отримувало, разом з тим Товариство з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» продовжує купувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» вакцину, що свідчить про суперечливу поведінку позивача за зустрічним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності із ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з матеріалів справи, за Договором Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» такий товар:
1) За видатковою накладною №283 від 17.04.2024: В Інфорс-3 (фл. 10 доз) - 5 флаконів; Бові-шилд Голд Ван Шот VАСх10DS VLx1UA - 70 шт; Драксин ІМ розчин для ін?єкцій 100мл Zoetis - 4 шт;
2) За видатковою накладною №305 від 24.04.2024: Бові-шилд Голд Ван Шот VАСх10DS VLx1UA - 21 шт; Драксин ІМ розчин для ін?єкцій 100мл Zoetis - 3 шт;
3) За видатковою накладною №365 від 17.05.2024: В Інфорс-3 (фл. 10 доз) - 2 флакони; Кетлмастер Голд ФП5 Л5 VАСх10D - 65 шт;
4) За видатковою накладною №379 від 24.05.2024: Орбєнін EDC SOL 600MGX3.6G SYRX120 UA - 240 штук»;
5) За видатковою накладною №431 від 10.06.2024: Інфорс 3 VACX10DS VLX1 UK UA - 10 штук; насадка (аплікатор) RISPOVAL IN 5EAxl UA - 1 штука;
6) За видатковою накладною №540 від 24.07.2024: Бові-шилд Голд Ван Шот VACX10DS VLX1 UA - 10 штук; драксин SOL 100MG/MLX100ML VLX1 UA - 10 штук; насадка (аплікатор) RISPOVAL IN SEAxl UA - 1 штука; Інфорс 3 VACX10DS VLX1 UK UA - 20 штук.
Матеріали справи містять Акти приймання-передачі ВІЗ за видатковими накладними №283 від 17.04.2024, №305 від 24.04.2024, №365 від 17.05.2024, №379 від 24.05.2024, №431 від 10.06.2024, №540 від 24.07.2024, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, з яких вбачається, що цілісність опечатаної (опломбованої) упаковки не порушено; порушення упаковки (контейнерів) не виявлено; кількість термотестерів при передачі 1, при прийманні -; кількість індикаторів заморожування при передачі 1, при прийманні 1; показники термотестерів при прийманні допустима норма +2- +7 - в межах норми (а.с.191-193 т.1).
У відповідності до п. 13.7.4. Правил транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №44 від 13.08.2002, при порушенні умов транспортування ВІЗ на будь-якому етапі одержувач (споживач) складає акт приймання-передачі ВІЗ і відмовляється від отримання ВІЗ або в разі виникнення сумнівів стосовно якості засобу може вимагати перевірку його якості.
Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів відмови від отримання ВІЗ (товару неналежної якості) та вимоги до продавця поставити товар належної якості, тобто сумнівів стосовно якості поставленого товару у нього не виникало, вимога щодо перевірки якості товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» не заявлялася.
Матеріалами справи підтверджено, що поставлений товар був повністю оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» платіжними інструкціями: №1307 від 03.05.2024 на суму 20000,00 грн; №2291 від 14.05.2024 на суму 64850,00 грн; №2306 від 21.05.2024 на суму 20000,00 грн; №2380 від 11.06.2024 на суму 50000,00 грн; №2739 від 23.07.2024 на суму 65130,00 грн; №2740 від 23.07.2024 на суму 34870,00 грн; №2879 від 30.07.2024 на суму 60000,00 грн; №2514 від 06.08.2024 на суму 30000,00 грн; №51 від 27.08.2024 на суму 18239,00 грн; №2930 від 19.11.2024 на суму 10000 грн; №3108 від 03.12.2024 на суму 3867,20 грн; №52 від 27.08.2024 на суму 7777,00 грн; №3136 від 03.12.2024 на суму 9921,00 грн; №3261 від 11.12.2024 на суму 10000,00 грн; №323 від 30.12.2024 на суму 10000,00 грн; №3612 від 15.01.2025 на суму 10000,00 грн; №3650 від 21.01.2025 на суму 10000,00 грн; №3752 від 28.01.2025 на суму 10000,00 грн; №3880 від 18.02.2025 на суму 10000,00 грн; №4669 від 23.05.2025 на суму 40000,00 грн; №4683 від 27.05.2025 на суму 40000,00 грн, копії яких додаються.
Виходячи з приписів п. 2.3., 2.4. Договору, якість товару, що продається за Договором, має відповідати технічним вимогам та сертифікатам якості підприємства - виробника на товар.
У випадку, якщо якість товару, переданого покупцеві, не відповідає його вимогам, у присутності представника постачальника складається Акт огляду та повернення товару неналежної якості, а постачальник зобов?язується провести заміну товару неналежної якості протягом 10 календарних днів з дня складання Акту огляду товару неналежної якості.
Позивачем за первісним позовом (покупцем) не надано доказів складення Актів огляду та повернення товару неналежної якості, а також доказів невідповідності отриманого товару технічним вимогам та сертифікатам якості підприємства - виробника на товар в момент підписання видаткових накладних та передачі товару. Поставлений товар сплачено позивачем без заперечень, тому твердження Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» про невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» як постачальника, не відповідає дійсності.
Отже, у відповідності із п. 5.4. Договору поставлений товар вважається прийнятим покупцем як такий, що відповідає всім вимогам, в тому числі і щодо якості.
За умовами п. 5.5. Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 постачальник надає покупцеві належним чином оформлені документи: рахунок-фактуру, видаткові накладні, податкові накладні, специфікації, сертифікат якості, виданий виробником товару.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що вся продукція, яка була поставлена покупцю, відповідала сертифікатам якості підприємства - виробника Aenova/Zoetis (Certificate of compliance/Analysis), що видається на кожну партію та відповідала строкам придатності, зазначеним у сертифікатах, зокрема: сертифікат якості Орбєнін EDC (виробник Aenova) - строк придатності до 11 місяця 2024 року; сертифікатам якості Драксин (виробник Zoetis) - строк придатності до 10 місяця 2026 року; сертифікатам якості Кетлмастер Голд (виробник Zoetis) - строк придатності до листопада 2025 року, березня 2026 року (в залежності від партії); сертифікатам якості Бові-шилд Голд Ван Шот (виробник Zoetis) - строк придатності до червня 2025 року, сертифікатам якості Інфорс 3 (виробник Zoetis) - строк придатності до вересня 2024 року.
Всі вищевказані препарати офіційно зареєстровані в Україні згідно реєстраційних посвідчень Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а саме: Орбенін ЕDС (виробник Aenova Хаупт Фарма Латина) АА-03066-01-13 від 22.12.2023 строком до 21.12.2028; Драксин (виробник Zoetis) АА-02480-01-11 від 13.04.2021 строком до 12.04.2026; Кетлмастер Голд (виробник Zoetis) ВА-00342-02-11 від 12.07.2021 строком до 11.07.2026; Бові-шилд Голд Ван Шот №ВА-00835-02-17 від 17.06.22 строком до 16.06.2027; Інфорс 3 (виробник Zoetis) №ВА-00803-02-16 від 12.07.2027 строком до 11.07.2026 (а.с.139-174 т.1).
Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що поставлена за Договором поставки №59/24 від 17.04.2024 продукція не відповідала сертифікатам якості чи строкам придатності.
Надані Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» Акти падежу від 30.04.2024, 22.05.2024, 29.06.2024, 29.07.2024, 31.08.2024, 22.09.2024, 31.10.2024, Акти патолого-анатомічного розтину та протокол лабораторних досліджень №0079 від 27.06.2024 (а.с. 70-85 т.1) не дають можливості визначити причинно-наслідковий зв?язок між якістю поставленого товару, обставинами вакцинації тварин, так і причинно-наслідкового зв'язку між вакцинацією, виробленням або відсутністю імунітету і загибеллю тварин.
Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи позивача за зустрічним позовом про те, що вакцинація тварин здійснювалася саме представниками відповідача за зустрічним позовом.
Доказів взаємозв'язку між поставленими препаратами та загибеллю тварин позивачем за первісним позовом не надано, а також достатніми та належними доказами не визначено і не наведено суду, як саме, в яких умовах, у тому числі погодних, та чи з дотриманням належних правил зберігання поставлені препарати зберігались з моменту їх отримання (за видатковими накладними від 17.04.2024, 24.04.2024, 17.05.2024, 24.05.2024, 10.06.2024, 24.07.2024) до проведення вакцинації.
Доданий до матеріалів справи позивачем за первісним позовом лист №427 від 26.06.2025, адресований Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» Товариству з обмеженою відповідальністю “СВАОР» дійсно містить інформацію про загибель великої рогатої худоби після проведеної вакцинації, проте доказів направлення цього листа Товариству з обмеженою відповідальністю “СВАОР» позивачем за зустрічним позовом не надано.
Наданий позивачем за зустрічним позовом Протокол дослідження №0079 від 27.06.2024 (а.с.77-78 т.1), складений Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП центр діагностики хвороб тварин «ВЕТБІОЛАБ», не може бути розцінений судом як належний та допустимий доказ, оскільки з його змісту неможливо зробити неупереджений висновок які сироватки крові передавались на дослідження, коли та від яких тварин (живих чи мертвих, великої рогатої худоби чи телят) вони були відібрані та направлені на аналіз, коли відповідні тварини були вакциновані та яким саме препаратом.
Крім того, сама лабораторія - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП центр діагностики хвороб тварин «ВЕТБІОЛАБ», станом на червень 2024 року не входила до переліку уповноважених лабораторій ветеринарної медицини, які у відповідності до вимог ст.1 Закону «Про ветеринарну медицину» є акредитованими лабораторіями ветеринарної медицини, уповноваженими відповідним державним органом випробовувати (вимірювати параметри, аналізувати) неїстівні продукти тваринного походження, продукти тваринного походження, репродуктивний матеріал, патологічний матеріал, ветеринарні препарати, субстанції, кормові добавки, премікси, корми тощо відповідно до спеціальних методів і процедур, визначених вітчизняними чи міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями.
Позивач за зустрічним позовом, заявляючи вимогу про стягнення збитків внаслідок загибелі 120 голів великої рогатої худоби в період з 19.04.2024 по 31.10.2024, долучає до матеріалів справи акти розтинів лише 7 голів, які складені 12 та 14 жовтня 2024 року, а дослідження сироватки проведене лише по 10 сироватках. Жодних актів розтину тварин, які вказані в актах падежу за 22.05.2024, 22.09.2024, 29.06.2024, 29.07.2024, 30.04.2024, 31.08.2024 до зустрічного позову не додано.
Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами у справі безпосередньо причин загибелі 120 голів великої рогатої худоби.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Приймаючи до уваги те, що вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Позивачем за зустрічним позовом у даній справі не доведено сутність правової природи стягуваної грошової суми саме у вигляді збитків; не доведено і не обґрунтовано також і наявність чотирьох складових, необхідних для стягнення збитків.
За таких обставин зустрічний позов в частині стягнення 604946,47 грн збитків є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Щодо вимог зустрічного позову про розірвання Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 та стягнення 534654,20 грн в повернення сплаченим коштів за цим Договором, суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Пунктом 10.1. Договору сторони передбачили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором. У випадку, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін у письмовій формі не повідомить про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.
За умовами п. 10.1. Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 строк дії Договору до 31.03.2025, і для розірвання договору необхідне письмове повідомлення сторін про намір його розірвати за місяць до закінчення терміну дії Договору, інакше Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України).
Доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» з письмовою пропозицією про намір розірвати Договір поставки №59/24 від 17.04.2024 матеріали справи не містять.
Отже, Договір поставки №59/24 від 17.04.2024 є чинним.
Доказів істотного порушення умов Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 позивачем за зустрічним позовом не надано.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/799/18, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 18.08.2020 у справі № 927/784/19 Верховний Суд зробив висновок про те, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені ст. 651 Цивільного кодексу України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
З огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» виконано свої договірні зобов?язання з поставки товару, який був повністю оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард», враховуючи відсутність домовленості сторін про розірвання Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 або відповідної письмової пропозиції позивача за зустрічним позовом, відсутність істотного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» умов договору, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання Договору поставки №59/24 від 17.04.2024 та стягнення 534654,20 грн в повернення сплаченим коштів за цим Договором, як похідних вимог зустрічного позову.
З урахуванням викладеного вище у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
Під час судового розгляду справи сторонами на підтвердження своїх правових позицій викладено доводи, які повно та всебічно досліджені та оцінені судом.
Сторони також, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Враховуючи зазначене вище, інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують викладені висновки суду.
Розподіл судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За первісним позовом.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що первісний позов повністю обґрунтований, основна заборгованість сплачена відповідачем за первісним позовом після звернення позивача з первісним позовом до суду, тому за рахунок відповідача за первісним позовом позивачу за первісним позовом відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Оскільки позивачем за первісним позовом у позові зазначено, що ним планується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, докази понесення яких будуть надані суду в порядку та строки, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на момент ухвалення судового рішення у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу.
За зустрічним позовом.
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судовий збір та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову, сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір покладається на позивача за первісним позовом.
Оскільки відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов зазначено, що ним очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, докази понесення яких будуть надані суду в порядку та строки, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на момент ухвалення судового рішення у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. п.2 ч.1, ч.3,4 ст. 231; ст.234, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №927/522/25 за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 80000,00 грн основної заборгованості за Договором поставки №59/24 від 17.04.2024.
2. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (код 38410190) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» (код 30481568) про стягнення 115872,61 грн задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» (вул. Піщанська, 28, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 30481568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190) 14506,65 грн інфляційних втрат, 2928,16 грн 3% річних, 18437,80 грн пені та 749,94 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» (код 30481568) до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (код 38410190) про розірвання Договору №59/24 від 17.04.2024, стягнення 1139600,67 грн: а саме 534654,20 грн сплачених коштів за Договором №59/24 від 17.04.2024 та 604946,47 грн збитків, відмовити повністю.
У судовому засіданні 14.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2025.
Суддя М.О. Демидова