вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 910/8125/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАДА КЛАСІК"
про стягнення 271 832, 22 грн
Суддя В.М. Антонова
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
1. Стислий виклад позовних вимог
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАДА КЛАСІК" (далі - відповідач) про стягнення 271 832, 22 грн, з яких: 209 604, 97 грн заборгованість із постачання теплової енергії, 43 504, 54 грн інфляція, 11 238,70 грн 3 % річних, 6 747, 56 грн пеня та 736, 45 грн плата за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №530310-0601 від 16.08.2019, договором №053031010140100 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень і суб'єктам господарювання від 12.08.2019 та публічним договором про надання послуг з постачання гарячої води, в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії, гарячої води та абонентського обслуговування послуги з постачання гарячої води.
2. Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАДА КЛАСІК" про стягнення заборгованості у сумі 271 832, 22 грн з доданими до неї матеріалами передано до Господарського суду Київської області.
21.07.2025 матеріали справи №910/8125/25 надійшли до Господарського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 матеріали справи передано до розгляду судді Антоновій В.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/8125/25 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.08.2025 від позивач надійшло письмове підтвердження, що ціна позову залишається незмінною.
Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС №14628762.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 14, оф. 202.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 28.07.2025 був повернутий до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/8125/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 1 травня 2018 року постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач.
Відповідно до п. 2.1 статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об'єктів енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об'єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з п. 2.2.1 цього статуту предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
Отже, відповідно до статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії у будинку за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12.
Відповідач є власником нежитлового приміщення №14 за адресою: м. Київ, вулиця Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, загальною площею 93,7 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.04.2016.
16.08.2019 між позивачем (далі - теплопостачальна організація) та відповідачем (далі - абонент) укладено договір на постачання теплової енергії №530310-0601 (далі - договір) відповідно до п.1.1. якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно із п.2.2.1. договору теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.
Абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру обсягах, які визначені в додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (пп.2.3.1., 2.3.2. договору).
Пунктом п.5.1. договору встановлено, що облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно із Законом України «Про комерційний облік».
Цей договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2020 (п.8.1. договору).
Згідно із п.8.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Відповідно до умов договору постачання теплової енергії здійснюється до нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, (додатки №8 та №9 до договору), опалювальна площа 93,7 кв.м.
У пункті п.2. додатку №4 до договору сторони погодили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії.
Згідно із п.3. додатку №4 до договору абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує у ЦОК (центр обслуговування клієнтів) за адресою: вул. Волоська, буд.42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
Облік споживання теплової енергії будинку в цілому за адресою: м. Київ, Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12 здійснюється за особовим рахунком: 530310.
За адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, відповідно до корінця наряду №1433 від 16.10.2020 було включено опалення, а згідно корінця наряду №1740 від 12.04.2021 опалення відключено, відповідно до корінця наряду №1977 від 23.10.2021 було включено опалення.
Також в матеріалах справи міститься акт прийняття теплового вузла обліку №2-7922 та акт перевірки стану вузла теплової енергії споживача №3/10-1868.
Приміщення за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, площею - 93,7 кв. м є невід'ємною частиною централізованої системи опалення всього будинку та облік теплоспоживання вказаного приміщення здійснюється пропорційно його опалювальній площі за особовим рахунком 530310-0601.
У зв'язку зі встановленням під час розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах по категорії споживачів «Інші» перевищення фактичних нарахувань згідно зі встановленими тарифами з урахуванням Постанови КМУ від 10.11.2021 №1209 над фактичними витратами, позивачем виконало перерахунок коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для категорії споживачів «Інші» із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції.
Відповідачем за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року було спожито теплову енергію на суму загальну суму 19 320, 15 грн, що підтверджується обліковими картками та довідками про нарахування за теплову енергію.
У грудні 2021 року позивачем здійснено перерахунок за жовтень 2021 року.
Також між сторонами укладено договір про надання послуг з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання №053031010140100 від 12.08.2019, відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послугу з централізованого постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу за встановленим тарифом у строки і на умовах, що передбачені договором.
У подальшому 30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.landa.gov.ua/) було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 (далі - публічний договір).
Відповідно до п.7. публічного договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно п.8. публічного договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
За змістом п.11. публічного договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 35 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащений двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Згідно п.30. публічного договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно До Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507),- в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно - змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
На підставі п.31. публічного договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Положеннями п.32. публічного договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Відповідно до п.34. публічного договору споживач здійснює оплату за цим де пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, на внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 45 публічного договору визначено, що в разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору в загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.
Відповідач, який є власником зазначеного вище нежилого приміщення, після публікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний
В силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» сторонами укладено публічний договір приєднання та присвоєно особовий рахунок №053031010140100.
Позивач надав послуги з постачання теплової енергії відповідачу, про що ним було складено акти надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу, в яких зазначено, кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року.
Позивачем здійснено перерахунок нарахувань за гарячу воду за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 з урахуванням коефіцієнту газу та сформовано: розрахунок заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року та акти надання послуг з постачання гарячої води за період.
Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання відповідачу гарячої води за особовим рахунком №053031010140100 заборгованість станом на квітень 2025 року становить 190 284, 82 грн.
Позивачем сформовано: розрахунок заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року та акт звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2025року в розмірі 736,45 грн.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Спір у даній справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії в період з жовтня 2020 року по квітень 2025 року та з оплати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в період з листопада 2021 року по квітень 2025 року в приміщені №14 у будинку №12 по вулиці Джона Маккейна (Кудрі Івана), в місті Києві, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості із постачання теплової енергії в загальному розмірі 209 604, 97 грн (19 320, 15 грн (заборгованість за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року) + 190 284,82 грн (заборгованість за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року), 736, 45 грн заборгованості з оплати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води, 43 504, 54 грн інфляції, 11 238,70 грн 3 % річних та 6 747, 56 грн пені.
Спірні відносини між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017 (далі - Закон № 2189-VІІІ), який введено в дію з 01.05.2019 та він є чинним і яким регулюють відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до з ч. 1 ст. 12 Закону № 2189-VІІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Разом з тим відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №922/4239/16 від 21.08.2019 та в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 по справі № 904/6293/17).
Отже, підставою для виникнення в споживача зобов'язань з оплати послуг з теплопостачання без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ).
Відповідно до п.33. Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019 плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із п.37. Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання гарячої води у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу (п.21. Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019).
У пункті 5 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії: для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.
На підтвердження надання послуг позивачем долучено до матеріалів справи копії корінців нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, акти перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача, відомості споживання за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12 та акти надання послуг з постачання теплової енергії за спірний період та рахунки.
У розумінні норм чинного законодавства сам по собі факт відсутності підписаних обома сторонами актів приймання-передавання послуг із постачання теплової енергії не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань із постачання теплової енергії.
Приміщення №14 за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, площею - 93,7 кв. м є невід'ємною частиною централізованої системи опалення всього будинку та облік теплоспоживання вказаного приміщення здійснюється пропорційно його опалювальній площі здійснювався за особовим рахунком 530310-0601 та в подальшому за особовим рахунком №053031010140100.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж станом на момент надання послуг була встановлена Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.
Відповідач не надав доказів відключення централізованого опалення та гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні №14 загальною площею 93,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, у спірний період у встановленому законодавством порядку та погодження такого відключення з компетентними особами.
Матеріалами справи підтверджено, що в загальний період з жовтня 2020 року по квітень 2025 року позивач поставив відповідачу теплову енергію за адресою: м. Київ, вулиця Джона Маккейна (Кудрі Івана), буд.12, прим. №14: (особовий рахунок 530310-0601 та в подальшому 053031010140100) на загальну суму 209 604, 97 грн, а саме на суму 19 320, 15 грн за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 та 190 284,82 грн за період з 01.11.2021 по 30.04.2025.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року в сумі 736,45 грн.
Згідно із ч.1 ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували визначені вище суми заборгованостей, а також обсяги споживання теплової енергії у спірний період.
Отже, враховуючи, що доказів оплати відповідачем суми боргу матеріали справи не містять та відповідачем таких доказів суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 209 604, 97 грн заборгованості із постачання теплової енергії за загальний період з жовтня 2020 року по квітень 2025 року та 736, 45 грн плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 01.11.2020 по 30.04.2025 в сумі 11 238, 70 грн та 43 504, 54 грн інфляційних втрат за період з листопада 2020 року по квітень 2025 року.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 16.01.2025 по 15.05.2025 в сумі 11 238, 70 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 43 504,54 грн грн за період листопада 2020 року по квітень 2025 року, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.05.2024 по 30.04.2025 в розмірі 6 747, 56 грн.
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Пунктом 45 публічного договору визначено, що в разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з з 01.05.2024 по 30.04.2025 в розмірі 6 747, 56 грн грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 209 604, 97 грн заборгованості із постачання теплової енергії, 43 504, 54 грн інфляції, 11 238,70 грн 3 % річних, 6 747, 56 грн пені та 736, 45 грн плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Також позивачем заявлено клопотання про повернення йому надмірно сплаченого судового збору в розмірі 190, 64 грн
Відповідно до платіжної інструкції №19895 від 06.06.2024 позивачем сплачено 4 268, 12 грн судового збору за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.
Згідно з випискою ці кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.
Ціна позову становить 271 832, 22 грн, а тому позивачу належало сплатити 4 077, 48 грн судового збору, отже, позивачем було переплачено 190, 64 грн судового збору.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору в розмірі 190, 64 грн.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАДА КЛАСІК" про стягнення 271 832, 22 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАДА КЛАСІК" (07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 14, оф. 202, ідентифікаційний код 37769720) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 209 604 (двісті дев'ять тисяч шістсот чотири) грн 97 коп. заборгованості з постачання теплової енергії, 43 504 (сорок три тисячі п'ятсот чотири) грн 54 коп. інфляції, 11 238 (одинадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн 70 коп. 3 % річних, 6 747 (шість тисяч сімсот сорок сім) грн 56 коп. пені, 736 (сімсот тридцять шість) грн 45 коп. плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води та 4 077 (чотири тисячі сімдесят сім) грн 48 коп. судового збору.
3. Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) судовий збір у розмірі 190 (сто дев'яносто) грн 64 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №19895 від 06.06.2024.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова