номер провадження справи 4/55/25
22.09.2025 Справа № 908/974/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши матеріали заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС 09.09.2025, (вх. № 18289/08-08/25 від 10.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», м. Київ про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №908/974/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», (02166, м. Київ, вул. Курчатова, буд. 9/21, кв. 44), представник позивача адвокат Рудометкіна Марія Олександрівна, (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 75)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Богданова Максима Олександровича, ( АДРЕСА_1 ), представник відповідача адвокат Круторогова Світлана Ігорівна (03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, буд. 143/2, оф. 24)
про стягнення 1 996 267,23 грн.
За участю представників сторін:
від позивача (заявника) - Рудометкіна М.О., ордер серія АІ № 1859893 від 07.04.25 (в режимі відеоконференції)
від відповідача - не з'явився;
14.04.2025 до служби діловодства Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 09.04.2025 (вх. № 1064/08-07/25 від 14.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Богданова Максима Олександровича, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 1 996 267,23 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 2024-1101 від 11.01.2024.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу № 908/974/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.05.2025, після усунення недоліків, які зумовили залишення позову без руху, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/974/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/55/25, призначено підготовче засідання.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.09.2025 у справі № 908/974/25 позов задоволено повністю.
В судовому засіданні 04.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/974/25. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 24.09.2025.
09.09.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла заява вих. № б/н, сформована в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС 09.09.2025, (вх. № 18289/08-08/25 від 10.09.2025), Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», м. Київ про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/974/25, якою заявник просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Богданова Максима Олександровича (відповідача у справі) на його користь 50000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/974/25.
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/974/25 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», м. Київ про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №908/974/25, судове засідання призначено на 22.09.2025.
12.09.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР» (вх. №18989/08-08/25 від 12.09.2025) про участь в судовому засіданні, призначеному на 22.09.2025 на 12:40 годину, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15.09.2025 заяву представника ТОВ “МАСТЕР БУРГЕР» про участь в судовому засіданні 22.09.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
У судовому засіданні 22.09.2025 представник позивача підтримала доводи, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення, та надала пояснення щодо поданої заяви.
Представник відповідача в судове засідання 22.09.2025 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/974/25 повідомлений належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України» сторони спору зобов'язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі “Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/974/25 в судовому засіданні 22.09.2025 без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 22.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», м. Київ про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №908/974/25, визнав за можливе її задовольнити, у зв'язку з наступним.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правову допомогу становить 50000,00 грн.
Матеріалами справи № 908/974/25 підтверджується, що інтереси ТОВ “МАСТЕР БУРГЕР» представляла адвокат Адвокатського об'єднання «ВЕРІТІ ГРУП» Рудометкіна М.О.
В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/974/25 ТОВ “МАСТЕР БУРГЕР» (позивач) зазначає, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об'єднанням «ВЕРІТІ ГРУП» на підставі Договору про надання правничої допомоги №26-02 від 26.02.2025, розмір яких становить 50000,00 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
17.09.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС від представника Фізичної особи-підприємця Богданова Максима Олександровича (відповідача) надійшли заперечення проти заяви про стягнення судових витрат (вх. № 18845/08-08/25 від 17.09.2025), в яких відповідач заперечив проти покладення на нього судових витрат на оплату правової допомоги адвоката, вважає їх не доведеними. Відповідач зазначає, що, як вже зазначалось у відзиві на позов в цій справі, до позовної заяви позивачем не додано жодних доказів надання його представницею правничої допомоги, зокрема, договору від 26.2.2025, додаткової угоди від 09.04.2025, які позивач мав в наявності на момент подання позову у цій справі, а додаючи копії наведених вище документів до заяви, представниця позивача не зазначила обґрунтування неможливості їх подання у строк, передбачений ст. 162 ГПК України, разом із позовом, з причин, що не залежали від неї. Відповідач вважає, що в порядку ст. 13, ч.ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України, надані позивачем до заяви копії договору від 26.02.2025, додаткової угоди від 09.04.2025, як докази надання правничої допомоги не подані у встановлений законом строк, а отже, не можуть бути прийняті до розгляду судом. Крім того відповідач зазначає, що за умовами договору від 26.02.2025 та додаткової угоди від 09.04.2025 факт надання послуг за вказаним договором підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі наданих послуг, оплата послуг здійснюється на підставі відповідного рахунку після підписання між позивачем та адвокатським об'єднанням акту прийому-передачі наданих послуг, звіту тощо. Проте, представницею позивача до заяви не додано ані акту прийому-передачі наданих послуг, ані рахунку на оплату послуг, ані доказів проведення оплати за договором. Зазначене в сукупності доводить відсутність витрат на правничу допомогу, які має позивач під час розгляду цієї справи, та свідчить, що фактично позивач не поніс витрат на правничу допомогу, а отже, підстав для покладання витрат на правничу допомогу на відповідача не має. Крім того відповідач звертає увагу на той факт, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі не являється співмірним зі складністю справи та роботою, виконаною адвокатом. Відповідач просить у задоволення заяви про стягнення судових витрат відмовити повністю.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/974/25 ухвалено 04.09.2025. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 24.09.2025.
В судовому засіданні 04.09.2025 в судових дебатах представником позивача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У встановлений строк позивач звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/974/25 в розмірі 50000,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - позивачем до закінчення судових дебатів у справі 908/974/25 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов'язаних із розглядом справи відповідачем подані в межах строку, тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Наведене спростовує доводи відповідача щодо недотримання позивачем ч.ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України щодо подання до заяви копії договору від 26.02.2025 та додаткової угоди від 09.04.2025 в якості доказів надання правничої допомоги у встановлений законом строк.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу, яка надавалася адвокатом Адвокатського об'єднання «ВЕРІТІ ГРУП» Рудометкіною Марією Олександрівною, позивачем надані копії: ордеру на надання правничої допомоги серія ордер серія АІ №1859893 від 07.04.25, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ОД №005305 від 19.06.2024, договору про надання правничої допомоги №26-02 від 26.02.2025, додаткової угоди № 1 від 09.04.2025 до договору про надання правничої допомогу та звіт про виконану Адвокатським об'єднанням «ВЕРІТІ ГРУП» роботу та витрачений час відповідно до договору про надання правничої допомоги.
Згідно умов п. 1.1 Договору № 26-02 про надання правової (правничої) допомоги від 26.02.2025, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокатське об'єднання зобов'язується, зокрема, забезпечити захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта шляхом надання юридичних послуг.
Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 09.04.2025 до договору про надання правничої допомогу визначено, що згідно з п. п. 1.1., 2.1., 2.2. договору сторони узгодили, що Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правову (професійну правничу) допомогу Клієнту під час розгляду справи № 908/974/25 у Господарському суді Запорізької області за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР БУРГЕР» до Фізичної особи-підприємця Богданова Максима Олександровича про стягнення 1 996 267,23 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 2024-1101 від 11 січня 2024.
В пункті 2 Додаткової угоди № 1 зазначено, що відповідно до п. 3.1 договору, сторони погодили, що розмір гонорару, який Клієнт має сплатити Адвокатському об'єднанню за надання правової (професійної правничої) допомоги, передбачених в п. 1 Додаткової угоди становить 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень) 00 копійок.
Згідно звіту від 04.09.2025 про виконану АО «ВЕРІТІ ГРУП» роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору про надання правничої допомоги станом на 04.09.2025 Адвокатським об'єднанням під час розгляду справи № 908/974/25 виконано наступну роботу (надано послуги) вартістю 50000,00 грн.:
Перелік виконаної роботи (наданих послуг) за період з 09 квітня 2025 року по 04 вересня 2025 року:
- Складання заяви про забезпечення позову, оформлення додатків, подання засобами поштового зв'язку до Господарського суду Запорізької області та направлення засобами електронного поштового зв'язку відповідачу.
- Складання позовної заяви, оформлення додатків, подання засобами поштового зв'язку до Господарського суду Запорізької області та направлення засобами електронного поштового зв'язку відповідачу.
- Складання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, подання через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області та направлення засобами електронного поштового зв'язку відповідачу.
- Участь адвоката Рудометкіної М.О. в судовому засіданні (04.06.2025 року) в Господарському суді Запорізької області в режимі відеоконференції.
- Складання відповіді на відзив, оформлення додатків, подання через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області та направлення представнику відповідача.
- Участь адвоката Рудометкіної М.О. в судовому засіданні (07.07.2025 року) в Господарському суді Запорізької області в режимі відеоконференції.
- Участь адвоката Рудометкіної М.О. в судовому засіданні (06.08.2025 року) в Господарському суді Запорізької області в режимі відеоконференції.
- Участь адвоката Рудометкіної М.О. в судовому засіданні (25.08.2025 року) в Господарському суді Запорізької області в режимі відеоконференції.
- Участь адвоката Рудометкіної М.О. в судовому засіданні (04.09.2025 року) в Господарському суді Запорізької області в режимі відеоконференції.
- Складання заяви про стягнення з відповідача судових витрат, оформлення додатків, подання через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області та направлення представнику відповідача.
Матеріали справи № 908/974/25 свідчать, що позовна заява та інші подані від імені позивача документи складені і підписані адвокатом Рудометкіною М.О. та подані до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» ЄСІКС.
Докази проведення позивачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.
Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).
За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» самостійно адвокатом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Разом з тим, рішеннями Ради адвокатів низки областей України визначено застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, розмір яких за годину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як “форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Верховний Суд у своїй постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України».
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом із тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Дослідивши зміст наданої адвокатом Рудометкіною М.О. професійної правничої допомоги, про яку зазначено у Звіті від 04.09.2025 про виконану АО «ВЕРІТІ ГРУП» роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору про надання правничої допомоги станом на 04.09.2025 Адвокатським об'єднанням під час розгляду справи № 908/974/25, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам цього Договору, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Матеріалами справи доведено, що адвокатом фактично надані позивачу послуги, про які зазначено у Звіті від 04.09.2025 про виконану роботу (надані послуги).
Відносно доводів представника відповідача про відсутність передбачених договором від 26.02.2025 та додатковою угодою від 09.04.2025 акта прийому-передачі наданих послуг, виставленого рахунку суд зазначає, що відсутність підписаного сторонами акта прийому-передачі наданих послуг не спростовує встановленого факту та обсягу наданих адвокатом послуг.
Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає такою, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, реальність та розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі.
Суд визнав суму гонорару співмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами вирішення спору рішенням суду від 04.09.2025 у справі № 908/974/25 позов задоволено повністю.
Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не виконано зобов'язання за договором про надання послуг № 2024-1101 від 11.01.2024, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, за якими саме критеріями розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованим або завищеним. Отже, доводи відповідача щодо невідповідності цих витрат вимогам розумності, співмірності чи необхідності є недоведеними.
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача стягується 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», м. Київ про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №908/974/25 задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Богданова Максима Олександровича, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР БУРГЕР», (02166, м. Київ, вул. Курчатова, буд. 9/21, кв. 44, ідентифікаційний код юридичної особи 43183443) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 16.10.2025.
Суддя Н. Г.Зінченко
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.