07.10.2025 року м.Дніпро Справа № 18/208-10
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Карпенко А.С.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 (суддя Ніколенко М.О. Повний текст ухвали складений та підписаний 02.06.2025р.) (скарга Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С.) у справі №18/208-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецбудінвест", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення 120 112,35 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
31.03.2025 від Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича надійшла скарга на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С. Скаржник просить суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С. щодо відмови у знятті арешту з майна Керена Л.В., який накладений у межах примусового виконання судових рішень у межах виконавчих проваджень № 25038220;
- зобов'язати зняти арешт з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича, накладений у межах примусового виконання судового рішення у справі № 18/208-10 у межах виконавчого провадження № 25038220.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 року у справі № 18/208-10 відмовлено у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що Господарським судом Дніпропетровської області, 01.11.2010 було видано наказ у справі № 18/208-10 про стягнення з Приватного підприємця Керен Леоніда Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" заборгованості у розмірі 120 112,35 грн. та судові витрати у розмірі 1 201,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до листа Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.02.2025 № 10062, Жовтоводським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 11.03.2011 відкрито виконавче провадження № 25038220 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі №18/208-10. За інформацією, наданою у листі від 18.02.2025 № 10062, 12.03.2011р. зареєстровано обтяження № 10927509: арешт нерухомого майна боржника, а 24.09.2012р. виконавчий документ було стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна), який був чинний станом на 24.09.2012р..
Місцевим господарським судом встановлено арешт нерухомого майна, накладний в рамках ВП № 25038220, державним виконавцем знятий не був.
Посилаючись на положення (частини першої статті 40 Закону № 1404-VIII), частини п'ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено,статті 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 37 Закону № 1404-VIII), місцевий гоподарський суд дійшов висновку те, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
Посилаючись на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у cправі № 2/1522/11652/11. про те, що законодавець у Законі №1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII), місцевий господарський суд виснував, що повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII) і наявністю підстав для відмови у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємць Керен Леонід Володимирович, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 року по справі № 18/208-10 щодо відмови у задоволенні скарги Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця Жовтоводсько-ІТятихатського ВДВС Устимчук Олесі Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з майна. Зобов'язати зняти арешт з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича. ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений в рамках примусового виконання судового рішення № 18/208-10 від 01.11.2010 р. в рамках виконавчого провадження№ 25038220.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що перевіряючи законність арешту мого майна станом на сьогодні та доводи, викладені в скарзі, суд першої інстанції протиправно не встановив недоцільність чинного арешту майна та можливості його зняття за рішенням суду у відповідності до вимог ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на момент розгляду скарги).
Апелянт зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св 19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61 -1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61 -181 бОсв 19). від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження № 61-12406св21 (ЄДРСРУ № 108296856). від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61 -12997св21. ЄДРСРУ № 108653799), які, на переконання останнього, помилково не було враховано судом першої інстанції.
За викладених обставин скаржник просить скаргу задовольнити, ухвалу суду від 26.05.2025 року скасувати, та зняти арешт з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича, що накладений у межах виконавчого провадження № 25038220.
26.09.2026р. в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду зареєстровано лист апелянта про те, що розгляд аналогічної справи за участю ФОП Керен Л.В.., в підтвердження чого долучає до матеріалів справи копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 по справі №9/72-09, якою скаргу Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича задоволено частково. Визнано неправомірними дії Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не зняття арешту з майна боржника, накладеного у межах виконавчого провадження №13818248. Знято арешт з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича, що накладений у межах виконавчого провадження № 13818248 (обтяження з реєстраційним номером № 8897101). У решті вимог скаржника відмовлено.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач та державний виконавець Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С. не скористались своїм процесуальним правом та не надали суду відзиви на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 18/208-10. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 (суддя Ніколенко М.О.) (скарга Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С.)у справі №18/208-10 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
11.07.2025р. матеріали справи № 18/208-10 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 3028 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги клопотання, в якому зазначено, що Верховна Рада 31 жовтня 2024 року ухвалила проект Закону № 12128-1 про внесення змін до Закону України ( про судовий збір) ст.3 ч.2 п.19 , що судовий збір не справляється за подання апеляційною та касаційної скарги на ухвалу суду , прийняту за результатом розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 (суддя Ніколенко М.О.) (скарга Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Устимчук О.С.) у справі №18/208-10. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.06.2026 об 12:30 годин.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі № 18/208-10, а саме дату судового засідання, вважати за вірне: 07.10.2025р. об 12:30 год.
07.10.2025 представники сторін у судове засідання не з'явились, відомостей про причини неявки до суду не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
07.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Господарським судом Дніпропетровської області, 01.11.2010 було видано наказ у справі № 18/208-10 про стягнення з Приватного підприємця Керен Леоніда Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" заборгованості у розмірі 120 112,35 грн. та судові витрати у розмірі 1 201,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до листа Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.02.2025 № 10062, Жовтоводським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 11.03.2011 відкрито виконавче провадження № 25038220 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі №18/208-10.
За інформацією, наданою у листі від 18.02.2025 № 10062, 12.03.2011 зареєстровано обтяження № 10927509: арешт нерухомого майна боржника.
Державним виконавцем, 24.09.2012 було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна), який був чинний станом на 24.09.2012.
При цьому, арешт нерухомого майна, накладний в рамках ВП № 25038220, державним виконавцем знятий не був.
Умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі № 18/208-10, пред'явлення його до виконання та накладення арешту на майно боржника були врегульовані Законом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини:
10.03.2025р. в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області зареєсстровано скаргу Керена Леоніда Володимировича на дії державного виконавця, згідно прохальної частини якої, скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Жовтоводсько -П'ятихатського ВДВС Устимчук Олесі Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з майна Керена Леоніда Володимировича, який був накладен в рамках примусового виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження № 25038220 та відповідно, про зобов'язання зняти арешт з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений в рамках примусового виконання судового рішення №18/208 від 01.11.2010р. в рамках виконавчого провадження № 25038220. Обгрунтовуючи заявлену скаргу, скаржник викладає наступні фактичні обставини: « …11.03.2011 року державним виконавцем Жовтоводського міського відділу державної виконав служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрі виконавче провадження № 25038220 (з накладенням арешту на майно боржника) з виконання судов« наказу № 18/208 від 01.11.2010 року, який було видано Господарським судом Дніпропетровсь! області щодо стягнення з Керена Леоніда Володимировича на користь ТзОВ «Дніпровсьі м'ясокомбінат» заборгованості у сумі 121 549,47 грн. 12.03.2011 року зареєстроване обтяжеі № 10927509: арешт нерухомого майна.
24.09.2012 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувану підставі п.2, ч.І, ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». "
Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав за мною рахується аре всього нерухомого майна, який був накладений в рамках примусового виконання вищезгадаг проваджень. Станом на сьогодні виконавче провадження закінчене, проте не знято обмежеі накладених в рамках примусового виконання рішення…
…Враховуючи викладене, прошу визнати протиправними дії державного виконавця Устимчук Ол Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з майна Керена Леоніда Володимировича, який був накладен в рамках примусового виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження № 25038220.
Досудове врегулювання спору проводилося, проте обмежувальні заходи так і не були зн виконавцем. Заходи забезпечення доказів та/або позову не проводилися…
… Відмову у знятті арешту від виконавця я отримав 18.02.2025р. та одразу ж звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області щодо оскарження дій держвавного викоанвця ( справа № 9/72-09/ проте ухвалою суду від 03.03.2025р. мою заяву було повернуто без розгляду.
Щодо ідентифікатора доступу до провадження, слід зауважити, що у своїй відповіді виконавець вважає, що провадження було відкрито у 2011 році, та на той час присвоєння ідентифікатора законом не передбачалося. Таким чином надати її виконавець не має змоги…» (а.с. 11-13)
В якості додатку до вищезазначеної скарги додано Копію відповіді ДВС від 18.02.2025р. (а.с. 29); 4.Копія інформації ВП-спецпідрозділ (а.с. 30).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує , що скаржник відмовою в знятті арешту, яка , відповідно, є предметом оскарження, визначає «відповідь ДВС від 18.02.2025р.» (а.с. 29).
За текстом листа за підписом начальника Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'нському районі Дніпропетровської області вих.№ 10062 від 18.02.2025р.: « … У відповідь на Вашу заяву від 11.02.2025 р. щодо надання ідентифікатору доступу по виконавчим провадженням №№ 13818248, 25038220 Жовтоводсько-П'ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомляє наступне:
На виконанні у Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебували виконавчі провадження:
- ВП 13818248 було відкрито старшим державним виконавцем Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 01.07.2009р. з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 9/72-09 від 10.03.2009 р., про стягнення з Керен Леоніда Володимировича на користь ТОВ «Лібро-Т» витрат на держмито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення'судового процесу у сумі 3755,92грн.
20.07.2009 зареєстровано обтяження № 8897101: арешт нерухомого майна боржника.
24.12.2010 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» (відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення), повернуто-на заяву стягувана без виконання. " -
За вищезазначеним виконавчим провадженням не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, отже підстави для зняття арешту з майна боржника-відсутні.
- ВП 25038220 було відкрито державним виконавцем Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №18/208 від 01.11.2010 року про стягнення з ПП Керен Леоніда Володимировича на користь ТзОВ «Дніпровський м'ясокомбінат» заборгованості у сумі 121549,47 грн.
12.03.2011 зареєстровано обтяження №10927509: арешт нерухомого майна боржника.
24.09.2012 року старшим державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (Відсутність у боржника майна).
У зв'язку з тим, що вказані виконавчі провадження були відкрита у 2009 році та у 2011 році, законодавством яке діяло в той час, не передбачалось присвоєння ідентифікаторів доступу до виконавчого провадження. Станом на 18.02.2025р. вказані виконавчі ровадження завершені у 2010 та 2012 році відповідно, що також унеможливлює формування ідентифікаторів доступу.
На підставі вищевикладеного, Жовтоводсько-П'ятихатським відділом державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) не має можливості надати Вам ідентифікатор доступу до виконавчих провадженнь №№ 13818248, 25038220…» (а.с. 29).
З аналізу змістовного наповнення вищезазначенного листа, колегія суддів доходить висновку, що в ньому йдеться лише про неможливість надання скаржнику ідентифіктору доступу до виконавчих проваджень №№ 13818248, 25038220. При цьому, у вищезазначеному листі відсутня будь - яка відмова в знятті арешту з майна Керена Леоніда Володимировича, який був накладен в рамках примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 25038220.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У постанові Верховний Суд з посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 з-поміж іншого зазначив, що "концепція негативного доказу", закріплена у частині десятій статті 81 ГПК України, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що апелянтом не доведено наявності факту відмови з боку державного виконавця Жовтоводсько -П'ятихатського ВДВС Устимчук Олесі Сергіївни у знятті арешту з майна Керена Леоніда Володимировича, який був накладен в рамках примусового виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження № 25038220, що є підставою для відмови в задоволені вимог абзацу першого прохальної частини скарги.
Відповідно, що при вирішенні питання щодо можливості задоволення вимог абзацу другого прохальної частини скарги про зобов'язання зняття арешту з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено при примусовому виконанні судового рішення №18/208 від 01.11.2010р. в рамках виконавчого провадження № 25038220, застосуванню підлягають норми права, які регулюють порядок зняття арешту в межах виконавчого провадження на час подання скарги, тобто 10.03.2025р..
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, Розділом VI Господарського процесуального кодексу України унормовано порядок здійнснення судового контролю за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України:
Відповідно до статті 340 Господарського процесуального кодексу України:
1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
2. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
4. Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
5. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга повинна, в тому числі, містити:
4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
9) викладення обставин, якими особа, яка подає скаргу, обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Відповідно до частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції про недоведеність скаржником факту відмови йому в знятті арешту, колегія суддів виснує, що права заявника не порушені, що, відповідно, є підставою для відмови в задоволенні вимог абзацу другого прохальної частини скарги.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги, подане разом із листом від 26.09.2026р. ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 по справі №9/72-09, якою скаргу Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича задоволено частково. Визнано неправомірними дії Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не зняття арешту з майна боржника, накладеного у межах виконавчого провадження №13818248. Знято арешт з усього нерухомого майна Керена Леоніда Володимировича, що накладений у межах виконавчого провадження № 13818248 (обтяження з реєстраційним номером № 8897101), оскільки при прийнятті зазначеної ухвали судом першої інтанції враховувалися відмінні від даної обставини фактичні обставини справи, що відповідно виключає можливість врахування встановлених ухвалої Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 по справі №9/72-09 обставин як преюдиційних в розумінні частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин .
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Нез'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідно до пунтку 1 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі №18/208-10 підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції даної постанови, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
Враховуючи, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатом розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби у відповідності до п. 19 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору за результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі №18/208-10 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі №18/208-10 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції даної постанови.
В іншій частині Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі №18/208-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.10.2025.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв