ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 жовтня 2025 року Справа № 903/5/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фермерського господарства "Демікс"
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.08.2025
(постановлену у м. Луцьку, повний текст складено 25.08.2025)
у справі № 903/5/25 (суддя Бідюк С.В.)
за позовом Фермерського господарства "Демікс"
до Литовезької сільської ради
про визнання недійсним та скасування рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою
Відповідно до ч.13 ст.8, п. 9 ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду про відмову продовжити пропущений процесуальний строк розглядаються судом апеляційної інстанції без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Фермерське господарство "Демікс" звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом до Литовезької сільської ради, в якому просило суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення від 12.12.2024 восьмого скликання Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області за № 50/14 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства";
- визнати за Фермерським господарством "Демікс" право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 0721182400:04:000:0277 площею 9,719 га, 01.02 для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населеного пункту Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, яка була надана у постійне користування на підставі рішення Іваничівської районної ради від 18.05.2001 № 15/20.3 "Про надання земельної ділянки для ведення селянського/ фермерського/господарства".
19.08.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява Фермерського господарства "Демікс" про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
Господарський суд Волинської області ухвалою від 20.08.2025 в справі № 903/5/25 відмовив у задоволенні заяви Фермерського господарства "Демікс" від 19.08.2025 про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції зазначив про те, що заявником не наведено: перелік доказів, які не подані та не могли бути подані позивачем у встановлений законом строк з об'єктивних причин; об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений строк; доказів, які підтверджують, що позивач та його представник здійснили всі залежні від них дії, спрямовані на отримання конкретних доказів.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Фермерське господарство "Демікс", у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області у справі №903/5/25 від 20.08.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Фермерського господарства "Демікс" від 19.08.2025, встановити позивачу строк для подання відповідного доказу до 15.10.2025 включно.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Представниця позивача у заяві про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі № 903/5/25 навела об'єктивні причини не подання висновку судової земельно-технічної експертизи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721182400:04:000:0277 раніше.
Зокрема, в зв'язку із тим, що Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.07.2025 скасував ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2025 у справі № 903/5/25 про призначення земельно-технічної експертизи, у позивача з'явилась необхідність надати таку судову експертизу за власним замовленням.
Позивач здійснив усі необхідні дії для отримання висновку судової земельно-технічної експертизи, під час підготовчого провадження подав клопотання до суду про проведення судової земельно-технічної експертизи.
На підтвердження обставини об'єктивної неможливості надати судову земельно-технічну експертизу раніше ніж 15.10.2025, представницею позивача було надано договір про проведення експертизи № 25-3239-Е від 15.07.2025.
Суд першої інстанції порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, допустив надмірний формалізм не установивши позивачу ФГ "Демікс" додатковий строк для подання висновку судової земельно-технічної експертизи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721182400:04:000:0277 до 15.10.2025 включно, з підстав нібито не надання обґрунтування об'єктивної неможливості надати цей висновок раніше, тим самим суд першої інстанції відмовив у доступі до правосуддя.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не забезпечує ефективне поновлення в правах позивача.
За таких підстав, позивач вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою, такою, що не відповідає завданню господарського судочинства, а при її постановленні суд першої інстанції допустив не з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.
Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа № 903/5/25 за позовом Фермерського господарства "Демікс" до Литовезької сільської ради про:
- визнання недійсним та скасування рішення від 12.12.2024 восьмого скликання Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області за № 50/14 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства";
- визнання за Фермерським господарством "Демікс" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 0721182400:04:000:0277 площею 9,719 га, 01.02 для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населеного пункту Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, яка була надана у постійне користування на підставі рішення Іваничівської районної ради від 18.05.2001 № 15/20.3 "Про надання земельної ділянки для ведення селянського/ фермерського/господарства".
Господарський суд Волинської області ухвалою від 04.06.2025 задовольнив клопотання Фермерського господарства "Демікс" від 21.05.2025 про призначення земельно-технічної експертизи. Призначив у справі №903/5/25 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (т. матеріали оскарження ухвали - 3, а. с. 48-51).
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.07.2025 апеляційну скаргу Литовезької сільської ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2025 у справі №903/5/25 задовольнив. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2025 у справі №903/5/25 скасував. Справу №903/5/25 направив до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду (т. матеріали оскарження ухвали - 3, а. с. 86-90).
Пізніше, 19.08.2025 на адресу суду першої інстанції надійшла заява представниці позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі (т. матеріали оскарження ухвали - 3, а. с. 114-116).
В обґрунтування такої заяви представниця посилається на те, що у зв'язку із скасуванням 10.07.2025 Північно-західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Волинської області від 04.06.2025 у справі №903/5/25 про призначення земельно-технічної експертизи, 11.07.2025 голова ФГ "Демікс" звернувся з клопотанням про проведення судової земельно-технічної експертизи до Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Як вказано вище, Господарський суд Волинської області ухвалою від 20.08.2025 в справі №903/5/25 відмовив у задоволенні заяви Фермерського господарства "Демікс" від 19.08.2025 про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
Апеляційний господарський суд погоджується із такою ухвалою суду першої інстанції з таких підстав.
За приписами ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частинами 4 та 5 ст. 80 ГПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Апеляційний господарський суд зауважує, що поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому наявність таких обставин має підтверджуватися належними доказами.
Як вбачається із заяви про встановлення додаткового строку для подання доказу, представниця позивача вказує, що причиною неподання відповідного доказу - майбутнього висновку експерта є скасування ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та звернення позивача до експертної установи для отримання висновку на замовлення учасника справи.
При цьому, у відповідній заяві, представниця позивача не обґрунтувала неможливості звернення до експертної установи раніше, та відповідно, завчасне отримання висновку експерта, виготовленого на замовлення учасника справи.
Отже, наведені в заяві обґрунтування зводяться до суб'єктивних причин, які пов'язані із використанням позивачем своїх процесуальних прав та виконанням процесуальних обов'язків.
Колегія суддів зважає і на те, що провадження в цій справі було порушено ще 27.01.2025, за позовною заявою поданою 31.12.2024.
Заява про встановлення додаткового строку для подання доказу також не містить обґрунтувань неможливості подання відповідного доказу у визначений процесуальним законодавством строк, із підтвердженнями таких обставин доказами.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про те, що заява представниці позивача щодо встановлення додаткового строку для подання доказів є необґрунтованою, оскільки всупереч вимогам ст. 80 ГПК України у ній не зазначено, які саме докази не були подані у визначений строк та з яких об'єктивних причин це стало неможливим. Також заявниця не навела обґрунтованих причин неподання таких доказів у встановлений термін і не подала підтверджень того, що позивач або його представник вжили всіх необхідних заходів для їх отримання.
Також апеляційний господарський суд бере до уваги, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.
Суд критично оцінює доводи скаржника щодо нібито позбавлення його права на доступ до суду та неможливості поновлення його порушених прав. Такі твердження є безпідставними, оскільки суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом самого скаржника та наразі здійснює її розгляд у встановленому процесуальному порядку.
Постановлення оскаржуваної ухвали та її зміст є результатом реалізації позивачем наданих йому законом процесуальних прав та його ставлення до них, а не обмеженням доступу до правосуддя.
Крім того, суд звертає увагу, що судовий захист порушених або невизнаних прав особи, яка звернулася до господарського суду, досягається шляхом ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті, а не шляхом постановлення ухвал, якими вирішуються окремі процесуальні питання, що виникають у ході судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.08.2025 справі № 903/5/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Демікс" - без задоволення.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Демікс" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.08.2025 у справі № 903/5/25 - без змін.
2. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 20.08.2025 у справі № 903/5/25 надіслати Господарському суду Волинської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.