вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа№ 910/16318/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Гончаренка О.С.
представників сторін:
від позивача: Макаренко О.А.
від відповідача: Підлипенський Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025
у справі № 910/16318/24 (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Сейфті Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення 461 837,26 грн та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сейфті Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення боргу у розмірі 185 084,06 грн за договором №4600008996 від 09.02.2024, пені у розмірі 133,21 грн, відсотків у розмірі 0,36 грн, а також зобов'язання ТОВ "Оператор газотранспортої системи України" припинити нарахування пені за п.9.2.1 за договором №4600008996 від 09.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неоплачені роботи за договором №4600008996 від 09.02.2024, строк оплати за яким настав, у загальному розмірі 185 084,06 грн, що включає заборгованість: за актом приймання наданих послуг ОУ-0202 від 30.10.2024 у розмірі 18 464,33 грн; за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024 у розмірі 40 520,99 грн; за актами приймання наданих послуг №№ ОУ-0207 від 08.11.2024, ОУ-0208 від 08.11.2024, ОУ-0205 від 08.11.2024 у розмірі 101 268,4 грн; за актом приймання наданих послуг № ОУ-0211 від 08.11.2024 у розмірі 24 830,34 грн.
Також позивач просив зобов'язати відповідача припинити зловживання своїми правами за договором №4600008996 від 09.02.2024, а саме: зобов'язати ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» припинити нарахування пені за п. 9.2.1. договору №4600008996 від 09.02.2024 у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання та здійснювати нарахування пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка вартості послуг за кожен день прострочення їх надання.
У подальшому, у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути загалом 460 373,36 грн, з яких 185 084,06 грн - боргу, заявлений до стягнення в позові, та 275 289,30 грн донарахованого боргу, що включає заборгованість: за актами приймання наданих послуг №ОУ-0212 від 21.11.2024, ОУ-0213 від 21.11.2024 у розмірі 54 225,14 грн (зі строком оплати 05.01.2025); за актами приймання наданих послуг №№ОУ-0221 від 29.11.2024, ОУ-0220, ОУ-0219 від 29.11.2024 у розмірі 88 732,20 грн (зі строком оплати 13.01.2025); за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 у розмірі 34 591,53 грн (зі строком оплати 22.01.2025); за актами приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024 у розмірі 24 249,46 грн (зі строком оплати 23.01.2025), за актами приймання наданих послуг № ОУ-0238 від 13.12.2024 у розмірі 25 318,65 грн (зі строком оплати 27.01.2025), за актами приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 у розмірі 48 172,32 грн (зі строком оплати 30.01.2025). Крім того, просив стягнути пеню за договором у розмірі 1 459,89 грн, а також відсотки річних за користування чужими грошовими коштами за договором у розмірі 4,01 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/16318/24 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сейфті Україна" 460 373,36 грн - основного боргу, 1 459,89 грн - пені, 4,01 грн - 0,01 % річних, 10 000,00 грн - витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 542,05 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача про наявність за відповідачем заборгованості за актами приймання наданих послуг № ОУ-0202 від 30.10.2024, № ОУ-0201 від 30.10.2024, № ОУ-0207 від 08.11.2024, № ОУ-0208 від 08.11.2024, № ОУ-0205 від 08.11.2024, № ОУ-0211, №ОУ-0212 від 21.11.2024, № ОУ-0213 від 21.11.2024, №ОУ-0221 від 29.11.2024, №ОУ-0220, №ОУ-0219 від 29.11.2024, №ОУ-0217 від 09.12.2024, № ОУ-0234 від 10.12.2024, № ОУ-0238 від 13.12.2024, №ОУ-0241 від 16.12.2024 у загальній сумі 460 373,36 грн.
Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за виконані роботи за договором № 4600008996 від 09.02.2024 у розмірі 1 459,89 грн, зазначив, що він є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання за виконані роботи за договором позивачем нараховано 0,01 % річних від простроченої суми, що становить 4,01 грн. Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача припинити зловживання своїми правами за договором №4600008996 від 09.02.2024, а саме: зобов'язати ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» припинити нарахування пені за п. 9.2.1. договору №4600008996 від 09.02.2024 у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання та здійснювати нарахування пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка вартості послуг за кожен день прострочення їх надання, суд вважає таку позовну вимогу не ефективним способом захисту, з огляду на позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18). Так, саме по собі нарахування відповідачем пені не порушує права позивача, який у разі пред'явлення до нього позовної вимоги про стягнення пені може заперечувати проти правомірності нарахування пені та надати власний контррозрахунок. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної позовної вимоги.
Крім того, суд першої істанції, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги заперечення відповідача, конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов висновку зменшити розмір заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 20 000,00 грн, а також у зв'язку з відмовою позивачу у позовній вимозі немайнового характеру підлягає стягненню з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/16318/24 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки умовам пункту 9.2.1 договору, яким сторони чітко передбачили відповідальність виконавця за несвоєчасне надання послуг у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання.
Також скаржник зауважує, що судом першої інстанції не було враховано правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 757/45133/15-ц, де вказано, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції без вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для скасування оперативно-господарських санкцій вирішив питання про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 460 737,36 грн та штрафних санкцій.
Крім того апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо граничної дати оплати за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 та № ОУ-0234 від 10.12.2024.
Водночас, апелянт зазначає, що умовами договору, який було укладено за результатами проведення публічної закупівлі (позивачем було самостійно подано тендерну пропозицію після ознайомлення із тендерною докуменцією, частиною якої був проект договору) та підписано позивачем без зауважень, передбачено розмір штрафних санкцій та можливість застосування оперативно-господарських санкцій. Тому штрафні санкції нараховані саме за порушення умов договору, в тому числі неналежне виконання зобов'язань, та саме у розмірі, узгодженому сторонами у договорі.
Щодо обраного позивачем способу захисту апелянт вказує, що позивачем вимога про скасування оперативно-господарських санкцій не заявлялась, тому суд першої інстанції без вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для скасування оперативно-господарських санкцій не може вирішувати питання про стягнення відповідної заборгованості і оскільки предметом позову є лише стягнення 460 373,36 грн, які утримані відповідачем внаслідок застосування оперативно-господарських санкцій, що є чинними та не скасованими.
Також апелянт зазначає, що позивачем не підтверджено належними та допустими доказами співмірність розміру понесех витрат на правову допомогу, та взагалі не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження здійснення витрат на правову допомогу.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Сейфті Україна» у своєму відзиві просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 без змін.
Крім того позивач зазначає, що на виконання договору №4600008996 від 09.02.2024 про надання послуги з технічного огляду та випробовувань (неруйнівний контроль (ультразвукова товіцинометрія) технологічних трубопроводів обов'язки газорозподільних/газовимірювальних станцій) станом на 30.12.2024 виконавцем замовнику було надано послуги/виконано роботи, про що сторонами було складено та підписано наступні акти: №№ ОУ-0075 (22.05.24); ОУ-0076 (22.05.24); ОУ-0078 (22.05.24); ОУ-0077 (22.05.24); ОУ-0073 (22.05.24); ОУ-0080 (22.05.24); ОУ-0071 (22.05.24); ОУ-0088 (03.06.24); ОУ-0089 (03.06.24); ОУ-0090 (03.06.24); ОУ-0108 (27.06.24); ОУ-0109 (27.06.24); ОУ-0110 (27.06.24); ОУ-0111 (27.06.24); ОУ-0112 (28.06.24); ОУ-0113 (02.07.24); ОУ-0115 (02.07.24); ОУ-0116 (02.07.24); ОУ-0117 (03.07.24); ОУ-0118 (03.07.24); ОУ-0122 (12.07.24); ОУ-0125 (15.07.24); ОУ-0126 (15.07.24); ОУ-0124 (29.07.24); ОУ-0141 (12.08.24); ОУ-0142 (12.08.24); ОУ-0143 (12.08.24); ОУ-0144 (12.08.24); ОУ-0145 (12.08.24); ОУ-0148 (16.08.24); ОУ-0153 (23.08.24); ОУ-0155 (23.08.24); ОУ-0156 (23.08.24); ОУ-0162 (26.08.24); ОУ-0165 (30.08.24); ОУ-0170 (06.09.24); ОУ-0171 (06.09.24); ОУ-0175 (12.09.24); ОУ-0176 (12.09.24); ОУ-0177 (17.09.24); ОУ-0178 (25.09.24); ОУ-0179 (25.09.24); ОУ-0180 (25.09.24); ОУ-0183 (30.09.24); ОУ-0184 (30.09.24); ОУ-0192 (10.10.24); ОУ-0193 (10.10.24); ОУ-0194 (18.10.24); ОУ-0201 (30.10.24); ОУ-0202 (30.10.24); ОУ-0203 (30.10.24); ОУ-0205 (08.11.24); ОУ-0207 (08.11.24); ОУ-0208 (08.11.24); ОУ-0211 (13.11.24); ОУ-0212 (21.11.24); ОУ-0213 (21.11.24); ОУ-0219 (29.11.24); ОУ-0220 (29.11.24); ОУ-0221 (29.11.24); ОУ-0217 від 09.12.2024; ОУ-0234 від 10.12.2024; ОУ-0238 від 13.12.2024; ОУ-0241 від 16.12.2024 на загальну суму виконаних робіт 1 980 547,20 грн.
Проте, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» розрахунок здійснено не в повному обсязі. Заборгованість за виконані роботи склала 460 373,36 грн.
Разом із цим, у зв'язку із несвоєчасним виконанням позивачем робіт, відповідачем було нараховано штрафні санкції та надіслано вимоги. Позивач вважає суми штрафних санкцій, нараховані відповідачем: за вимогою від 14.11.2024 №ТОВВИХ-24-17528 у розмірі 45 727,20 грн; за вимогою від 18.11.2024 №ТОВВИХ-24-17679 у розмірі 121 020,48 грн; за вимогою від 25.11.2024 №ТОВВИХ-24-18137 у розмірі 439 359,56 грн; за вимогою від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18346 в загальному розмірі 122 332,02 грн; за вимогою від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18347 в загальному розмірі 318 935,24 грн; за вимогою від 16.12.2024 №ТОВВИХ-24-19513 в загальному розмірі 417 978,13 грн; за вимогою від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19979 в загальному розмірі 280 026,73 грн; за вимогою від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19970 в загальному розмірі 108 047,52 грн; за вимогою від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19971 в загальному розмірі 121 746,24 грн; за вимогою від 30.12.2024 №ТОВВИХ-24-20373 в загальному розмірі 248 754,24 грн є неузгодженими, а утримання сум, зазначених у повідомленнях відповідача, є не законним.
Позивач зазначає, що загальна вартість виконаних, але неоплачених робіт за договором №4600008996 від 09.02.2024, строк оплати за якими настав на момент подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, складає 510 364,80 грн, що відображено в акті звіряння розрахунків, складеному станом на 30.12.2024, який додано до позовної заяви. Разом із тим, від цієї суми (510 364,80 грн), при стягненні заборгованості, позивачем віднімаються суми штрафних санкцій, що підлягають сплаті відповідачу та були фактично зараховані, тому до стягнення позивач заявив вимоги у меншому розмірі ніж повна вартість наданих послуг. Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за виконані, але неоплачені роботи за договором №4600008996 від 09.02.2024 складається із заборгованості: за актом приймання наданих послуг ОУ-0202 від 30.10.2024 у розмірі 18 464,33 грн; за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024 у розмірі 40 520,99 грн; за актами приймання наданих послуг №№ ОУ-0207 від 08.11.2024; ОУ-0208 від 08.11.2024; ОУ-0205 від 08.11.2024 у розмірі 101 268,4 грн; за актом приймання наданих послуг № ОУ-0211 від 08.11.2024 у розмірі 24 830,34 грн; за актами приймання наданих послуг №№ №ОУ-0212 від 21.11.2024, ОУ-0213 від 21.11.2024 у розмірі 54 225,14 грн (строк оплати: 05.01.2025); за актами приймання наданих послуг №№ОУ-0221 від 29.11.2024, ОУ-0220, ОУ-0219 від 29.11.2024 у розмірі 88 732,20 грн (строк оплати: 13.01.2025); за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 у розмірі 34 591,53 грн (строк оплати: 23.01.2025); за актами приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024 у розмірі 24 249,46 грн (строк оплати: 24.01.2025); за актами приймання наданих послуг № ОУ-0238 від 13.12.2024 у розмірі 25 318,65 грн (строк оплати: 27.01.2025); за актами приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 у розмірі 48 172,32 грн (строк оплати: 30.01.2025). Таким чином позивач зазначив, що загальна заборгованість відповідача за договором за всіма зазначеними вище актами приймання наданих послуг станом на 10.02.2025 склала суму 460 373,36 грн.
Також заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за виконані роботи у розмірі 1 459,89 грн. Разом із цим, за актом приймання наданих послуг № 0У-0234 від 10.12.2024 граничним строком оплати є 24.01.2025 (а не 23.01.2025, як помилково зазначено позивачем в наданому до позову розрахунку), що вплинуло на розрахунок позивачем штрафних санкцій - пені. Так, зокрема, згідно доданого до суду розрахунку, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем заборгованості за актом приймання наданих послуг № 0У-0234 від 10.12.2024 в розмірі 24 249,46 грн здійснено позивачем, починаючи з 24.01.2025, проте мало бути було здійснено з 25.01.2025. Розрахунок пені з 25.01.2025 до 07.02.2025 здійснюється наступним чином: 24249,46x 0.01 x 14: 100 = 33,95грн. Водночас, у поданому позивачем розрахунку до суду першої інстанції пеня за вказаним актом склала 36,37 грн, тобто на 2,42 грн. більше. За таких обставин, позивач зазначає, що із врахуванням коригування суми пені за актом приймання наданих послуг № 0У-0234 від 10.12.2024 загальна сума нарахованої пені за всіма актами складає суму 1 457,47 грн.
Позивач вважає, що ним правомірно було заявлено до стягнення відсотки річних за користування чужими грошовими коштами за договором №4600008996 від 09.02.2024 на суму 4,01 грн.
Позивач зауважує, розмір витрат на правничу допомогу задоволений судом першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн не є надмірним, з врахуванням загального розміру незаконно нарахованих відповідачем штрафних санкцій, витрат часу адвоката на аналіз документів, здійснення контррозрахунків, підготування правової позиції, документів та збору доказів у даній справі.
У подальшому, представники сторін надали пояснення щодо контррозрахунку, в яких вони підтримали свої позиції щодо предмету спору.
Зазначені пояснення досліджені судом апеляційної інстанції на підставі ст.42 ГПК України, але в межах, передбачених ст. 269 ГПК України
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 та призначено розгляд справи на 16.06.2025.
Судове засідання 16.06.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. у період з 16.06.2025 по 27.06.2025 на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 продовжено строк розгляду справи №910/16318/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 та призначено її розгляд на 04.08.2025.
Судове засідання 04.08.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. у період з 01.08.2025 по 05.08.2025 на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд справи №910/16318/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 призначено на 08.09.2025.
У судовому засіданні 08.09.2025 колегією суддів протокольною ухвалою оголошено перерву до 29.09.2025. Зобов'язано сторін надати розрахунки по всім актам приймання наданих послуг.
Судове засідання 29.09.2025 не відбулось у зв'язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС у період з 10:00 по 13:16, що призвело до неможливості проведення технічної фіксації судового засідання, призначеного на 29.09.2025 на 10:45, що підтверджується відповідним актом від 29.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 розгляд справи №910/16318/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 призначено на 06.10.2025.
Колегією суддів у судовому засіданні 06.10.2025 було досліджено матеріали справи, всі заяви, заперечення, додаткові пояснення, клопотання учасників процесу, після чого, суд апеляційної інстанції перейшов на стадію судових дебатів. У судових дебатах представники відповідача та представник позивача виступили з промовами, представляючи свої аргументи, обґрунтовуючи свою позицію та надали свої правові висновки щодо справи.
Після чого, колегія суддів перейшла до стадії ухвалення та 06.10.2025 було проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення.
Позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 06.10.2025 наполягав на задоволенні його апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 скасувати в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сейфті Україна" (далі - виконавець) укладено договір №4600008996 про надання послуги з технічного огляду та випробовувань (неруйнівний контроль (ультразвукова товіцинометрія) технологічних трубопроводів обв'язки газорозподільних/газовимірювальних станцій) (далі - договір).
Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору оплата послуг за цим договором проводиться за фактом надання послуг на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін кожного акту наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснюється не пізніше 45 (календарних днів) з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту наданих послуг.
У пункті 4.2. договору вказано, що виконавець зобов'язаний надати послуги по кожному об'єкту не пізніше граничної дати строку надання послуг, визначеної у додатку А до додатку 1 до договору.
У пункті 9.2.1 договору зазначено, що у випадку несвоєчасного надання послуг до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості послуг.
Відповідно до пункту 9.3 договору виконавець зобов'язується сплатити замовнику кожні, з передбачених цим договором штрафних санкцій, у строк, що визначений у відповідній письмовій вимозі замовника, якщо інше не визначено договором.
Згідно з п. 9.12.1. договору замовник має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно з умовами та порядку, встановлених цим договором, та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору виконавцем, з сум, які підлягають виплаті виконавцю. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою ТОВ «Оператор ГТС України», що направлена на адресу та/або електронну адресу виконавця, вказану в умовах цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний повідомити виконавця.
На виконання вказаного договору станом на 30.12.2024 позивачем надано послуги/виконано роботи на загальну суму 1 980 547,20грн., про що сторонами складено та підписано наступні акти: №№ ОУ-0075 (22.05.24); ОУ-0076 (22.05.24); ОУ-0078 (22.05.24); ОУ-0077 (22.05.24); ОУ-0073 (22.05.24); ОУ-0080 (22.05.24); ОУ-0071 (22.05.24); ОУ-0088 (03.06.24); ОУ-0089 (03.06.24); ОУ-0090 (03.06.24); ОУ-0108 (27.06.24); ОУ-0109 (27.06.24); ОУ-0110 (27.06.24); ОУ-0111 (27.06.24); ОУ-0112 (28.06.24); ОУ-0113 (02.07.24); ОУ-0115 (02.07.24); ОУ-0116 (02.07.24); ОУ-0117 (03.07.24); ОУ-0118 (03.07.24); ОУ-0122 (12.07.24); ОУ-0125 (15.07.24); ОУ-0126 (15.07.24); ОУ-0124 (29.07.24); ОУ-0141 (12.08.24); ОУ-0142 (12.08.24); ОУ-0143 (12.08.24); ОУ-0144 (12.08.24); ОУ-0145 (12.08.24); ОУ-0148 (16.08.24); ОУ-0153 (23.08.24); ОУ-0155 (23.08.24); ОУ-0156 (23.08.24); ОУ-0162 (26.08.24); ОУ-0165 (30.08.24); ОУ-0170 (06.09.24); ОУ-0171 (06.09.24); ОУ-0175 (12.09.24); ОУ-0176 (12.09.24); ОУ-0177 (17.09.24); ОУ-0178 (25.09.24); ОУ-0179 (25.09.24); ОУ-0180 (25.09.24); ОУ-0183 (30.09.24); ОУ-0184 (30.09.24); ОУ-0192 (10.10.24); ОУ-0193 (10.10.24); ОУ-0194 (18.10.24); ОУ-0201 (30.10.24); ОУ-0202 (30.10.24); ОУ-0203 (30.10.24); ОУ-0205 (08.11.24); ОУ-0207 (08.11.24); ОУ-0208 (08.11.24); ОУ-0211 (13.11.24); ОУ-0212 (21.11.24); ОУ-0213 (21.11.24); ОУ-0219 (29.11.24); ОУ-0220 (29.11.24); ОУ-0221 (29.11.24); ОУ-0217 від 09.12.2024; ОУ-0234 від 10.12.2024; ОУ-0238 від 13.12.2024; ОУ-0241 від 16.12.2024.
Натомість, відповідачем сплачено в рахунок оплати наданих послуг 1 470 182,40 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою, у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг на суму 202 176,00 грн.
Водночас, позивачем унаслідок прострочення надання послуг на підставі вимог про сплату штрафних санкцій №№: ТОВВИХ-24-8355 від 03.06.24; ТОВВИХ-24-8352 від 03.06.2024; ТОВВИХ-24-9958 від 03.07.2024; ТОВВИХ-24-10339 від 09.07.2024; ТОВВИХ-24-10798 від 16.07.2024; ТОВВИХ-24-11812 від 01.08.2024; ТОВВИХ-24-11489 від 29.07.2024; ТОВВИХ-24-12650 від 16.08.2024; ТОВВИХ-24-13136 від 26.08.2024; ТОВВИХ-24-13543 від 03.09.2024; ТОВВИХ-24-14039 від 12.09.2024; ТОВВИХ-24- 14465 від 20.09.2024; ТОВВИХ-24-14554 від 23.09.2024; ТОВВИХ-24-14911 від 30.09.2024; ТОВВИХ-24-15007 від 02.10.2024; ТОВВИХ-24-15375 від 09.10.2024; ТОВВИХ-24-15967 від 21.10.2024 сплачено на рахунок відповідача штрафні санкції в загальному розмірі 57 698,01 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою.
Надалі, позивачем отримано від відповідача вимогу від 14.11.2024 №ТОВВИХ-24-17528 про застосування штрафних санкцій в загальному розмірі 45 727,20 грн. за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг ОУ-0202 від 30.10.2024, вартість робіт за яким склала 18921,60 грн.
Згідно з повідомленням №ТОВВИХ-24-17914 від 21.11.2024 про застосовування відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції, передбаченої п. 9.12.1. договору від 09.02.2024 № 4600008996, відповідачем утримана сума штрафних санкцій у загальному розмірі 18 921,60 грн із суми грошових коштів 18 921,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 14.11.2024 №ОУ0202, які підлягли сплаті на користь позивача за умовами договору від 09.02.2024 №4600008996.
Також, у повідомленні №ТОВВИХ-24-18138 від 25.11.2024 відповідачем вказано про застосовування до позивача оперативно-господарської санкції, передбаченої п. 9.12.1. договору від 09.02.2024 № 4600008996 та утримання суми штрафної санкції у загальному розмірі 18 921,60 грн із суми грошових коштів 18 921,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 30.10.2024 №ОУ0202, які підлягали сплаті на користь позивача за умовами договору від 09.02.2024 №4600008996.
Листом позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для задоволення вимоги від 14.11.2024 №ТОВВИХ-24-17528.
Так, позивачем здійснено контррозрахунок пені за вимогою від 14.11.2024 №ТОВВИХ-24-17528, за якою пеня за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг від 30.10.2024 №ОУ0202 становить сума 457,27 грн.
Поряд із цим, позивачем отримано вимогу від 18.11.2024 №ТОВВИХ-24-17679 від відповідача про нараховані штрафні санкції 121 020,48 грн за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024, вартість робіт за яким склала 41 731,20 грн.
Відповідно до повідомлення №ТОВВИХ-24-18105 від 25.11.2024 про застосовування оперативно-господарської санкції, передбаченої п. 9.12.1. договору від 09.02.2024 № 4600008996 відповідачем утримана сума штрафних санкцій у загальному розмірі 41 731,20 грн із суми грошових коштів 41 731,20 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 30.10.2024 №ОУ0201, які підлягали сплаті на користь позивача.
Проте, позивач листом повідомив відповідача, що заперечує проти задоволення вимоги від 18.11.2024 №ТОВВИХ-24-17679 та утримання нарахованих за вказаною вимогою суми штрафних санкцій через неправильність здійснених розрахунків.
Згідно з контррозрахунком позивача пеня за несвоєчасне виконання позивачем робіт за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024 складає 1 210,21 грн, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним актом становить суму 40 520,99 грн.
Надалі, відповідачем надіслано позивачу вимогу від 25.11.2024 №ТОВВИХ-24-18137 за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг: - ОУ-0207 від 08.11.2024, вартість робіт за яким склала 51 840,00 грн - ОУ-0208 від 08.11.2024, вартість робіт за яким склала 23 846,40 грн - ОУ-0205 від 08.11.2024, вартість робіт за яким склала 37 843,20 грн Таким чином, відповідачем нарахована пеня в розмірі 431 412,48 грн та штраф у розмірі 7 947,08 грн.
Як слідує з повідомлення від 29.11.2024 №ТОВВИХ-24-18485, відповідачем застосовано до позивача оперативно-господарські санкції та утримана сума штрафних санкцій: у розмірі 37 843,20 грн із суми грошових коштів 37 843,20 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 08.11.2024 №ОУ-0205, які підлягали сплаті на користь позивача; у розмірі 51 840,00 грн із суми грошових коштів 51 840,00 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 08.11.2024 №ОУ-0207, які підлягали сплаті на користь позивача; у розмірі 23 846,40 грн із суми грошових коштів 23 846,40 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 08.11.2024 №ОУ-0208, які підлягали сплаті на користь позивача.
Відповідно до повідомлення від 29.11.2024 №ТОВВИХ-24-18485 про застосовування до позивача оперативно-господарської санкції, відповідачем утримана сума штрафних санкцій: у розмірі 37 843,20 грн із суми грошових коштів 37 843,20 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 08.11.2024 №ОУ-0205, які підлягали сплаті на користь позивача; у розмірі 51 840,00 грн із суми грошових коштів 51 840,00 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 08.11.2024 №ОУ-0207, які підлягали сплаті на користь позивача; у розмірі 23 846,40 грн із суми грошових коштів 23 846,40 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 08.11.2024 №ОУ-0208, які підлягали сплаті на користь позивача.
Листом від 25.11.2024 №ТОВВИХ-24-18137 позивач висловив заперечення проти задоволення вимоги та утримання нарахованих за вказаною вимогою суми штрафних санкцій через неправильність здійснених розрахунків.
За контррозрахунком позивача пеня за несвоєчасне виконання робіт по актам приймання наданих послуг ОУ-0207 від 08.11.2024; ОУ-0208 від 08.11.2024; ОУ-0205 від 08.11.2024 становить 4314,12 грн та штраф у розмірі 4314,12 грн, загальна сума складає 12 261,20 грн.
Приймаючи до уваги, що за актами приймання наданих послуг №№ ОУ-0207 від 08.11.2024; ОУ-0208 від 08.11.2024; ОУ-0205 від 08.11.2024 заборгованість відповідача в загальному розмірі становить 113 529,60 грн, тому за вирахуванням штрафних санкцій 12 261,20 грн, залишок боргу відповідача складає суму 101 268,40 грн.
У вимозі від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18346 відповідачем за несвоєчасне виконання позивачем робіт за актом приймання наданих послуг ОУ-0211 від 08.11.2024, вартість робіт за яким склала 27 993,60 грн, застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 122 332,02 грн (пеню у розмірі 120 372,48 грн та штраф у розмірі 1 959,54 грн).
Водночас, відповідачем надані повідомлення про застосовування до позивача оперативно-господарської санкції, а саме: від 04.12.2024 №ТОВВИХ-24-18802 щодо утримання суми штрафної санкції у загальному розмірі 27 993,60 грн із суми грошових коштів 27 993,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 13.11.2024 №ОУ0211, які підлягали сплаті на користь позивача; від 09.12.2024 №ТОВВИХ-24-19097 щодо утримання суми штрафної санкції у загальному розмірі 27 993,60 грн із суми грошових коштів 27 993,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 13.11.2024 №ОУ0211, які підлягали сплаті на користь позивача.
Згідно із контррозрахунком позивача, відповідач має право на нарахування та утримання пені за несвоєчасне виконання робіт за актами приймання наданих послуг ОУ-0211 від 08.11.2024, у розмірі 1203,72 грн та штрафу у розмірі 1 959,54 грн, а всього суму штрафних санкцій у розмірі 3 163,26 грн.
Відтак, за вирахуванням 3 163,26 грн штрафних санкцій, відповідач зобов'язаний сплатити 24 830,34 грн за актом приймання наданих послуг №ОУ-0211 від 08.11.2024.
Як слідує з вимоги відповідача від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18347 за несвоєчасне виконання робіт за актами приймання наданих послуг: №ОУ-0212 від 21.11.2024, вартість робіт за яким склала 34 732,80 грн - №ОУ-0213 від 21.11.2024 вартість робіт за яким склала 26 956,80 грн, до позивача застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 318 935,24 грн, з яких: пеня у розмірі 314 616,96 грн та штраф у розмірі 4 318,28 грн.
Згідно із повідомленням від 16.12.2024 №ТОВВИХ-24-19511 про застосовування оперативно-господарської санкції відповідачем утримана сума штрафних санкцій: у розмірі 34 732,80 грн із суми грошових коштів 34 732,80 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 21.11.2024 №ОУ-0212; у розмірі 26 956,80 грн із суми грошових коштів 26 956,80 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 21.11.2024 №ОУ-0213.
Відповідно до повідомлення від 30.12.2024 №ТОВВИХ-24-20423 про застосовування відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції, відповідачем здійснено утримання суми штрафної санкції: у розмірі 26 697,60 грн із суми грошових коштів 26 697,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 29.11.2024 №ОУ-0219; у розмірі 20 217,60 грн із суми грошових коштів 20 217,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 29.11.2024 №ОУ-0220; у розмірі 49 248,00 грн із суми грошових коштів 49 248,00 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 29.11.2024 №ОУ-0221.
За здійсненим позивачем контррозрахунком за вимогою від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18347 відповідач має право на утримання за несвоєчасне виконання робіт за актами приймання наданих послуг №ОУ-0212 від 21.11.2024, ОУ-0213 від 21.11.2024 пені у розмірі 3 146,18 грн та штрафу у розмірі 4 318,28 грн, тобто загальна сума штрафних санкцій становить розмір 7 464,46грн.
Отже, за актами приймання наданих послуг №ОУ-0212 від 21.11.2024, ОУ-0213 від 21.11.2024 заборгованість відповідача перед позивачем після вирахування штрафних санкцій у розмірі 7 464,46 грн становить 54 225,14 грн.
Також, відповідачем надано позивачу вимогу від 16.12.2024 №ТОВВИХ-24-19513 щодо застосування за несвоєчасне виконання робіт за актами приймання наданих послуг № ОУ-0221 від 29.11.2024, вартість робіт за яким склала 49 248,00 грн, № ОУ-0220 від 29.11.2024 вартість робіт за яким склала 20 217,60 грн, № ОУ-0219 від 29.11.2024 вартість робіт за яким склала 26 697,60 грн., штрафних санкцій у загальному розмірі 417 978,13 грн, з яких: пеня у розмірі 414 694,08 грн та штраф у розмірі 3 284,05 грн.
Так, у повідомленні від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19978 про застосовування оперативно-господарської санкції відповідачем зазначено про утримання суми штрафної санкції: у розмірі 26 697,60 грн із суми грошових коштів 26 697,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 29.11.2024 №ОУ-0219; у розмірі 20 271,60 грн із суми грошових коштів 20 27,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 29.11.2024 №ОУ-0220; у розмірі 49 248,00 грн із суми грошових коштів 49 248,00 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 29.11.2024 №ОУ-0221.
Відповідно до здійсненого позивачем контррозрахунку пені за вимогою від 16.12.2024 №ТОВВИХ-24-19513 пеня за несвоєчасне виконання робіт за актами приймання наданих послуг № №ОУ-0221 від 29.11.2024, ОУ-0220, ОУ-0219 від 29.11.2024 становить суму 4 146,95 грн, штраф у розмірі 3 284,05 грн.
Таким чином, за вирахуванням розміру штрафних санкцій, борг відповідача за актами приймання наданих послуг № №ОУ-0221 від 29.11.2024р., ОУ-0220, ОУ-0219 від 29.11.2024 складає 88 732,20 грн.
Як слідує з вимоги від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19979 за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024, вартість робіт за яким склала 40176,00 грн відповідачем нараховано 280 026,73 грн штрафних санкцій, з яких: пеня у розмірі 277 214,40 грн та штраф у розмірі 2 812,33 грн.
Водночас, за контррозрахунком позивача, за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 пеня становить 2 772,14 грн, штраф 2 812,33 грн, а всього розмір штрафних санкцій складає суму 5 584,47 грн.
Отже, за вирахуванням розміру штрафних санкцій 5 584,47 грн, відповідач зобов'язаний сплатити 34 591,53 грн боргу за актом приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024.
Згідно із вимогою від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19970 відповідачем за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024, вартість робіт за яким склала 27 216,00 грн, нараховано позивачу 108 047,52 грн штрафних санкцій, а саме: пеню у розмірі 106 142,40 грн та штраф у розмірі 1 90,12 грн.
За контррозрахунком позивача, пеня за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024 становить 1061,42 грн, штраф складає 1 905,12 грн, відтак залишок боргу відповідача за цим актом є 24 249,46 грн.
Відповідно до вимоги від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19971 позивачу за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг № ОУ-0238 від 13.12.2024, вартість робіт за яким склала 28 512,00 грн, відповідачем нараховано пеню у розмірі 119 750,40 грн та штраф у розмірі 1 995,84 грн.
Натомість, за здійсненим позивачем контррозрахунком, пеня за несвоєчасне виконання робіт за актами приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024р. становить 1 197,51 грн та штраф у розмірі 1 995,84 грн.
Таким чином, за вирахуванням розміру штрафних санкцій, відповідач зобов'язаний сплатити за актом приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 кошти в сумі 25 318,65 грн.
Поряд із цим, у вимозі від 30.12.2024 №ТОВВИХ-24-20373 за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024, вартість робіт за яким склала 54 432,00 грн, відповідачем нараховано позивачу пеню у розмірі 244 944,00 грн та штраф у розмірі 3 810,24 грн.
У свою чергу, позивачем здійснено контррозрахунок штрафних санкцій за вимогою 30.12.2024 №ТОВВИХ-24-20373, відповідно до якого пеня за несвоєчасне виконання робіт за актом приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 складає 2449,44 грн та штраф у розмірі 3 810,24 грн.
Відтак, за актом приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 на суму 54 432,00 грн борг відповідача за вирахуванням 6 259,68 грн штрафні санкції, складає 48 172,32 грн.
Враховуючи наведене, при зверненні з даним позовом до суду, позивач просив стягнути заборгованість за виконані, але неоплачені відповідачем роботи за договором №4600008996 від 09.02.2024, строк оплати по яких настав, у загальному розмірі 185 084,06 грн, що включає заборгованість: за актом приймання наданих послуг ОУ-0202 від 30.10.2024 у розмірі 18 464,33 грн; за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024 у розмірі 40 520,99 грн; за актами приймання наданих послуг №№ ОУ-0207 від 08.11.2024; ОУ-0208 від 08.11.2024; ОУ-0205 від 08.11.2024 у розмірі 101 268,40 грн; за актом приймання наданих послуг № ОУ-0211 від 08.11.2024 у розмірі 24 830,34 грн. Також, позивач просив зобов'язання відповідача припинити зловживання своїми правами за договором №4600008996 від 09.02.2024, а саме: зобов'язати ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» припинити нарахування пені за п. 9.2.1. договору №4600008996 від 09.02.2024 у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання та здійснювати нарахування пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка вартості послуг за кожен день прострочення їх надання.
У подальшому, у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути загалом суму 460 373,36 грн, з яких 185 084,06 грн - борг, заявлений до стягнення в позові, та 275 289,30 грн донарахованого боргу, що включає заборгованість: за актами приймання наданих послуг №ОУ-0212 від 21.11.2024, ОУ-0213 від 21.11.2024 у розмірі 54 225,14 грн (зі строком оплати 05.01.2025), за актами приймання наданих послуг №№ОУ-0221 від 29.11.2024, ОУ-0220, ОУ-0219 від 29.11.2024 у розмірі 88 732,20 грн (зі строком оплати 13.01.2025), за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 у розмірі 34 591,53 грн (зі строком оплати 22.01.2025), за актами приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024 у розмірі 24 249,46 грн (зі строком оплати 23.01.2025), за актами приймання наданих послуг № ОУ-0238 від 13.12.2024 у розмірі 25 318,65 грн (зі строком оплати 27.01.2025), за актами приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 у розмірі 48 172,32 грн (зі строком оплати 30.01.2025). Крім того, просив стягнути пеню за договором у розмірі 1459,89 грн, атакож відсотки річних за користування чужими грошовими коштами за договором у розмірі 4,01 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/16318/24 у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом вище, відповідачем нараховано позивачу штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт за договором за актами приймання наданих послуг № ОУ-0202 від 30.10.2024, №ОУ-0201 від 30.10.2024, №ОУ-0207 від 08.11.2024, №ОУ-0208 від 08.11.2024, №ОУ-0205 від 08.11.2024, №ОУ-0211, №ОУ-0212 від 21.11.2024, №ОУ-0213 від 21.11.2024, №ОУ-0221 від 29.11.2024, №ОУ-0220, №ОУ-0219 від 29.11.2024, №ОУ-0217 від 09.12.2024, №ОУ-0234 від 10.12.2024, №ОУ-0238 від 13.12.2024, №ОУ-0241 від 16.12.2024. Дані суми штрафних санкцій зараховані відповідачем шляхом застосування оперативно-господарських санкцій у рахунок оплати за надані позивачем послуги за вказаними актами.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, за змістом частини 3 статті 549 ЦК України, пеня обчислюється саме у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на постанову Великої Палати Верховного суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, у якій наголошено, що текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Згідно з пунктом 9.2.1 договору у випадку несвоєчасного надання послуг до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 відсотків вартості послуг.
Ураховуючи наведене, обчислення визначеного в пункті 9.2.1 договору розміру пені відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України здійснюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що є арифметично правильним контррозрахунок позивача нарахованої відповідачем пені, що обчислена у розмірі 0,1 відсоток від вартості послуг за кожен день прострочення їх надання.
Таким чином, доводи відповідача, що судом першої інстанції не надано правової оцінки умовам пункту 9.2.1 договору, яким сторони чітко передбачили відповідальність виконавця за несвоєчасне надання послуг у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості послуг за кожен день прострочення їх надання є безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні надано правову оцінку умовам пункту 9.2.1 договору в розрізі статті 549 ЦК України, частини 4 статті 231 ГК України, а також застосовано висновки Великої Палати Верховного суду, викладені у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, якою наголошено, що текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Також колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що судом першої інстанції не було враховано правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 757/45133/15-ц, де вказано, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Проте, колегія суддів вважає, що позиція суду першої інстанції цілком узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 757/45133/15-ц. Так, зокрема, Велика Палата зауважила, що «частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Розкриваючи зміст, засади, свободи договору, у статтях 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору. Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства».
Таким чином, роблячи висновок про те, що обчислення визначеного в пункті 9.2.1 договору розміру пені відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України здійснюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пені, насамперед, є імперативною категорією, порядок обчислення якої в силу 549 ЦК України здійснюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Таким чином, відповідач помилково відкинув висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що свобода договору не є безмежною, оскільки сторони не можуть діяти всупереч положенням ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції вірно визнано обґрунтованими доводи позивача про наявність за відповідачем заборгованості за актами приймання наданих послуг № ОУ-0202 від 30.10.2024, № ОУ-0201 від 30.10.2024, № ОУ-0207 від 08.11.2024, № ОУ-0208 від 08.11.2024, № ОУ-0205 від 08.11.2024, № ОУ-0211, №ОУ-0212 від 21.11.2024, № ОУ-0213 від 21.11.2024, №ОУ-0221 від 29.11.2024, №ОУ-0220, №ОУ-0219 від 29.11.2024, №ОУ-0217 від 09.12.2024, № ОУ-0234 від 10.12.2024, № ОУ-0238 від 13.12.2024, №ОУ-0241 від 16.12.2024 у загальній сумі 460 373,36 грн.
Доводи відповідача, що суд першої інстанції без вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для скасування оперативно-господарських санкцій вирішив питання про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 460 737,36 грн та штрафних санкцій, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, законом передбачено право, а не обов'язок особи звернутись із позовом про скасування застосованої оперативно-господарської санкції. І підставою такого позову є саме незгода із фактом застосування санкції, а не із порядком її нарахування, яка є відмінною від оперативно-господарської.
Право на застосування відповідачем оперативно-господарських санкцій передбачено п.9.12. договору. Згідно з п.9.12.1. вказаного договору, замовник має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно з умовами та порядку, встановлених цим договором, та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору виконавцем, з сум, які підлягають виплаті виконавцю. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою ТОВ «Оператор ГТС України», що направлена на адресу та/або електронну адресу виконавця, вказану в умовах цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний повідомити виконавця.
Таким чином, право відповідача на застосування такої адміністративно-господарської санкції як утримання суми нарахованих штрафних санкцій є похідним від реалізованого згідно з умовами та порядком, встановлених цим договором права на нарахування штрафних санкцій. Тобто, відповідач може утримати з позивача лише ту суму штрафних санкцій, яка нарахована відповідно до умов договору. І з огляду на те, що за умовами п. 9.2.1. договору передбачено застосування штрафної санкції у вигляді пені, яка за імперативними нормами законодавства розраховується саме у відсотках, про що у п. 9.2.1 договору сторонами помилково не зазначено, то і реалізація відповідачем права на утримання нарахованих штрафних санкцій може відбуватися виключно у межах сум, нарахованих згідно з умовами договору.
З огляду на те, що позивач не заперечував проти застосування такої оперативно- господарської санкції, як утримання суми пені, але заперечував саме щодо порядку визначення розміру штрафної санкції (пені) і навіть здійснив контррозрахунок, з яким погодився суд першої інстанції, то заявляти вимогу про скасування оперативно - господарської санкції по суті було б невірним. Оскільки позивач вважає, що відповідачем можуть бути утримані лише ті суми штрафних санкцій, що нараховані згідно з умовами договору та які зазначені позивачем у відповідних контррозрахунках, то позивач не погоджується не з самим фактом застосування відповідачем оперативно-господарських санкцій, а з розміром надмірно утриманих як штрафні санкції грошових коштів.
Крім того, позивачем нарахована пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за виконані роботи за договором № 4600008996 від 09.02.2024: у розмірі 25,85 грн на суму боргу 18 464,33 грн; у розмірі 56,73 грн на суму боргу 40 520,99 грн; у розмірі 50,63 грн на суму боргу 101 268,40 грн; у розмірі 101,55 грн за актом приймання наданих послуг ОУ-0202 від 30.10.2024 на суму боргу 18 464,33 грн; у розмірі 222,87 грн за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024 на суму боргу 40 520,99 грн; у розмірі 465,83 грн за актами приймання наданих послуг №№ ОУ-0207 від 08.11.2024; ОУ-0208 від 08.11.2024; ОУ-0205 від 08.11.2024 на суму боргу 101 268,40 грн; у розмірі 114,22 грн за актом приймання наданих послуг № ОУ-0211 від 08.11.2024 на суму боргу 24 830,34 грн; у розмірі 178,94 грн за актами приймання наданих послуг №ОУ-0212 від 21.11.2024, №ОУ-0213 від 21.11.2024 на суму боргу 54 225,14 грн; у розмірі 221,83 грн за актами приймання наданих послуг №ОУ-0221 від 29.11.2024, № ОУ-0220, №ОУ-0219 від 29.11.2024 на суму боргу 88 732,20 грн; у розмірі 51,89 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 на суму боргу 34 591,53 грн; у розмірі 36,37 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024 на суму боргу 24 249,46 грн; у розмірі 27,85грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0238 від 13.12.2024 на суму боргу 25 318,65 грн; у розмірі 38,54 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 на суму боргу 48 172,32 грн.
Так, відповідно до п. 9.7 договору у разі прострочення оплати послуг за договором замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01 % простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивачем у наданому до позову розрахунку помилково зазначено гранічний строк оплати за актами приймання наданих послуг №0У-0217 від 09.12.2024 та №0У-0234 від 10.12.2024.
Так, відповідно до п.3.2 договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у розділі 18 цього договору, не раніше 30 (тридцяти) календарних днів та не пізніше 45 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту наданих послуг.
Колегія суддів зазначає, що гранічний строк оплати за актом приймання наданих послуг за № 0У-0217 від 09.12.2024 є 23.01.2025 та за актом приймання наданих послуг № 0У-0234 від 10.12.2024 є 24.01.2025.
Крім того, колегія суддів зауважує, що на позивачу лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.
Водночас, колегія суддів зазначає, що граничний строк оплати за актом приймання наданих послуг № 0У-0234 від 10.12.2024 є 24.01.2025, що вплинуло на розрахунок позивачем штрафних санкцій - пені. Так, зокрема, згідно із доданим до суду першої інстанції розрахунком, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем заборгованості за актом приймання наданих послуг № 0У-0234 від 10.12.2024 у розмірі 24 249,46 грн було здійснено позивачем, починаючи з 24.01.2025, проте мало бути було здійснено з 25.01.2025.
Розрахунок пені з 25.01.2025 до 07.02.2025 здійснюється наступним чином: 24 249,46 x 0.01 x 14 : 100 = 33,95 грн. Водночас, у поданому позивачем розрахунку до суду першої інстанції пеня за вказаним актом склала 36,37 грн, тобто на 2,42 грн більше.
За таких обставин, з урахуванням коригування суми пені за актом приймання наданих послуг №0У-0234 від 10.12.2024 загальна сума нарахованої пені за всіма актами, яка підлягає стягненню становить розмір 1 457,47 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає змінити резолютивну частину рішення стосовно розміру пені, виклавши її в редакції даної постанови.
Також, за прострочення виконання грошового зобов'язання за виконані роботи за договором позивачем нараховано 0,01 % річних від простроченої суми, а саме: 0,07 грн на суму боргу 18 464,33 грн, 0,15 грн на суму боргу 40 52099 грн, 0,14 грн на суму боргу 101 268,40 грн; 0,28 грн за актом приймання наданих послуг ОУ-0202 від 30.10.2024 на суму боргу 18 464,33 грн; 0,61 грн за актом приймання наданих послуг ОУ-0201 від 30.10.2024 на суму боргу 40 520,99 грн; 1,27 грн за актами приймання наданих послуг №№ ОУ-0207 від 08.11.2024; ОУ-0208 від 08.11.2024; ОУ-0205 від 08.11.2024 на суму боргу 101 268,40 грн; 0,31 грн за актом приймання наданих послуг № ОУ-0211 від 08.11.2024 на суму боргу 24 830,34 грн; 0,49 грн за актами приймання наданих послуг №№ №ОУ-0212 від 21.11.2024, ОУ-0213 від 21.11.2024 на суму боргу 54 225,14 грн; 0,61 грн за актами приймання наданих послуг №№ОУ-0221 від 29.11.2024, ОУ-0220, ОУ-0219 від 29.11.2024 на суму боргу 88 732,20 грн; 0,14 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0217 від 09.12.2024 на суму боргу 34 591,53 грн; 0,10 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0234 від 10.12.2024 на суму боргу 24 249,46 грн; 0,08 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0238 від 13.12.2024 на суму боргу 25 318,65 грн; 0,11 грн за актами приймання наданих послуг № ОУ-0241 від 16.12.2024 на суму боргу 48 172,32 грн.
У пункті 9.8 договору погоджено, що на суму боргу за порушення строку здійснення платежів нараховується 0,01 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок відсотків, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що він є арифметично правильний, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 42 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).
Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначається гонорар.
При цьому, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Разом з цим, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правової допомоги №22 від 01.01.2020, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Харківська юридична компанія "Альфа-Лекс", додаткову угоду №4 від 04.12.2024 до договору, акт виконаних робіт, опис виконаних робіт та платіжну інструкцію на суму 42 000,00 грн.
Відповідно до п.3.1 договору вартість послуг за даним договором визначається сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди про визначення окремого доручення та узгодження вартості послуг.
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди №4 від 04.12.2024 до договору, клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язаннянадавати клієнту усіма законними методами та способами правову допомогу, що полягає у захисті інтересів клієнта в суді першої інстанції у справі за позовом до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (за договором №4600008996 від 09.02.2024 про надання послуги з технічного огляду та випробувань).
Пунктом 2 додаткової угоди №4 передбачено, що за виконання доручення, визначеного п.1 цієї додаткової угоди, клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 42 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об'єднання не пізніше 5 календарних днів з дати підписання додаткової угоди.
Адвокатське об'єднання за результатом надання послуг складає та направляє клієнту акт прийому-передачі наданих послуг (Звіт), в якому визначаються види та перелік наданої правової допомоги, загальний обсяг витраченогоАдвокатським об'єднаннямчасу, розмір фактичних витрат, здійснених у зв'язку з виконанням доручення клієнта ( пункт 3).
У пункті 9 додаткової угоди сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору про надання правової допомоги №22 від 01.01.2020 до 31.12.2025.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2025 адвокатом надано, а клієнтом отримано наступну правничу допомогу:
- юридичний аналіз первинної документації клієнта, інших доказів у справі, формування правової позиції та первинна юридична консультація клієнта, складення вимоги - 3,50 години;
- складання позовної заяви, оформлення додатків до позову та забезпечення її подання до суду в порядку, визначеному ГПК України - 12,50 годин;
- представництво в суді у справі №910/16318/24, що включає складення та подання до суду наступних процесуальних документів: заяви про долучення розрахунків; відповіді на відзив; заяви про збільшення позовних вимог; клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу - 7 годин;
- складання та подання до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних вадвокатом у справі №910/16318/24 - 0,50 годин.
Гонорар адвоката за надану клієнту правничу допомогу становить 42 000,00 грн.
На виконання додаткової угоди №4 від 04.12.2024 (договір №22 від 01.01.2020), згідно із платіжною інструкцією №369 від 12.12.2024 ТОВ «Індастріал сейфті Україна» сплачено на рахунок АО «Харківська ЮК «Альфа-Лекс» обумовлений у договорі гонорар в розмірі 42 000,00 грн.
Правова допомога «Індастріал сейфті Україна» в межах розгляду справи №910/16318/24 надавалася адвокаткою Макаренко Оксаною Андріївною, що підтверджується ордером серії АХ №1229122, виданим Адвокатським об'єднанням «Харківська ЮК «Альфа-Лекс» 30.12.2024.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як було встановлено судом першої інстанції, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти клопотання про розподіл судових витрат, зазначаючи що позивач не довів належними та допустимими доказами співмірність та розумку необхідність витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що такі витрати були понесені фактично.
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.
Обґрунтовуючи розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції позивач посилався, зокрема, на: юридичний аналіз первинної документації клієнта, інших доказів у справі, формування правової позиції та первинна юридична консультація клієнта, складення вимоги - 3,50 години; складання позовної заяви, оформлення додатків до позову та забезпечення її подання до суду в порядку, визначеному ГПК України - 12,50 годин.
Колегія суддів зауважує, що зазначені вищі послуги охоплюються поданням позовної заяви, вивченням і аналізом позовних матеріалів, аналізом судової практики, консультуванням клієнта щодо перспектив захисту в суді першої інстанції.
Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі 873/52/22.
Також така послуга, як складання та подання до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №910/16318/24 на яку витрачено майже годину часу, не є необхідною, оскільки детальний опис лише відтворює послуги, що зазначені у акті приймання передачі від 12.12.2024.
Таким чином, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (позовна заява, заперечення, пояснення), доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), кількість судових засідань та витрачений на них час, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката та враховуючи відмову позивачу у позовній вимозі немайнового характеру, до 10 000,00 грн. В іншій частині заявлені витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задоволенню.
Усі інші доводи та міркування сторін, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Водночас, представники позивача та відповідача визнали, що у наданому позивачем до позовної заяви розрахунку помилково зазначено гранічний строк оплати за актами приймання наданих послуг №0У-0217 від 09.12.2024 та №0У-0234 від 10.12.2024, що призвело до збільшення суми пені за актом №0У-0234 від 10.12.2024 на 2,42 грн, тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення місцевого господарського суду, з викладенням резолютивної частини стосовно розміру пені в редакції даної постанови.
Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 підлягає залишенню без задоволення. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 слід змінити в частині розміру пені, виклавши її в редакції даної постанови.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 змінити в частині розміру пені, виклавши резолютивну частину стосовно розміру пені в редакції даної постанови.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сейфті Україна" (61037, Україна, Харківська обл.. м. Харків, вул. Мефодіївська, 15; ідентифікаційний код 38158847) пеню у розмірі 1 457 (одну тисячу чотириста п'ятдесят сім) грн. 47 коп.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16318/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/16318/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 15.10.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім