79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" жовтня 2025 р. Справа № 3/454
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.І. Матущака,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Рисовський» б/н від 06.09.2025 (вх. № 01-05/2712/25 від 08.09.25)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.08.2025 (суддя Король М.Р.)
за скаргою Фермерського господарства «Рисовський» на дії (бездіяльність) державного виконавця
у справі № 3/454
за позовом Фермерського господарства «Рисовський», с. Зубра, Львівська область
до відповідача Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Солонка, Львівська область,
про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.2025 року cкаргу Фермерського господарства «Рисовський» на бездіяльність Пустомитівського відділу ДВС повернути заявнику без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Фермерське господарство «Рисовський» 06.09.2025 звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду по справі №3/454 від 22.08.2025 та направити скаргу на продовження розгляду до господарського суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк 10 днів з дня отримання ухвали суду на усунення недоліків апеляційної скарги.
Так, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, вказані скаржником у апеляційній скарзі, визнані судом неповажними, у зв'язку з чим, апеляційна скарга і була залишена без руху ухвалою суду від 15.10.2025.
01 жовтня 2025 року від скаржника до суду надійшли пояснення, в яких апелянт зазначив інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
В поданому клопотанні, скаржник зазначає, що апеляційна скарга була відправлена до Західного апеляційного господарського суду 30.08.2025 і була зареєстрована з невідомих підстав в місцевому господарському суді, що посвідчено в системі «Електронний суд».
Оскільки більше 5 днів не було реагування про направлення господарським судом апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду, 06.09.2025 скаржником повторно було направлено скаргу напряму до Західного апеляційного господарського суду, з проханням поновити строк на звернення за цією повторно поданою апеляційною скаргою.
На переконання скаржника, подання апеляційної скарги через господарський суд, який ухвалив рішення, не є порушенням, а є стандартною процедурою, встановленою законом. Апелянт зазначає, зо згідно зі статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте для зручності сторін вона може бути подана через місцевий суд, який її ухвалив. Місцевий суд, отримавши скаргу, надсилає її до відповідного суду апеляційної інстанції.
Отже, на переконання апелянта, враховуючи те, що скаржником подано апеляційну скаргу 30.08.2025 вчасно у встановлений законодавством строк, але з незалежних від скаржника причин не було зареєстровано в апеляційній інстанції, в тому числі вчасно не була переправлена скарга господарським судом до апеляційного суду, наявні підстави для поновлення строку звернення за цією апеляційною скаргою та прийняти скаргу до розгляду.
Колегія суддів, розглянувши наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказує наступне.
Відповідно до ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 17.5. підпункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі по тексту цієї ухвали також - ЄСІТС) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» №1416-ІХ від 27.04.2021 внесено зміни і до підпункту 17 Перехідних положень ГПК України, згідно якого до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку". Одночасно підпункт 17 розділу "Перехідні положення" доповнено абзацами двадцять другим і двадцять третім такого змісту: "Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля)».
05.10.2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв'язку, про що було відповідне повідомлення (оголошення), опубліковане у газеті "Голос України" №168 (7668) від 04.09.2021.
Саме із цього дня - 05.10.2021 року - апеляційні скарги подаються виключно до апеляційного суду.
Відтак, наведені скаржником у поданому клопотанні обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими, які спростовуються наведеними вище положеннями.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, який в контексті права на оскарження судового рішення визначає, що "у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)" (рішення від 03.04.2008 року у справі “Пономарьов проти України», пункт 41).
Відтак, здійснюючи правосуддя, суд наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним учасником справи обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, врахувати баланс суспільного та приватного інтересу дійти висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
У справі “Пелевін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та Рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.
З огляду на наведене, колегія суддів не може визнати вказані у клопотанні скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 22.08.2025 у справі 3/454- поважними.
Згідно з ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч.4 ст.260 ГПК України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено скаржнику до його електронного кабінету 22.09.2025 о 18:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відтак, останнім днем десятиденного строку на усунення недоліків апеляційної скарги було 03 жовтня 2025 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що підстави для поновлення пропущеного строку, наведені скаржником в апеляційній скарзі та клопотанні від 01.10.2025, визнано судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Рисовський» б/н від 06.09.2025 (вх. № 01-05/2712/25 від 08.09.25).
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
постановив:
1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №3/454 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Рисовський» б/н від 06.09.2025 (вх. № 01-05/2712/25 від 08.09.25) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.08.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак