79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" жовтня 2025 р. Справа №914/3267/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді О.І. Матущак
І.Ю. Панова,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді Львівського району Львівської області б/н від 10.07.2025 року (вх. №01-05/2158/25 від 11.07.2025 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року (суддя Р.І.Матвіїв; повне рішення складено 19.06.2025 року)
у справі № 914/3267/24
за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області
до відповідача: Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді Львівського району Львівської області (надалі КП «Рава-Руське Б/У №2»)
про стягнення 91369,05 грн збитків,
Короткий зміст позовних вимог
30.12.2024 року Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до КП «Рава-Руське Б/У №2» про стягнення 91369,05 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області виявлено здійснення у період з 01.01.2021 до 10.02.2021 самовільного забору та використання підземних вод KП «Рава-Руське Б/У №2» при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), внаслідок чого було заподіяно шкоду державі на суму 91369,05 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року у справі №914/3267/24 повністю задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області. Стягнуто з КП «Рава-Руське Б/У №2» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 91369,05 грн збитків і 3028,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
В ході розгляду справи суд встановив, що відповідач використовує воду на водозаборі підземних вод (свердловини № 1р/е і № 2 р/е) для питних, санітарно-гігієнічних, виробничих потреб та передачі води населенню, передачі води вторинним користувачам.
Також суд першої інстанції встановив, що на час перевірки - жовтень 2021 року КП «Рава-Руське Б/У №2» мало дозвіл на спеціальне водокористування від 25.05.2020 року стосовно свердловин № 1р/е і № 2 р/е, м. Рава-Руська Жовківського району басейн річки Рата, Західний Буг, Вісла, фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення) - за межами м. Рава-Руська, у межах міста Рава-Руська, проте спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) відповідач на час проведення перевірки не мав.
Зокрема, у п. 24 акта перевірки вказано, що відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування земельними ділянками, на яких розташовані свердловини 1 і 2.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 10.02.2025 року, з 15.11.2019 року КП «Річки» при Річківській сільській раді, мало право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4622787900:02:005:0151, що знаходиться в с. Рата.
Суд встановив, що відповідно до рішення Рава-Руської міської ради від 21.04.2021 року припинено КП «Річки» при Річківській сільській раді шляхом приєднання до Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді.
Зокрема вищевказаним рішенням встановлено, що Комунальне підприємство «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді є правонаступником майнових прав та обов'язків КП «Річки» при Річківській сільській раді; вказане рішення передбачало також складення передавального акта, однак такого не подано.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції зазначив стосовно свердловини № 2, яка знаходиться в м. Рава-Руська, що відповідач отримав право постійного користування на ділянку з кадастровим номером 4622710400:01:004:0058 лише 02.02.2023 року, і тільки 27.05.2022 року отримав дозвіл Рава-Руської міської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування по вул. Залізної Дивізії у м. Рава-Руська та доказів його правонаступництва по цьому об'єкту не подано.
Щодо заперечень відповідача про отримання від позивача претензії № 180 від 25.10.2021 року суд вказав, що відповідач не подав доказу про те, що в листопаді 2021 року він отримав документ, відмінний від надісланої претензії.
З приводу заяви відповідача про сплив позовної давності, суд, покликаючись на положення п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, зауважив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Надалі, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тому суд вважав, що до спірних відносин, які виникли в жовтні 2021 року, неможливо застосувати позовну давність
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо перевищення обсягу видобування підземних вод із кожного з водозаборів, а саме свердловини № 1р/е та свердловини № 2р/е, не доведено факт надсилання Повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за вихідним №11-386 від 14.09.2021 року та претензії від 25.10.2021 року № 180. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведені доводи і це свідчить про нез'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року у справі №914/3267/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що підставою позову є виявлення ряду порушень, в тому числі самовільне користування надрами (підземними водами) без дозвільних документів, а саме: - відсутність спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) на водозаборі підземних вод (свердловин №1/е та № 2 р/е) за відсутності у відповідача речових прав на земельні ділянки, на яких розташовані дані свердловини. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року у справі №914/3267/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3267/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: О.І. Матущака, І.Ю. Панову.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/3267/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З'ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 року про розгляд справи №914/3267/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 01.08.2025 року доставлено до електронних кабінетів сторін у справі, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи.
На час ухвалення даної постанови від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги КП «Рава-Руське Б/У №2» у справі №914/3267/24, яке є предметом оскарження.
При ухваленні вказаної постанови колегія суддів виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним ухвалити постанову у вказаній справі в межах розумного строку.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, КП «Рава-Руське Б/У №2» видано дозвіл на спеціальне водокористування від 25.05.2020 року стосовно свердловин № 1р/е, №2р/е зі строком дії до 25.05.2023 року, відповідно до якого встановлено ліміти забору і використання води, ліміти скидання забруднюючих речовин та фактичні скиди речовин зі зворотними водами у поверхневі водні об'єкти.
В матеріалах справи міститься копія наказу Державної екологічної інспекції №533-і/п від 24.09.2021 року про проведення планових перевірок, зокрема КП «Рава-Руське Б/У №2».
На виконання наведеного наказу Державною екологічною інспекцією видано направлення №737 від 24.09.2021 року на проведення планової перевірки у КП «Рава-Руське Б/У №2».
Про проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією направлено відповідачу повідомлення №11-386 від 14.09.2021 року, що підтверджується копією фіскального чеку, наявного у матеріалах справи.
Як вбачається з копії акта № 737/04/991 від 07.10.2021 року, складеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області, за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства сфері охорони навколишнього природного середовища, суб'єктом перевірки є Комунальне підприємство «Рава-Руське будинкоуправління № 2» Львівського району Львівської області, суб'єкт малого підприємництва, високого ступеня ризику. Строк проведення заходу державного нагляду (контролю): 01.10.2021 року - 07.10.2021 року. Суб'єкти, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду, виконуючий обов'язки начальника Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління № 2» Сенецький Юрій Юрійович.
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, встановлено: п. 1 опису виявлених порушень - не проведено інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на основі інвентаризації не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - здійснення викидів забруднюючих речовин без відповідного дозволу, забруднення атмосферного повітря; п. 4 - порушення прав державної власності на надра, відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) на водозабір підземних вод (свердловини № 1 та № 2), скільки в КП «Рава-Руське б/у № 2» відсутні речові права на земельні ділянки, на яких розташовані ці свердловини, самовільне користування надрами, нераціональне використання та виснаження надр (підземні води); п. 5 - підприємство не дотримується умови дозволу на спеціальне водокористування, встановлено факт перевищення ГДС, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування № 105/ЛВ/49д-20 від 25.05.2020 року - порушення умов скидання зворотних вод у водні об'єкти; п. 24 - відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування земельними ділянками, на яких розташовані свердловини №1р/е, №2р/е.
Як вбачається з паспортів свердловин на воду №1р/е, №2р/е, паспортів водозабірної свердловини № 1р/с і № 2р/с, доданих відповідачем до матеріалів справи, свердловина №1р/е знаходиться в с. Рата Жовківського району, а свердловина № 2р/е - в м. Рава-Руська Жовківського району.
Рішенням Рава-Руської міської ради від 21.04.2021 року, КП «Річки» при Річківській сільській раді припинено шляхом приєднання до Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді. Цим же рішенням встановлено, що Комунальне підприємство «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді є правонаступником майнових прав та обов'язків КП «Річки» при Річківській сільській раді.
Матеріали справи містять дозвіл на спеціальне водокористування №105/ЛВ/49д-20 від 25.05.2020 року, зі змісту якого вбачається, що КП «Рава-Руське Б/У №2», а саме на свердловини №№1р/е та 2р/е за адресою М. Рава-Руська Жовківського р-ну, Львівської обл., басейн річки Рата, Західний Буг та Вісла на строк з 25.05.2020 року по 25.05.2025 року.
В матеріалах справи наявна копія довідки № 3344-04-07 від 08.10.2021 року, зі змісту якої вбачається, що на запит від 05.10.2021 року, КП «Рава-Руське Б/У №2» повідомило, що фактичний об'єм забраних і використаних підземних вод із власних свердловин в період 11.02.2021 року - 30.09.2021 року становить 72,18 тис. куб. м.
До позовної заяви Державною екологічною інспекцією у Львівській області подано копію розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) Комунальним підприємством «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді Львівського району Львівської області на водозабір підземних вод (свердловин № 1р/e та № 2р/e) в період з 11.02.2021 року по 30.09.2021 року, складеного 20.10.2021 року. Тобто розрахунок здійснено за порушення, виявлене і описане в п. 4 акту перевірки.
Відповідно до вказаного розрахунку виявлено «самовільне використання водних ресурсів при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), оскільки в КП «Рава-Руське Б/У № 2» відсутні речові права на земельні ділянки, на яких розташовані дані свердловини». Підземні води віднесено до корисної копалини загальнодержавного значення, а використання корисних копалин надається за наявності спеціального дозволу на користування надрами. Забір підземних вод відповідачем на двох свердловинах здійснюється самовільно при відсутності спеціального дозволу на користування надрами.
Розрахунок здійснено за формулою, зазначеною в Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів № 389, в якій використано повідомлений КП «Рава-Руське Б/У № 2» об'єм - 72180 м3 і ще три показники: коефіцієнт 0,3, ставка рентної плати 0,8439 і стала величина « 5», та отримано розмір 91369,05 грн.
Як вбачається з копії фіскального чеку від 23.11.2021 року (отримувач - КП Рава-Руське БУ2, на адресу 80316 Рава-Руська, штрих-код 7901201170527) відповідачу надіслано претензію від 25.10.2021 року про необхідність відшкодування збитків у сумі 91369,05 грн.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення із вказаним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до п.1-3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою КМУ від 19 квітня № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, надр.
У відповідності до положень статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Згідно з статтею 6 Водного кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Згідно з статтею 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Згідно з статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
При цьому, відповідно до частини 9 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного значення, зокрема підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні.
Статтею 19 Кодексу України "Про надра" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 23 Кодексу України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
У цій справі судом встановлено, що на час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства сфері охорони навколишнього природного середовища - жовтень 2021 року відповідач мав дозвіл на спеціальне водокористування від 25.05.2020 року стосовно свердловин № 1р/е і № 2 р/е, м. Рава-Руська Жовківського району басейн річки Рата, Західний Буг, Вісла, фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення) - за межами м. Рава-Руська, у межах міста Рава-Руська, однак, спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) відповідач на час проведення перевірки не мав.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про надання відповідачу земельних ділянок під свердловини №1р/е, №2р/е у користування (оренду).
Також апеляційний господарський суд зазначає, що матеріалами справи, зокрема актом перевірки (п. 4, 24) підтверджено відсутність спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) на водозабір підземних вод (свердловини № 1 та № 2) та відсутність правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, на яких розташовані свердловини №1р/е, №2р/е.
У справі №914/3267/24 суд встановив, що рішенням Рава-Руської міської ради від 21.04.2021 року, КП «Річки» при Річківській сільській раді, припинено шляхом приєднання до Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді. Цим же рішенням встановлено, що Комунальне підприємство «Рава-Руське будинкоуправління № 2» при Рава-Руській міській раді є правонаступником майнових прав та обов'язків КП «Річки» при Річківській сільській раді.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вищевказане рішення передбачало складення передавального акта, однак доказів його складання матеріали справи не містять.
Отже, матеріалами справи підтверджено факт користування відповідачем надрами (підземними водами) на водозабір підземних вод під свердловини №1р/е, №2р/е, а також користування земельними ділянками, на яких розташовані свердловини №1р/е, №2р/е, без правовстановлюючих документів (у спірний період).
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частина 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Частина 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
В оскарженому рішенні суд зазначив, що не здійснюючи такої реєстрації свого речового права користування земельною ділянкою внаслідок набуття статусу правонаступника, відповідач на свій ризик здійснював користування підземними водами, зокрема, відповідач не доводить, що існували перешкоди для реєстрації речових прав, якщо він став правонаступником установи, яка мала речові права на землю.
Також суд першої інстанції щодо свердловини № 2р/е вказав на те, що відповідач отримав право постійного користування на ділянку з кадастровим номером 4622710400:01:004:0058 лише 02.02.2023 року, тоді як дозвіл Рава-Руської міської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування по вул. Залізної Дивізії у м. Рава-Руська було надано 27.05.2022 року. Доказів правонаступництва за вказаною ділянкою відповідачем не подано, у зв'язку з чим твердження про здійснення водозабору без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) по свердловині № 2 є обґрунтованими.
Враховуючи вищеописані норми та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає наведені висновки правомірними.
Окрім вказаного, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
У спірних правовідносинах підлягає до застосування Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі Методика №389), затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 із змінами у редакції Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 119 від 16.02.2021 року, яка набрала чинності 04.06.2021, та чинної на момент виявлення та вчинення КП «Рава-Руське Б/У № 2» правопорушення.
Вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).
Самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (пункт 1.7 розділу I Методики № 389).
Проте, пункт 1.7 розділу I Методики № 389 в редакції наказу від 25.01.2024, з січня 2024 року уже не містить умови самовільного водокористування за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води), адже порядок нарахування збитків за самовільне користування надрами (підземними водами) з січня 2024 року регулюється іншою Методикою - Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України від 15.09.2022 №366.
Заголовок Розділу IX Методики № 389 у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 119 від 16.02.2021, визначає розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціально встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Пунктом 9.1 передбачено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за відповідною формулою.
Таким чином, у п.9.1. розділу IX Методики законодавцем розрахунок розміру відшкодування збитків лінгвістично поділено на: 1) обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); 2) у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
Тобто, згідно із розділом IX Методики розрахунок застосовується у двох випадках, не залежних і не взаємопов'язаних між собою порушеннях вимог природоохоронного законодавства, а саме: самовільне використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів або перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Відповідно, законодавцем передбачена відповідальність як за самовільне використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, так і за перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, яка не ставиться в залежність одна від одної.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висвітленою у постанові від 08.07.2025 року у справі № 907/857/24.
У даному випадку, в спірних відносинах, за результатами державного нагляду (контролю) Держекоінспекцією встановлено, що КП «Рава-Руське Б/У № 2» самовільно використовувало водні ресурси за відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а не перевищило встановлені у дозволі на спеціальне водокористування ліміти.
Щодо доводів скаржника про недоведення факту надсилання повідомлення про проведення планової перевірки за вихідним №11-386 від 14.09.2021 року та претензії від 25.10.2021 року № 180 колегія суддів зазначає, що відправлення повідомлення про проведення планової перевірки позивачем відповідачу підтверджується копією фіскального чеку від 21.09.2021 року, а згідно з копією фіскального чеку від 23.11.2021 року (отримувач - КП Рава-Руське БУ2, на адресу 80316 Рава-Руська, штрих-код 7901201170527) відповідачу надіслано претензію від 25.10.2021 року про необхідність відшкодування збитків у сумі 91369,05 грн.
У справі відсутні докази про отримання відповідачем у спірний період документів, відмінних від тих, котрі надіслав йому позивач.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що доводи апелянта з приводу неотримання повідомлення про проведення перевірки не спростовує встановленого у справі №914/3267/24 факту користування надрами (підземними водами) на водозабір підземних вод під свердловини №1р/е, №2р/е, а також користування земельними ділянками, на яких розташовані свердловини №1р/е, №2р/е, без правовстановлюючих документів ( у спірний період).
Стосовно заяви відповідача про сплив позовної давності, суд мотивовано покликався на положення п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України про те, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, суд правильно зазначив у рішенні про те, що до спірних правовідносин, які виникли в жовтні 2021 року, позовна давність не застосовується.
З приводу доданих до апеляційної скарги документів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, необхідно звернути увагу на таке.
Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
В апеляційній скарзі не зазначено про причини, які унеможливили подання долучених до скарги доказів до суду першої інстанції, у зв'язку з чим на стадії апеляційного провадження колегія суддів позбавлена можливості прийняти і надати правову оцінку таким доказам.
Таким чином, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року у справі №914/3267/24.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління №2» при Рава-Руській міській раді Львівського району Львівської області б/н від 10.07.2025 року (вх. №01-05/2158/25 від 11.07.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року у справі №914/3267/24 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя О.І. Матущак
Суддя І.Ю. Панова