Справа№ 953/8139/25
н/п 3/953/2327/25
"16" жовтня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю.,
секретар судового засідання Тютюнова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП не відомий, АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
1.1. ОСОБА_1 , 27.07.2025 о 16-18 годині, по вул. Академіка Павлова, 271А у м. Харкові, повторно протягом року керувала транспортним засобом Chvrolet, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.
Своїми діями ОСОБА_1 допустила порушення вимог п. 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (далі ПДР), а саме: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: (а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
1.2. Дії ОСОБА_1 , які полягали у порушенні вимоги п. 2.1.а ПДР, кваліфіковані за ч. 5 ст.126 КУпАП за ознаками повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
1.3. Наведене вище зафіксовано у складеному поліцейським протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404280 від 27.07.2025.
2. Узагальнені позиції учасників судового провадження.
2.1. У судове засідання ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про місце розгляду справи Київським районним судом м. Харкова, не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.
2.2. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 277 КУпАП, порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
2.3. З урахуванням того, що судом вжито усіх можливих заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду даної справи, а також тієї обставини, що останньою жодних доказів та заперечень для спростування обставин адміністративного правопорушення не надано, і причини її неявки суд визнає неповажними, розгляд справи здійснений на підставі наявних у матеріалах доказів.
2.4. При цьому суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП).
3. Релевантне законодавство.
3.1. Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 N 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон N 3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону N 3353-ХІІ).
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону N 3353-ХІІ).
3.2. Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону N 3353-ХІІ встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).
Відповідно до п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: (а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
3.3. Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
4. Встановлені судом обставини.
4.1. ОСОБА_1 , 27.07.2025 о 16-18 годині, по вул. Академіка Павлова, 271А у м. Харкові, повторно протягом року керувала транспортним засобом Chvrolet, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушила вимоги п. 2.1а ПДР.
Вказана обставина, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404280 від 27.07.2025, підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом події від 27.07.2025 та іншими матеріалами справи.
4.2. ОСОБА_1 20.11.2024 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
4.3. Згідно облікових даних ІПНП, ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія.
4.4. Згідно облікових даних ІПНП, транспортний засіб Chvrolet, державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .
5. Мотиви і висновки суду.
5.1. Відповідно до ст. 19 Закону України від 29.06.2004 N 1906-IV «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
5.2. Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251).
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа)оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280).
5.3. Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП за ознаками повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, щобудь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
5.4. Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП- у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки остання такого права не має, та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий на праві власності не належить ОСОБА_1 .
6. Судовий збір.
6.1. На підставі ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 248, 251, 252, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, який необхідно внести (отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404280 від 27.07.2025, ОСОБА_1 ) без позбавлення права керування транспортним засобом, та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок який необхідно внести: (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Київський районний суд м. Харкова, ЄДРПОУ 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Ю. Власова