Справа № 383/1173/25
Номер провадження 3/383/549/25
16 жовтня 2025 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Замша О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
08.10.2025 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 07.09.2025 року вказано, що 07.09.2025 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 ображав ОСОБА_2 , чим порушив громадській порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
10.10.2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області виніс постанову про застосування приводу відносно ОСОБА_1 для забезпечення його явки в судове засідання призначене на 16.10.2025 року. Виконання постанови доручено Відділенню поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області. Постанова про привід працівниками поліції не виконана, причини невиконання не надані.
З огляду на викладене та з метою забезпечення завдань КУпАП, зокрема відповідальності перед суспільством, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки громадського порядку та громадської безпеки.
Об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Суб'єктивна сторона правопорушення дрібне хуліганство, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Отже, однією із форм дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, а також образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини і порушує громадський порядок.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №484544 від 07.09.2025 року, 07.09.2025 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 ображав ОСОБА_2 , чим порушив громадській порядок та спокій громадян.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи містять письмові поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.09.2025 року, на основі яких складено протокол про адміністративне правопорушення.
Між тим, в матеріалах протоколу не прописаний склад адміністративного правопорушення, що є обов'язковим для норми ст. 173 КУпАП, оскільки сварка між двома особами, яка не заподіює шкоди іншим людям та суспільству не може кваліфікуватись як хуліганство. Об'єкт посягання в даному випадку не був громадський порядок. Окрім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 ображав ОСОБА_2 , проте, у який спосіб вчинено цю дію та місце вчинення не вказано
Тобто, в даному випадку вказані обставини виключають склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки вони не були спрямовані на порушення громадського порядку та прояву неповаги до суспільства. Відсутній хуліганський мотив поведінки, який є об'єктивною стороною складу дрібного хуліганства.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися судом у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
При цьому оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Оскільки будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство в громадському місці суду надано не було, а тому слід вважати, що в такому випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бобринецький районний суд Кіровоградської області.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Олена ЗАМША