Справа № 192/328/25
Провадження № 2-во/192/27/25
про виправлення описки у судовому рішенні
16 жовтня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
представника позивача - Гурін К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області заяву представника позивача про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовом виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - патронатного вихователя ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
Рішенням від 07 серпня 2025 року було задоволено позов та позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
22 вересня 2025 року представник позивача - Муркович Л. звернулась до суду з заявою про виправлення описок в рішенні суду, в якому зазначила на необхідність виправлення 29 описок, в тому числі назви селищної ради та коду діагнозу ОСОБА_4 , які невірно вказані в описовій та мотивувальній частині рішення суду. Також просили виправити слово «відносно» на слово «стосовно» в тексті рішення суду, виправити допущенні в рішенні суду описки в частині відмінювання прізвища, імені по батькові дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в частині подвійного написання слова «відомості» та інші описки.
Представник позивача - ОСОБА_7 в судовому засіданні заяву про виправлення описок підтримала лише частково та просила суд виправити назву селищної ради та код діагнозу ОСОБА_4 . Вважала, що інші описки не впливають на виконання рішення суду.
Відповідачі та третя особа до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про виправлення описки підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки і арифметичні помилки.
ВП ВС у постанові від 12 вересня 2024 року по справі № 990/162/23 зазначив, що вказана норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Разом з тим виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц та від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц. Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Судом встановлено, що в описовій часині рішення суду від 07 серпня 2025 року було невірно зазначено назву виконавчого комітету селищної ради, яка звернулася до суду з позовом, а саме вказано « ОСОБА_8 » замість вірного « ОСОБА_9 ».
Також в мотивувальній частині позову невірно було вказано код діагнозу ОСОБА_4 - «F70.0», замість вірного «F71.1», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 4256/2025 дитячого центру № 9 (а.с. 215, т.1).
Суд вважає за необхідне виправити вказані описки та задовольнити заяву лише в цій частині. Інші описки, які просила виправити представник позивача - ОСОБА_10 на думку суду не мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а представник ОСОБА_7 не підтримала заяву в частині цих описок. Тому в іншій частині заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 260, 269 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовом виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - патронатного вихователя ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити частково.
Виправити описку, допущену в першому абзаці описової частини рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2025 року та вказати вірно назву виконавчого комітету селищної ради, яка звернулася до суду з позовом « ОСОБА_9 » замість невірного « ОСОБА_8 ».
Виправити описку, допущену в мотивувальній частині рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2025 року та вказати вірно код діагнозу ОСОБА_4 - «F71.1» замість невірного «F70.0».
Відмовити в задоволенні іншої частини заяви виправлення описки.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. О. Щербина